Матеріали щодо реалізації у Вінницькій області Всеукраїнського науково-просвітницького, історико-краєзнавчого проекту «Місця пам'яті Української революції 1917-1921 років»

1917 рік

 

з/п

Дата події

Місце події

Перебіг подій

Учасники

подій

 

Барський район

1.

Листопад 1917 року

м.Бар

В місті перебував штаб 7-ої революційної армії

Командир 6-го фінляндського полку Володимир КіріаковичТріандофілов

2.

Листопад1917 року

м.Бар

В цей час головою Барського військового революційного комітету був Врублевський Микола Євтихійович

ВрублевськийМикола Євтихійович – революціонер, громадсько-політичний діяч, учасник боротьби за владу Рад в Україні

 

Бершадський район

1.

1917 рік

с. Яланець

Пам’ятка історії – Український народний дім (на даний час приміщення Яланецької сільської ради), побудований за кошти краєзнавця, громадського і політичного діяча, засновника ощадно-позикового та споживчого товариства, які були одними з перших на Поділлі Іполита ЧеславовичаЗборовського

ЗборовськийІполітЧеславович – громадський, політичний і культурний діяч першої третини XX ст., засновник кредитного руху на Бершадщині. Народився 12 серпня 1875 року в селі Яланець Ольгопільського повіту у дворянській родині. Поляк. Навчався в Ананіївській гімназії. В 1895 році стає учнем художньої школи в Одесі, яку закінчив з відзнакою. Потім стажувався у Мюнхенській академії мистецтв. У 1904 році зрікся дворянства, приписався до селянської громади Яланця і одружився з наймичкою Єфросинією Люлько, а вже через два роки заснував перші сільські кооперативи – споживчий, кредитовий та сільськогосподарський. У 1909 році взяв участь у своренні першої споживчої спілки у Бершаді. Займався вивченням історії, мистецтва, етнографії, збирав пам’ятки старовини та народної творчості. Добре знав професора В.Антоновича, допомагав йому в археологічних розкопках. На свої кошти збудував у Яланці Український народний дім. В 1916-17-х роках вступив до «Союзу міст», за дорученням якого збирав пам’ятки мистецтва й старовини в Галичині та на Буковині. Влітку 1917 року став головою Ольгопільської народної управи. Заснував осередок партії Українських соціалістів-революціонерів (УПСР) і був вибраний депутатом до Центральної Ради з правом вирішального голосу. За рекомендацією М.Біляшівського в травні 1917 року І.Зборовського було обрано дійсним членом Центрального комітету охорони пам’яток старовини й мистецтва на Україні. При владі Скоропадського по доносу свого родича з Ольгополя Зборовський у 1918 році був заарештований і утримувався в Лук’янівській в’язниці в Києві. Після захоплення денікінцями Києва, друзі визволили його з в’язниці, і він під чужим іменем виїхав до Одеси, а звідти повернувся у Яланець. У 1920 році заснував у Бершаді музей, який очолював протягом 1920-22 років. У 1923 році на прохання односельчан повертається в Яланець і створює нову кооперацію. В 1924 році Зборовський є головою правління кооперативу. В 1927 році Зборовським було засноване Тульчинське краєзнавче товариство. 26 серпня 1929 року його заарештували по справі СВУ – «Спілки визволення України» на 6 місяців. В 1930 році, перебуваючи на посаді завідуючого Тульчинського музею, за пропаганду контрреволюційної літератури був висланий до Архангельська. В 1935 році працював на посаді бухгалтера в Тиманівському тубдиспансері і знову був засланий на Північ. Заарештований 4 серпня 1937 року і розстріляний 25 серпня 1937 року. Автор статей з теорії та практики організації кооперативного руху, музейної справи, етнографічних досліджень у журналах «Вести мелкогокредита», «Старое в новом» (Санкт– Петербург), «Селянський кредит» (Харків), «Глобус» (Бершадь), газетах «Подольскиеепархиальныеведомости», «Червоний край»

 

Вінницький район

1.

Осінь

1917 року

Села Якушинці,Сосонка, Лука Мелешківська, Бохоники, Великі Крушлинці, Малі Крушлинці та смт. Стрижавка та Вороновиця

Пік заворушень в селах (пограбування, спалення маєтків, цукрозаводів, захоплення пасовищ та млинів, самодіяльна вирубка лісів)

Селяни

 

Гайсинський район

1

10 березня 1917 р.

м.Гайсин

Демонстранти вийшли з прапорами на вулиці, з гаслом «Хай живе свобода!», «Нема Миколки !»

Революційний комітет очолив Миколайчук Іван Маркович, який згодом стане членом УЦР від партії Українських Соціалістів Революціонерів.

 

Жмеринський район

1.

31 грудня 1917 року

смт. Браїлів

Війська УІІІ армії Центральної Ради займають Браїлів

 

 

Липовецький район

1.

Восени 1917 року

м.Липовець, вул. В.Липківського, 61

Під час зборів було утворено Липовецький полк – Вільне козацтво Липовеччини (отаманом став Дрогашевський).

 

2.

20.12.1917 року

У центрі с.Зозівка

Липовецький комісар послав війська у с.Зозівку для охорони запасів вина і спирту, там сталася сутичка донських козаків і місцевих повстанців за результатами «донці» відступили.

 

Донські козаки і місцеві повстанці

 

Літинський район

1

11.03.1917

м. Літин

Біля стін Літинської тюрми відбувся перший мітинг на підтримку Лютневої революції та з вимогою звільнити політичних в’язнів

Літинчани

2

1917 рік

м. Літин

Утверджуючи Українську владу, виконував обов’язки уповноваженого Центральної ради в Літинському повіті Подільської губернії Роман Бжеський – майбутній письменник і громадсько-політичний діяч.

Бжеський Роман

( 1894-1982 рр. )

 

Тиврівський район

1.

11.03.1917

Гнівань, цукрозавод

Вибори тимчасового комітету Вінницької Ради, обрано Олександра Яворського

Олександр Яворський

2.

1917

Київ

Робота УЦР

Демид Бурко, уродженець с. Пирогів Тиврівського району, брав участь в роботі військового та релігійного відомств

3.

1917-1921

Вінницька область

Організація загонів Вільного козацтва

Отаман Никифор Онищук (генерал Вогонь), народився                                                у Федорівці, у 1919р. утворив                                               Немирівський полк. Начальник штабу Північної  повстанської                                         групи у 1921р.

 

Чечельницький район

1.

Вересень 1917 року

Селянське повстання в смт.Чечельник, по розподілу земель князя Орлова, пожежа на гуральні, цукроварні, де загинуло майже 400 жителів та солдатів 17 піхотного полку

Під час цих подій згорів цінний пам’ятник архітектури палац князя Орлова, розграбовано кінний завод з породистими рисаками.

Селяни

 

Шаргородський район

1.

1917-1921 р.р.

Шаргородщина

В Шаргородському  краї поширився повстанський  рух

- Опальницький – повстанський отаман. Родом із с.Ксьондзівка (с.ВербівкаШаргородського р-ну)

- Чорногуз Леонтій Сергійович – повстанський отаман. Родом із с.Рахни-Лісові (Шаргородський р-н)

- місцеві активісти

 

1918 рік 

з/п

Дата події

Місце події

Перебіг подій

Учасники

подій

 

 

Барський район

1.

Лютий

1918 р.

м.Бар та Барський район

Окупація німецькими військами.

 

 

2.

23 березня

1918 р.

м.Бар та Барський район

Богунський полк визволив місто та район.

 

 

 

3.

Червень

1918 р.

м.Бар та Барський район

Українська галицька армія захопила район. Багато воїнів якої захороненні на місцевому кладовищі.На їх могилі встановлено пам’ятник

 

 

 

Гайсинський район

1.

Жовтень 1918 р.

м. Гайсин

Організовано курінь Національної гвардії, який підтримав протигетьманське повстання.

Очолив курінь Волинець А.Г.

З 25 січня 1919 року він був призначений командиром 61-го пішого дієвого Гайсинського полку ім. С.Петлюри Дієвої армії УНР, який було сформовано на основі Гайсинського куреня Національної гвардії. У ніч із 22 на 23 квітня 1919 року з частиною полку залишив Дієву армію УНР і вирушив на Гайсинщину, де воював проти червоних військ. Влітку-восени 1919 року командир 13-го Гайсинського пішого полку 5-ї Київської дивізії Дієвої армії УНР. У жовтні 1919 року з частиною полку знову повернувся до Гайсинського повіту для продовження партизанських дій. З 18 травня 1920 року на чолі Гайсинсько-Брацлавської бригади діяв спільно з Армією УНР, яка перебувала у Першому Зимовому поході. З 06 червня 1920-го бригада мала бути перетворена на 7-му Запорізьку дивізію Армії УНР; через малу чисельність (240 вояків) залишилася окремим партизанським загоном. Влітку-восени 1920 року за наказом командування Армії УНР вів партизанську війну силами свого загону в тилах червоних. У жовтні 1920 року приєднався до Армії УНР, вливши свій загін до складу 3-ї Залізної дивізії.

Волинець Ананій Гаврилович - підполковника армії УНР. У 1917 році був призначений Центральною Радою повітовим комісаром та начальником міліції Гайсинського повіту

 

 

Жмеринський район

1.

4 січня 1918 року

смт Браїлів

Зведений більшовицький загін полків ІІ Гвардійського корпусів витісняють українські війська. Це супроводжувалось погромами та грабежами. 

 

 

2.

Липень – вересень 1918 року

смт Браїлів

За партійну діяльність та антидержавну агітацію заарештовують ряд євреїв, які належали до єврейських націоналістичних партій: Бунд, Полей – Ціон, ін.

 

 

3.

У кінці 1918 р.

смт Браїлів

Увійшли війська Директорії.

 

 

 

Липовецький район

1.

Початок 1918 року

Долина р.Соб при в’їзді до с. Зозів

Після розподілу землі і добра палацу Гудим-Левковича прибули німецькі карателі, які в перший день були відбиті повстанцями, на другий день прибуло підкріплення і в парку скарали  багатьох селян до смерті.

 

 

2.

Восени 1918 року

м. Липовець, вул. Соборності

Повстанський загін Д.Магомети визволив з Липовецької тюрми політичних бранців, у тому числі колишнього комісара УНР Т. Коцюбинського.

Повстанський загін

 

 

Літинський район

1.

Листопад 1918 року

м. Літин

Повстанчий відділ під проводом Якова Гальчевського (уродженця Гути-Літинської) звільнив Літинський повіт від влади гетьмана Павла Скоропадського і встановив владу Директорії.

Був утворений Літинський курінь і відправлено під Київ до 15 тисяч повстанців.

Гальчевський Яків Васильович

(1894-1943 рр.)

 

 

Могилів-Подільський район

1.

1918 р.

С.Кукавка Могилів-Подільського району, урочище «Хрести», 2 км на схід від села. Братська могила учасників національно-визвольних змагань 1918 – 1926 р.р.

У братській могилі поховано 19 страчених мобілізованих  молодих людей до війська Директорії. На той час штаб війська знаходився у Вендичанах, який очолив мобілізацію у с. Кукавка. За зв язок із Директорією вдосвіта в урочищі Драгана їх було порубано людьми з загону Г.Котовського. У 1922 р. місцеві люди за ініціативою ІсаакаДрабатого( родича директора музею с. Кукавка Миколи Драбатого) поховали всіх в одній могилі. Згодом на могилі було встановлено памятник : плита, на якій  навхрест зображені гвинтівка і шабля. Напис рос. мовою : «Павшим в 1918 году героям». Текст складено зі слів Миколи Драбатого.

Мобілізовані люди війська Директорії

 

2.

1918

В м. Могилеві-Подільському за ствердженнями деяких дослідників(М.Горобець та інш.) знаходиться могила  отамана Буковинського куреня Омеляна Кантеміра

Загинув під час відступу  з  єднань УНР. Смертельно поранений, оперований в Жмеринці, Могилеві-Подільському, де і похований(Станович Мар ян. За самостійну Україну і любу Буковину.// Сільські вісті Вінниччини.-2004.- 24 лют.-с.3)

Отаман Буковинського куреню Омелян Кантемір

 

3.

1918-20-ті роки

Антибільшовицькі повстання в селах Могилів-Подільського району за часів «Ямпільської республіки».. Цей термін ввів учасник змагань Дмитро Кетрос, який згодом в Лондоні видав книжку спогадів «Ямпільська республіка та її збройні сили».

Події в селах Бабчинці, Оленівка та інших, 1920 р. Повстанський рух. Описаний в матеріалах Могилів-Подільських краєзнавчих конференцій детально.

Ямпільська республіка та її збройні сили.

 

 

Немирівський район

1.

12 квітня 1918 року

с. Стрільченці

Повстання жителів села щодо поділу землі поміщиків Ходкевичів. На той час на теренах Немирівщини діяв полк польських легіонерів у кількості 800 чоловік, покликаних сюди поміщицею княгинею М. Г. Щербатовою. Був убитий житель села Заїчко Іван Радіонович, який був похоронений у центрі села. Могила з камінним надгробником знаходиться й понині.

Житель села Заїчко І. Р.

 

2.

14-17 квітня 1918 року

с. Медвежа

Повстання жителів села щодо поділу землі поміщиці княгині М. Г. Щербатової. Село за наказом княгині Щербатової було спалене польськими легіонерами. Повністю згоріло до 30 хат.

Житель села Непийвода Панько і його родина

 

3.

10 квітня 1918 року

с. Ометинці

Повстання жителів села щодо поділу землі поміщика Єловицького. Село за наказом княгині Щербатової було спалене польськими легіонерами. Повністю згоріло 14 хат.

 

 

 

Погребищенський район

1.

16 квітня 1818 року

с.Старостинці

Народився ТрейкоІванДемидович

Український військ. діяч, повстанський отаман (1919–1924), командир Київської повстанської групи (1923), консультант отамана Поліської Січі Тараса Бульби-Боровця (1941), командир розвідки ВО-3 «Тютюнник» (1943–1945), генерал-хорунжий УПА (1945) (посмертно).На території району діяльності не вів

 

 

Теплицький район

1.

1918-1920рр.

Територія Гайсинського повіту, до складу якого на той час входила Теплицька волость

На території Гайсинського повіту діяв загін Ананія Волинця, який воював проти Радянської Армії. Конкретних достовірних відомостей чи свідчень старожилів краєзнавцями Тепличчини щодо перебігу тих подій не виявлено.

Знайдено газетні публікації про діяльність А.Волинця в газеті «Вінницька правда» за 5 і 7 жовтня 1990 року під заголовком «Волинець: герой чи отаман банди?», в якій його постать висвітлюється неоднозначно.

 

 

 

Тиврівський район

1.

05.01.1918

Гнівань, залізнична станція

Козаки Скоропадського зупинили більшовиків

 

 

2.

29. 01.1918

Крути

бій  з більшовиками___

учасник Демид Бурко,

народився у Пирогові, учитель, релігійний,

державний діяч, воював у Волинській дивізії, яка врятувала Варшаву у 1920від більшовиків.

 

3.

1918

Тиврівський район

Боротьба за волю

курінний Армії УНР Артем Онищук, народився в с.Соколинці, учитель.

Воював до 1921 р.

 

 

Хмільницький район

1

в ніч з 17 на 18 березня 1918 року

село Качанівка Хмільницького району Вінницької області

В ніч з 17 на 18 березня 1918 року загін польських легіонерів помстившись повстанцям за своїх вбитих воїнів, спалив частину села Качанівки та розстріляв декілька жителів села. Дві доби палало село, проте місцевих мешканців не допускали до гасіння пожежі. //Ратушний А., Історія рідного села.- К.:УЦНК «Музей Івана Гончара», 2003. – с.74-76.

 

 

жителі села Качанівки Хмільницького району Вінницької області

 

 

Чечельницький район

1.

Листопад 1918 року

Чечельниччина

Батальйон австрійських окупантів проходячи через Чучельник пограбував населення, але під ударами військ Директорії окупанти змушені були відступити. До середини березня 1920 року частина Галицької армії залишилася в Чучельнику, вояки, ослаблені тифом продовжувати боротьбу з більшовиками уже не могли. 24 квітня більшість її частин було інтерновано поляками, лише в червні 1920 року владу в Чечельнику остаточно захопили більшовики. Тисячі людей стали жертвами більшовицького терору, однак центром найактивніших повстань на Поділлі  став неспокійний Ольгопільський повіт.

На Території Чечельниччини діяли антибільшовицькі повстанські загони Заболотного, Шепеляв, Матоли,Солтиса, Семена Коваленка (кличка «Ворошило»), Омеляна Борівського,  Добро вольського, Зеленого (учитель села Луги) та інших отаманів . 

 

 

1919 рік 

з/п

Дата події

Місце події

Перебіг подій

Учасники

подій

 

 

Жмеринський район

1.

13 березня 1919 р.

с. Станіславчик, с. Мала Жмеринка, с. Дзялів

Виникло повстання робітників з депо разом із місцевими більшовиками з сіл   Малої Жмеринки, Дзялова та ін. Це повстання було швтдко ліквідоване. Злочинці тяжко покарані 

 

 

2.

20 березня 1919 р.

 

смт. Браїлів

 Вступив полк більшовицьких військ на чолі з Василем Боженком.

 

 

3.

8 серпня 1919 р.

смт Браїлів

Бригади 1-го корпусу Української Галицької Армії та частини військ УНР. Підрозділи 5-ї бригади зайняли Браїлів, Мартинівку, Межирів, Рів.

 

 

 

Калинівський район

1.

11 грудня 1919 року

с.Голендри (станція Гулівці) Калинівського району

При переході через залізницю на станції Гулівці відбулась сутичка Армії Української Народної Республіки з військами Денікіна, які охороняли станцію. Під час бою підрозділи Запорізької групи  (полк Чорних запорожців) захопили 2 потяги 14 дивізії армії Денікіна і далі рушили на Самгородок.

Вояки полку Чорних Запорожців, учасники Першого зимового походу Армії Української Народної Республіки та армії Денікіна

 

 

Крижопільський район

1.

Кінець

квітня-

початок

травня 1919 року

Станція Крижопіль

3-й кінний полк Залізноїдивізії 30 квітня перейшовзалізницю біля селаКрижополя, в момент підходудо залізниці з півдня наВапнярку прийшов бронепотяг «Алябин». Полкпопсував колію, й бронепотяг, при своємуповоротному рейді, потерпіваварію. Командира бронепотягу потім перехопив роз'їзд полку.

Ніч і весь день 1 травня полк простояв на північно-східній частині крижопільського лісу

Сотник Євген Гловінський

 

2.

15 серпня -

1вересня 1919 року

Станція Крижопіль

Особливо жорстокий і виснажливий характер носив бій військ Української Народної Республіки з червоними за станцією Крижопіль. Крижопіль 6 разів переходив рук до рук

 

 

 

Липовецький район

1.

Травень 1919 року

 

м. Липовець

Повстанці вигнали регулярні червоні війська і передали місто наступаючим бійцям УНР.

 

Повстанський загін

 

2.

Травень 1919 року

Будівлі залізничної станції і поле вздовж залізниці Станції Липовець

Битва військ УНР і червоноармійців

Загони Ю.Тютюнника, Д. Махомети і А. Волинця

 

3.

Серпень-вересень 1919 року

смт. Турбів

Повстання проти радянської влади

Повстанці І.Осадчого і червоноармійці

 

4.

21.10-2.11.1919 рр.

На межі сіл Романів Хутір Ілінецького району та Скитка і Хороша Липовецького району

Битва Української Галицької Армії і денікінців

Січові стрільці і два полки Білої армії

 

5.

Восени 1919 року

смт. Турбів, вул. Миру,84

Під час бойових дій Української Галицької Армії проти денікінців, тут ховали полеглих у боях і померлих від тифу січових стрільців.

 

 

 

Літинський район

1.

19.03.1919

м. Літин

У Літині в бою з двома червоними полками полягли понад 500 захисників Української Народної Республіки – здебільшого вояків Чорноморського коша Армії УНР та беззбройних новобранців із Бердичівського і Літинського повітів. Донині збереглася братська могила на старому цвинтарі, а також окрема могила сотника Юрія Скотницького, уродженця Літина.

Скотницький Юрій Георгійович

( 1894 – 1919 рр. )

 

2.

14.05.1919

м. Літин

Українські повстанці на чолі з Яковом Шепелем, уродженцем теперішнього села Городище, звільнили Літин від більшовиків.

Шепель Яків Матвійович

( 1896 – 1921 рр. )

 

 

Тиврівський район

1.

серпень 1919

Гайсин

Формування 13-го полку

учасник Микола Фіщенко, народився в с. Онитківці.

 

2.

1919

Гнівань, Сутиски, Тиврів

перебування УГА

Полковник Гулевич, похований в Гнівані.

 

3.

1919

Тиврів

похоронено двох вояків УГА, є могила біля ліцею, також братська могила на цвинтарі.

 

 

4.

1919

Уяринці

Боротьба за Волю

Семен Бойчук

 

5.

1919-1923

Тиврівський район

Боротьба за більшовиками за вільну Україну

Отаман Сидір Андрущенко

 

6.

1919-1921

Тиврівський район

Повстання проти більшовиків

Петро Бігун, народився в с. СоколинціТиврівського району

 

 

Тростянецький район

1.

травень 1919 року

Тростянецький район

Тростянецьке антибільшовицьке повстання

      У 1919 році в місті Тростянець створений повстанський комітет, головою якого був обраний колишній директор Тростянецької гімназії Рознюк Касьян Карпович. Заступниками  та керівниками повстання були Пакетников («Пакет», організатор та ініціатор Тростянецького повстання, офіцер царської армії, до квітня 1919 року – воєнрукСавинецького Волревкому) та Деревінський (керував повстанням безпосередньо в Тростянці з 08 по 18 травня 1919 року, народний військовий комісар). До складу комітету входило 7 чол. (Бабенко Олександр Харитонович, Гадзієнко Семен, Задвірняк Іван Олексійович, Маркевич (с. Ободівка), Машталяр).

У травні 1919 року за закликом Пакетникова піднялися селяни с.Демківка (керівник загону Маковський Устим Карлович), с. Олександрівка (Яніцький Іван), сіл Летківка, Капустяни, Савинці, Козинці, Куниче.

Повстання організовано двома потоками: 1 – Савинці – Ободівка – Тростянець, 2 – Капустяни – Демківка – Олександрівка – Летківка – Тростянець.

У м. Тростянець повстання тривало з 08 по 18 травня 1919 року.

На початку повстання було 800 учасників, пізніше кількість повстанців становила більше 2 000. Коригувалось повстання кінними зв’язківцями, які забезпечували одочасний підхід двох потоків до Тростянця.

 У Тростянці стояв червоноармійський гарнізон. Коли селяни підійшли до Тростянця, червоноармійці – етнічні росіяни перейшли на бік повстанців. Ними був убитий воєнком Єгоров. Партійний актив утік на бронепоїзді. Китайців, які були у складі червоноармійському гарнізону та продзагонів, роззброїли та відпустили.

У кінці травня повстання було придушене каральними загонами.

   На теренах Тростянецького району у подіях Української революції брало участь 35 відомих отаманів, серед яких: Соколовський, Махно, Хмара, Андрусь Пилип Максимович («Сірко», загін діяв на території Тростянецького, Тульчинського районів з 1920 по 1925 рік), Бойченко Федів (Тростянець), Дем’яненко Петро (Ободівка), Іванусь Єфрем («Левченко», з с.Четвертинівка, учитель за фахом), Кравченко (із с.Буди), Кучер Вакула Нестерович (родом із с. Гордіївка), Раєвський, Маляренко Тарас Афанасійович («Патент», з Тростянця).

Рознюк Касьян Карпович – голова повстанського комітету, колишній директор Тростянецької гімназії.

Пакетников («Пакет») – заступник голови повстанського комітету,  організатор та ініціатор Тростянецького повстання, офіцер царської армії, до квітня 1919 року – воєнрукСавинецького Волревкому).

Деревінський - заступник голови повстанського комітету,  керівник повстання безпосередньо в Тростянці з 08 по 18 травня 1919 року, народний військовий комісар, учитель, син робітника Тростянецької цукроварні.

 

2.

03-04 вересня

1919 року

с. Тростянчик

Тростянецького району

Вінницької області

В період Визвольних змагань 1917–1921 років  під селом Тростянчик відбулась одна з найбільш жорстоких сутичок визвольної боротьби українського народу.

3-4 вересня 1919 року 404-й полк котовців, скориставшись темною порою доби та вузьким проходом в районі с. Буди, прорвався і захопив місто Тростянець та залізничну станцію. Українські війська Армії УНР у складі 2-ї Волинської дивізії та 3-ї Залізної дивізії оговтавшись від несподіваного удару нанесли контрудар і відтіснили ворога в бік с. Тростянчик. Котовці відступили до села з надією переправитися та закріпитися на лівому березі Бугу та дочекатись підмоги від своїх з району м. Умань. На переправі їх наздогнав кінний підрозділ УСС у кількості 18 чоловік, зав'язався пекельний бій, після якого у ворожих лавах вижили одиниці. З боку січових стрільців загинуло 13 осіб.

Після бою ГнатЗападнюк та Ярема Заворітній поховали бійців української армії на новому сільському цвинтарі, що на Лисій горі біля річки Дзвінна (с.Тростянчик).

Пізніше червоні помстилися за поразку, зібравши, на тому ж цвинтарі, 12 найкращих господарів села та поколовши їх багнетами на очах їх рідних і близьких.

Перед Другою світовою війною могилу було знищено. В 1995 році могила була ідентифікована сином ГнатаЗападнюка  - ВіталіємЗападнюком.

Саме це місце тепер позначає кам’яний хрест та пам’ятна плита з написом: «Воїнам Армії УНР та УГА, які захищали с. Тростянчик від окупантів у 1919 році.  Бригада УСС. 2-га Волинська дивізія. 3-тя Залізна дивізія».

ЗАПАДНЮ́К Гнат Павлович (01.01.1895, с.Тростянчик,  Тростянецького р-ну Вінницької обл. – 29.12.1979, Львів, похований у рідному селі)  – доктор ветеринарних наук, професор,  вояк Армії УНР, кавалер Залізного Хреста, очевидець і учасник поховання загиблих українських вояків.

 

 

 

 

Шаргородський район

1.

Початок 1919 року

с.Рахни-Лісові

В межах Рахнянської волості було створено повстанський загін Леонтія (Левка) Чорногуза, уродженця Рахнів-Лісових. Повстанці діяли проти більшовицьких загонів.

Л.Чорногуз та місцеві селяни

 

2.

Серпень 1919 року

с.Рахни-Лісові

Місцеві селяни організували повстання проти більшовицької влади. Спільно з загоном Л.Чорногуза селяни роззброїли на станції Рахни червоноармійців, а зброю та інше військове майно передали на бронепоїзд українського війська, який незабаром прибув на стацію.

Повстання  очолювали: Микола Антонович Білявський, Михайло ДорофейовичКущій родом із Стрільників,  Пилип Васильович Онуфрійчук.

 

 

1920 рік 

з/п

Дата події

Місце події

Перебіг подій

Учасники

подій

 

Барський район

1.

Січень

1920 р.

м.Бар та

район

 Район та місто перейшли під владу  частин Червоної Армії.

 

2.

Квітень

1920 р.

м.Бар та

район

Перебували білополяки і вояки головного отамана

Симони Петлюри.

Симон Петлюра -український державний, військовий та політичний діяч.

 

3.

24 червня

1920 р.

м.Бар

В бою під Баром загинули вояки польського легіону ,які захороненні на католицькому кладовищі,де встановлено пам’ятник.

 

 

Жмеринський район

1.

28 квітня 1920 р.

смт Браїлів

Внаслідок наступу польських військ звільнено Браїлів від більшовицьких військ.

 

2.

9 листопада 1920 р.

смт Браїлів

з більшовиками було укладене перемир’я.

 

3.

1920 р.

С. Станіславчик

Напад на управління райміліції

 

Вовк Федір Пилипович

 

Крижопільський район

1.

Лютий 1920 року

с. Городківка (колишня назва М'ястківка)

Відступаючі денікінці у містечку влаштували погром – один з найкривавіших на Поділлі: було вбито 63 євреї.

 

 

Липовецький район

1.

14.11.1920 року

 

На 2 км на північний схід від с. Вахнівка, по дорозі на Брицьке.

 

Під час свого рейду 700 козаків отаманші «Марусі» знищили 72 червоноармійці, напавши зненацька на їх табір.

Загін отаманші «Марусі» (Соколовської) із червоноармійським продзагоном

2.

Восени 1920 року

м. Липовець вул. В.Липківського, 27.

 

Були поховані червоноармійці, порубані під Вахнівкою загоном української партизанки-отаманші «Марусі» (Соколовської).

 

 

Літинський район

1.

Травень 1920 року

с. Уладівка

В Уладівці побував Симон Петлюра, на той час голова Директорії і головний отаман Армії УНР. Відбулося три велелюдних мітинги ( коло гуральні, цукроварні та селекційної станції ), а також урочиста хода центральною вулицею села з використанням національної символіки і співом гімну «Ще не вмерла Україна». Незабаром 18 учасників мітингу були розстріляні червоними карателями, десятки уладівчан зазнали репресій збоку більшовийької влади, багато з них були розстріляні у 1937-38 рр. 

Петлюра Симон Васильович

( 1879 – 1926 рр. )

 

Тиврівський район

1.

09.12.1920

с. Колюхів

переможний бій над більшовиками

отаман, підполковник армії УНР Дорошенко

 (Лихо)

2.

1920

Витава (Гнівань)

Повстання радянських міліціонерів проти радянської влади

Організатор Андрій Кореньков, начальник міліції Гніванського та Шпиківського районів

 

Хмільницький район

1.

вересень 1920 року

місто Хмільник  Вінницької області

Особливий відділ Всеросійської Надзвичайної комісії при Реввійськраді 14 Армії переодягнувшись у форму війська Якова Шепеля та Степанишина їздили селами Хмільницького району та агітували селян записатись до них у загони. Після того, як кандидати зібралися, більшу частину їх було піймано та розстріляно, майно конфісковано, а будинки спалені. Ті села, які прислали своїх делегатів та переховували учасників повстанських загонів було оштрафовано. В Відомі імена лише 40 розстріляних чоловік.//Завальнюк К. Провісник волі. Науково-довідкове видання. Видавець «Літинськарайдрукарня», 2005.- с.227-230.

жителі сіл Митенці, Думенок, Курилівки, Маркушів, Соколови та Чудинівців Хмільницького району Вінницької області

 

1921 рік 

з/п

Дата події

Місце події

Перебіг подій

Учасники

подій

Барський район

1.

1921 р.

м.Бар та

район

На території району діяв загін повстанського отамана Галюка (Голюк) Якова Семеновича (Заморока, Байда, Кирилюк, Малинівський).

Галюк (Голюк) Яков Семенович (Заморока, Байда, Кирилюк, Малинівський)- військовий діяч, активний учасник антибільшовицького повстанського руху в Україні.

Липовецький район

2.

Липень 1921 року

смт. Турбів на розі вулиць Пролетарської і Миру

Під час свого рейду отаман Яків Гальчевський («Орел») сміливим і раптовим нападом застав зненацька більшовицьку верхівку тодішнього Бердичівського повіту на нараді в клубі цукрозаводу і оголосив їм смертний вирок.

Отаман Яків Гальчевський

Шаргородський район

1.

29 червня 1921 року

с.Пеньківка

Повстанський загін  А.Соколова  в  мав бій із сотнею червоноармійців.

В ході бою було вбито 18 повстанців.

Соколов Андрій («Сокіл») – повстанський отаман, ватажок «1-го Наддністрянського повстанського загону»

 

 

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Грудень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5