Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій і закликав допомогти у протидії поширенню COVID-19.

Під час зустрічі Глава держави зазначив, що, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, в Україні в останні тижні фіксується 5-6 тис. нових випадків інфікування коронавірусом щодня та спостерігається тенденція до зростання захворюваності. Найважче переносять хворобу літні люди – на цю категорію громадян припадає 80-85% від усіх летальних випадків унаслідок COVID-19.

За словами Президента, на сьогодні в низці регіонів країни завантаженість ліжок у лікарнях становить 70%, а в деяких населених пунктах – 100%.

«Ми можемо знизити кількість заражених і померлих, якщо зменшимо перебування громадян, особливо похилого віку, в місцях масового скупчення людей. Ідеться не лише про церкву, а й про будь-які приміщення та заходи», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент зазначив, що держава не може щотижня збільшувати кількість ліжок і переводити медзаклади лише на лікування хворих з COVID-19.

«Критичною для медичної системи України ситуація стане, коли буде від 9,5 тисяч щоденних заражень коронавірусом. Якщо матимемо більше 9,5 тисяч інфікованих щодоби, ми будемо змушені запроваджувати жорсткий карантин. Але тоді зупиниться економіка нашої країни й буде дуже складно всім», – наголосив Глава держави.

Президент закликав представників церков і релігійних організацій влаштовувати релігійні заходи таким чином, щоб максимально зменшити скупчення людей і збільшити соціальну дистанцію, зокрема перевести богослужіння в онлайн-режим.

Володимир Зеленський також подякував представникам релігійних організацій за участь у засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) та висловився за їхнє долучення до роботи ТКГ у сфері гуманітарних питань, зокрема взаємного звільнення утримуваних осіб, доступу Міжнародного комітету Червоного Хреста до місць утримання на тимчасово окупованих територіях тощо.

Присутні представники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій запевнили, що максимально вживають та вживатимуть заходів для дотримання карантинних рекомендацій, зокрема й щодо соціального дистанціювання задля зменшення ризиків поширення коронавірусної хвороби.

Крім того, при деяких церквах і релігійних організаціях запроваджено соціальні ініціативи із закупівлі та передачі харчів і всього необхідного літнім людям та малозабезпеченим з метою зменшення їхніх соціальних контактів із потенційно хворими людьми, а також «медичного капеланства» для допомоги медикам і недужим.

Українці за кордоном є тим епіцентром, який сприяє розвитку глобальної мережі друзів України та формує коаліцію на підтримку курсу реформ та європейської інтеграції України. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму привітальному слові з нагоди початку Річних загальних зборів Світового Конгресу Українців.

17 жовтня розпочалася робота чергових Річних загальних зборів СКУ. Вперше захід проходить в онлайн-форматі. За словами очільника Уряду, це унікальна можливість зміцнити зв’язки між українцями всього світу заради консолідації та підтримки рідної України.

«Світовий Конгрес Українців, який об’єднує українські громади у багатьох країнах світу — це надзвичайно потужна сила. Я впевнений, наша спільна робота з усією українською діаспорою допоможе продемонструвати усьому світу, що Україна змінюється. Що наша держава стає надзвичайно привабливою для інвестицій. Що ми робимо все, аби вітчизняні та іноземні компанії почувалися впевнено в Україні та бачили перспективи для свого бізнесу», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд не зменшить темп реалізації реформ і запевнив членів СКУ, що рух України до Європейського Союзу — це пріоритет. Також Денис Шмигаль закликав долучатися до кампанії «Invest in Ukraine now». «Разом ми обов’язково створимо економічно сильну державу», — сказав він.

Глава Уряду подякував Світовому Конгресу Українців та світовій українській громаді за популяризацію нашої держави у світовому співтоваристві. «Це важливий елемент побудови позитивного іміджу нашої країни. Ваш голос важливий, він підсилює голос України на міжнародній арені. Українська діаспора — одна з найпотужніших у світі, адже ми єдині», — наголосив Денис Шмигаль.

Коронавірус – це вже не просто медична проблема, це загроза національній безпеці України.  На цьому під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп наголосила Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

За її словами, по всій країні спостерігаються одні й ті самі симптоми можливого краху медичної системи: нестача лікарень та ліжко-місць, лабораторій та фахівців для оперативного тестування, брак захисних костюмів для лікарів, ліків, кисню, а головне - нестача медиків, медичного  персоналу.

«Про все це ми говорили і на початку року, але вже очевидно, що влада провалила підготовку країни до другої хвилі пандемії. Тому я підтримую внесену постанову народними депутатами, де піднімаються питання необхідності координації чи створення Національного штабу протидії коронавірусу.

До нього під егідою Президента мають увійти всі інституції: РНБО, Уряд, Парламент, провідні науковці, представники органів місцевого самоврядування», - підкреслила Олена Кондратюк.

Вона додала, що такий штаб має терміново здійснити комплекс заходів та дій для стримування другої хвилі пандемії, починаючи від тестування, фінансування лабораторій, науки і завершуючи оплатою праці та страхування медичних працівників, вакцинації та інших питань.

Заступниця Голови парламенту вкотре закликала народних депутатів і всіх громадян дотримуватися соціальної дистанції та маскового режиму. Вона також звернути увагу що Уряд подав два законопроекти про збільшення відповідальності та штрафів для фізичних та юридичних осіб за порушення маскового режиму в громадських місцях. На її переконання, важливо, щоб здійснювався контроль за відповідними заходами.

«Зараз відповідальне ставлення кожної людини до носіння медичної маски – це і є наш колективний захист та імунітет», - підкреслила Олена Кондратюк.

Вона також звернулася до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням розглянути можливість видання окремого розпорядження, яке б запровадило штрафи для народних депутатів, які не носять маску в приміщеннях Верховної Ради та перебувають без маски на робочому місці в сесійній залі.

«Маємо досвід Німеччини, де голова Бундестагу видав відповідне розпорядження. Штраф для німецьких депутатів за порушення маскового режиму - до 5000 євро. Стягнуті з народних депутатів штрафи пропоную направляти на допомогу медичним працівникам», - зауважила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

У п’ятницю, 16 жовтня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль спільно із Секретарем Ради національної безпеки та оборони Олексієм Даніловим провів селекторну нараду з керівниками областей щодо ситуації з поширенням COVID-19 на території України.

Як зазначив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко, наразі важливо скоординувати дії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування для того, щоб запобігти поширенню COVID-19. За його словами, Кабінет Міністрів вчасно виділив кошти на комплекс заходів для безпечного проведення виборчого процесу, проте необхідно забезпечити тепер їх реалізацію.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що кошти на забезпечення виборчих дільниць засобами індивідуального захисту були перераховані до місцевих бюджетів. «Доручаю головам ОДА взяти під особистий контроль цей процес, оскільки у ЦВК є застереження щодо можливих несумлінних дій представників влади на місцях. До понеділка прошу все зробити, щоб дільниці були забезпечені всім необхідним і вибори відбулись у безпечних умовах», — зазначив Глава Уряду.

Крім того, Денис Шмигаль дав доручення Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову в найкоротші терміни розв’язати питання з довідками для забезпечення голосування захворілих на COVID-19, які перебувають на лікуванні вдома. А також доручив відповідальним особам поінформувати голів облдержадміністрацій про порядок проведення голосування в інфекційних лікарнях.

Під час селекторної наради Прем’єр-міністр обговорив ситуацію в областях із завантаженістю ліжок та забезпеченістю їх подачею кисню.

«Сьогодні Міністерство фінансів підписало довідку про розподіл 572 млн грн для підведення кисню до ліжкомісць. Державне казначейство сьогодні перерахує кошти в області. Тому голів обласних держадміністрацій прошу, як було доручено, до кінця місяця чітко виконати це завдання», — наголосив Денис Шмигаль.

За підсумками наради Прем’єр-міністр доручив Міністру охорони здоров’я до 21 жовтня також розв’язати питання щодо сертифікації українських виробників медичного кисню. 

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук узяв участь в онлайн-презентації оновленого видання науково-практичного посібника «Путівник по законодавству України», яке підготував Інститут законодавства Верховної Ради України.

«З огляду на складність і розгалуженість українського законодавства, високу динаміку його оновлення, посібник є надзвичайно актуальним і корисним», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, «Путівник по законодавству України» спрямований на формування в читачів загальної правової картини системи законодавства України, комплексного уявлення про структуру та функціональні зв’язки між нормами чинного законодавства, загальні тенденції та перспективи його розвитку.

«Це видання є «дорожньою картою» по національному законодавству. Наукову і практичну цінність має інтегральний авторський задум — показати систему законодавства не в статиці певної сукупності нормативно-правових актів, а в динаміці тенденцій його розвитку, у чому сконцентровано потенціал для творчих і законодавчих ідей», — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради України.

Аналізуючи сучасний стан законодавчої діяльності, Руслан Стефанчук зазначив, що нині багато питань, які тривалий час вимагають законодавчого врегулювання, залишаються відкритими. Так, за недостатньої визначеності деяких базових для законотворення юридичних понять, таких як «закон» і «нормативно-правовий акт», чітких критеріїв систематизації законодавства з погляду ієрархії нормативно-правових актів за їх юридичною силою, а також неоднозначного розуміння методів і принципів як правового регулювання, так і законопроєктної роботи, рівень підготовки законодавчих ініціатив, що подаються на розгляд Верховної Ради України, не завжди відповідає очікуваним вимогам щодо їхньої якості.

«Але ж це — законодавча азбука. Це те, з чого має починатися законотворчий процес. Тому надзвичайно актуальним є розробка проєкту закону про нормативно-правові акти. Це важливий крок. Без нього сьогодні формувати правову політику неможливо», — додав політик.

Також Руслан Стефанчук наголосив, що важливою є планомірність роботи Парламенту України. При цьому він нагадав: починаючи з лютого 2020 року, у Верховній Раді України відбувається обов’язкове планування законопроєктних робіт.

Підсумовуючи свій виступ, Перший віцеспікер Парламенту України відзначив вагомість наукових розробок і практичних рекомендацій Інституту законодавства, які сприяють удосконаленню законодавчої діяльності та розвитку парламентаризму в Україні.

Під час участі в Національному земельному форумі в межах робочої поїздки на Чернігівщину Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Документ передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.

Як наголосив Президент, цей крок завершить реформу з децентралізації.

«Ключовий момент, без якого децентралізація не може бути в Україні завершена. Це передача земель безпосередньо громадам. Сьогодні цей важливий крок буде зроблено. Сьогодні я підписую указ про заходи щодо передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності», – сказав він.

Так, 26 жовтня усі новостворені громади отримають землі в комунальну власність та зможуть використовувати кошти від землекористування для свого розвитку.

За словами Глави держави, загалом місцеве самоврядування отримає у власність понад 2 млн га землі.

«Ми повертаємо землі людям. З центру – на місця. Це логічно й справедливо. Важливо, що закон забороняє продаж земель комунальної власності. І це – гарантія, що наступні покоління українців залишатимуться господарями своєї землі», – розповів Володимир Зеленський.

Він нагадав, що 28 років в Україні велися розмови щодо земельної реформи, але справа не доходила навіть до обговорення відповідного законопроекту.

«Чому? Відповідь, на мою думку, дуже проста. Різні політики різних часів, старі політики створили ширму з нібито турботи про людей, нібито захисту української землі, яка нібито належить громадянам. Але вони не дозволяли людям бути повноцінними власниками, тобто володіти, користуватися й розпоряджатися самостійно землею», – заявив Президент, зауваживши, що натомість активно діяв «сірий» ринок землі.

Глава держави заявив, що нинішня влада обіцяла надати українцям реальне право власності на землю. І виконала цю обіцянку. Так, 31 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон про обіг сільськогосподарських земель, який передбачає надання права купівлі землі лише українцям. Також законодавчо встановлені обмеження максимальної площі, яка може перебувати у власності однієї особи, та пільгові умови для українських фермерів. 6 травня Президент підписав закон про Національну інфраструктуру геопросторових даних, що наведе лад в усіх реєстрах природних ресурсів України, а 22 липня – закон щодо просторового планування громад.

Тому сьогодні – дійсно історичний день, наголосив Володимир Зеленський.

«Це важливо для завершення децентралізації. Бо саме громади найкраще знають, як організувати своє життя: де має бути садочок, школа, комунальні дороги, садові насадження та промислові об’єкти», – зауважив він.

Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко повідомив, що в Україні більше немає 10,4 млн га землі державної форми власності сільськогосподарського призначення, як раніше стверджувалося.

«Це була брехня. Вводили в оману і стверджували, що є ця земля у держави», – зазначив він.

Нині, за його словами, у державній власності перебуває лише понад 2 млн га землі, які указом Президента України передаються у власність громадам. Після передачі земель ОТГ у держави залишається всього 750 тис. га на акті постійного користування (землі Академії наук, Міноборони, Пенітенціарної служби тощо), щодо яких зараз здійснюється інвентаризація та присвоюються кадастрові номери з метою недопущення виведення у приватну власність.

«Тому коли Президент питає український народ, чи повинні нести відповідальність за величезні корупційні порушення й (чи потрібно. – Ред.) давати довічне ув’язнення – так потрібно, тому що, ошукуючи український народ, бігаючи по телеекранах, здійснювали грабунок у режимі реального часу. Тому вони і противляться земельній реформі», – заявив голова Держгеокадастру.

«Ми виведемо на публічну кадастрову карту й покажемо кожного власника української землі – скільки він платить податків, а також у кого перебувають надра держави, виведені через механізм безоплатної приватизації. Це українська земля, вона нікуди не зникла, і вона має прізвище, ім’я та по батькові власника, і дату, коли через липові накази виводили у приватну власність українську землю», – додав Роман Лещенко.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко зазначив, що в межах земельної реформи для українських фермерів будуть запроваджені пільгові умови для доступу до ринку землі. Фермери можуть викупити земельні ділянки, надані їм у постійне користування або довічне успадковане володіння, а також переоформлені в оренду (розстрочка платежу до 10 років, вартість на рівні нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів).

«Крім того, з метою систематизації та узагальнення інформації про володіння, користування й розпорядження земельними ділянками Мінекономіки працює над створенням системи моніторингу земельних відносин», – зазначив Ігор Петрашко. Ця система показуватиме прозору інформацію щодо стану в галузі земельних відносин для всіх українців.

Крім того, за його словами, Мінекономіки очікує ухвалення важливих земельних законопроектів № 2194 і № 2195, які мають запровадити дерегуляцію у сфері земельних відносин, мінімізувати контакт громадянина з чиновником, запровадити цифрову трансформацію Держгеокадастру та електронні аукціони.

Уряд подовжує дію адаптивного карантину до кінця цього року, оскільки це потрібний крок, щоб гарантувати більш безпечне середовище для українців. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 13 жовтня під час позачергового засідання Уряду. За його підсумками Кабінет Міністрів України підтримав внесення змін до постанови №641.

Як наголосив Денис Шмигаль, адаптивний карантин — це найбільш дієвий механізм від поширення коронавірусної інфекції. «Світ продовжує бити рекорди захворюваності та посилювати карантинні заходи. В Україні ми також діємо відповідно до епідемічної ситуації. Ці заходи спрямовані, перш за все, для безпеки українців», — зазначив Глава Уряду.

За словами Прем’єр-міністра, змінами до постанови №641 запроваджується низка нововведень. Зокрема, змінюються правила щодо дозволеної кількості людей у масових зібраннях.

«Наші розрахунки показують, що після проведення концертів із масовим скупченням людей у регіонах кількість хворих суттєво зростала. Після таких «веселих» концертів зовсім невесело лікарям та всьому медичному персоналу, що приймає хворих», — наголосив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду зазначив, що в зеленій зоні пропонується дозволити масові заходи у кількості не більше 50 людей, за умови дотримання соціальної дистанції у 1,5 метра й маскового режиму. У «жовтій» — не більше 30 людей, у «помаранчевій» — не більше 20. «При цьому на території регіонів із відповідними обмеженнями дозволяється проведення спортивних заходів, але без глядачів. Окрім міжнародних змагань, за окремим погодженням Міністерства охорони здоров’я», — сказав Прем’єр-міністр.

Також Денис Шмигаль зауважив, що під час засідання Державної комісії ТЕБ та НС напередодні було підтримано позицію Міністерства освіти і науки рекомендувати закладам загальної середньої освіти встановити канікули з 15 до 30 жовтня. Після їх закінчення, за словами Прем’єр-міністра, можливе переведення на дистанційну форму навчання. Цю пропозицію також врахував Уряд у внесенні змін до постанови.

«Також під час канікул відбудуться вибори, у закладах середньої освіти працюватимуть дільничі виборчі комісії. І це становить значну загрозу для учнів і вчителів. Тому встановлення канікул до 30 жовтня створить умови для безпечного проведення виборів у цей період», — зазначив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр додав, що закладам профтехосвіти, передвищої та вищої освіти рекомендується перейти на дистанційне навчання з 15 жовтня до 15 листопада.

«Зазначу, що запровадження додаткових обмежень — це абсолютно зважене рішення. Ми керуємось розрахунками наших експертів, медиків, наукового середовища. Українські провідні науковці Академії наук наголошують, що при збереженні теперішніх темпів зростання кількості хворих і не дотриманні встановлених карантинних обмежень — медична система може не витримати і лікарі будуть вимушені обирати, кого рятувати, а кого ні», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд робить все можливе для посилення спроможності медичної системи, щоб бути готовими до найгірших сценаріїв. 

Крім того, Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову поставлене завдання збільшити кількість тестувань до 50 тисяч на добу. Як наголосив Денис Шмигаль, Україна має вийти на 75 тисяч тестувань на добу.

Сторінка 1 із 253