Президент України Володимир Зеленський повідомив про домовленість оновити пакет проектів і практичних заходів НАТО з допомоги України.

«Сьогодні ми домовилися про оновлений, консолідований пакет проектів і практичних заходів. Обговорили перспективи нашої співпраці в рамках Програми розширених можливостей НАТО. Я довів сьогодні, що Україна вже готова вийти на цей новий рівень партнерства з Альянсом», – сказав Президент під час спільної з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом зустрічі зі ЗМІ після засідання Комісії Україна – НАТО в Києві.

Володимир Зеленський повідомив про зацікавленість у розширенні програми з підготовки цивільного персоналу в секторі оборони, з удосконалення професійної підготовки українських військових та покращення можливостей для розмінування.

«Серед наших пріоритетів – активна взаємодія з Альянсом щодо стійкості України перед гібридними загрозами та посилення кібербезпеки. Ми активізуємо нашу роботу у рамках Платформи Україна – НАТО з протидії гібридним загрозам, головною подією якої стануть спільні навчання у Чорному морі Coherent Resilience 2020», – зауважив Глава держави.

Зі свого боку Єнс Столтенберг повідомив: «Сьогодні ми переглянули наш комплексний пакет допомоги для України. Через трастові фонди союзники по НАТО та партнери виділили понад 40 млн євро для підтримки України в таких сферах, як бойове командування та контроль, кібероборона, медична реабілітація. Це дає реальні результати».

Крім того, союзники по НАТО продовжують проводити військове навчання для українських військовослужбовців, а радники Альянсу допомагають у проведенні реформ у секторі безпеки та оборони.

Також, за його словами, Альянс збільшує підтримку безпеки у Чорноморському регіоні.

У контексті подальшої співпраці Єнс Столтенберг повідомив, що існує пропозиція розробити єдиний скоординований підхід.

«Зараз ми хочемо все це звести воєдино. Ми можемо тоді надати підтримку, щоб розробити цілісний і єдиний, скоординований підхід. І, зокрема, коли ми збиратимемося у Вашингтоні, ми хочемо ще раз підкреслити, наскільки важливими для вас є ці військово-морські навчання й наша політична підтримка, наші практичні дії», – зазначив Генеральний секретар Альянсу.

Він укотре наголосив на непохитній підтримці України всіма країнами – членами НАТО.

Законопроект про анбандлінг  - це перш за все впровадження європейських газових правил щодо розділення транспортування та реалізації газу. Так прокоментував Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук прийняття Верховною Радою в другому читанні та в цілому законопроекту про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу. За даний законопроект проголосували 341 народний депутат.

Законопроект є виконанням міжнародних зобов’язань та передумовою сертифікації – підтвердження відповідності українського енергетичного законодавства європейському.

«Це гарантує енергетичну безпеку Європи, посилює нашу стійкість на міжнародній арені», - зазначив Олексій Гончарук.

Він наголосив, що прийняття закону про анбандлінг – перевага на тристоронніх переговорах з цього питання.

Водночас Глава Уряду підкреслив, що українська газотранспортна система залишається у державній власності на 100%.

Після п’яти років війни на сході України нарешті повинна з’явитися державна стратегія безпечної реінтеграції Донбасу та Криму. Вона має включати чотири обов’язкових складових. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на відкритті «Форуму єдності» у Маріуполі.

Глава держави зазначив, що складові цієї стратегії будуть презентовані на форумі, і вони є предметом обговорення.

«Це – наше бачення, яке підлягає широкому обговоренню. Дискусії заради його покращення. Чому? Бо про це, знову ж таки, свідчить міжнародний досвід. Щоб усе спрацювало, щоб кейс із настання миру був успішним, стратегія держави має включати чотири обов’язкових складових», – сказав Володимир Зеленський.

Однією з цих складових є прозорість та публічність. Президент підкреслив, що держава повинна пояснювати свої кроки та знайти правильні шляхи разом із громадянським суспільством, ініціювати масштабний національний діалог.

«Йдеться про долю держави. Ми ніколи не були в подібних ситуаціях. А отже, я впевнений, жоден політик, експерт чи громадський активіст не може похвалитися тут успішним досвідом, і ніхто не має права казати: «Я й тільки я знаю, як правильно, лише моє бачення правильне», – зазначив Президент. – Ми повинні чути одне одного, а всі гострі питання – такі як виплати пенсій чи торговельна блокада – вирішувати з холодною головою, без політичних гасел, та ставлячи на перше місце інтереси України, інтереси її громадян».   

Глава держави наголосив, що за цих умов з’явиться друга складова державної стратегії – консенсус. Українське суспільство повинне дійти згоди щодо шляху повернення під контроль Донбасу та Криму, оскільки соціологія демонструє, що у суспільстві є різне бачення цього питання.

«Єдиного рішення, яке задовольнить усіх, я впевнений, ніколи не буде. Але ми повинні знайти варіант, який підтримає абсолютна більшість. Суспільство повинно розуміти та погоджуватися з умовами реінтеграції Донбасу та Криму, з принципами перехідного правосуддя. Відсутність спільного бачення паралізує наш рух», – заявив Президент.

Володимир Зеленський вважає, що появі єдиного бачення наразі заважає страх. Так, окремі люди на підконтрольній території бояться ймовірної амністії бойовиків, збереження «сірої» криміналізованої зони чи прийняття Донбасу та Криму на умовах Російської Федерації, що дорівнює капітуляції. Водночас за лінією розмежування звичайних людей лякають зведенням рахунків, агресивним нав’язуванням у мовному та культурному питаннях, дискримінацією.

«Чому існують ці страхи? Насамперед ми розуміємо, що це – російська пропаганда, яка почалася багато років тому. А також – часткові маніпуляції в українському інформаційному просторі», – сказав він.

Президент переконаний, що за таких умов держава повинна проводити системну інформаційну політику, а медіа – виховувати та підвищувати медіаграмотність.

Третя невід’ємна складова державної стратегії з реінтеграції – реалізм. Президент наголосив, що думки про швидке та легке повернення окупованих територій військовим шляхом є помилковими.

«Варто усвідомлювати, що вже завтра на окупованих територіях Донбасу усі люди не заговорять українською мовою. Ми не маємо тішити себе всіма цими ілюзіями. Сподіватися, що все станеться за помахом чарівної палички. Маємо бути реалістами та не боятися правди, якою б гіркою вона не була», – наголосив він.

Останньою складовою стратегії, вважає Президент, є здатність держави втілювати заплановане у життя.

«Реальні кроки та результати, а не дописи про успіхи у Фейсбуці. Ми можемо ухвалити з вами хоч 10 стратегій національної єдності, але без реальних дій ми ніколи жодної з них не втілимо», – підкреслив Володимир Зеленський.

Президент зазначив, що наразі міцним фундаментом для національної єдності є не лише мова та історичне минуле, а й цінності. Йдеться, зокрема, про цінності свободи, демократії, громадянського суспільства та правової держави, гідного життя, добра, толерантності, вихованості, порядності, поваги до закону, приватної власності та одне до одного.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів зустріч із Міністром Швеції з питань міжнародного співробітництва в цілях розвитку Пітером Ерікссоном.

Глава українського Уряду закликав Міністра Ерікссона підтримати Україну в рамках нової Стратегії допомоги для країн Східної Європи на період 2021-2027, яку розробляє Швеція: «Ми очікуємо, що Уряд Швеції зможе передбачити у цій Стратегії потреби України. Зокрема, ми плануємо відкриття Офісів з питань європейської інтеграції в регіонах України і високо би оцінили підтримку цієї ініціативи». Глава українського Уряду додав, що Україна претендує стати найбільшим реципієнтом допомоги в рамках нової Стратегії з огляду на свою відданість європейському вектору та активно впроваджувані реформи.

Олексій Гончарук також висловив сподівання, що Швеція підтримає особливий формат партнерства для України та інших асоційованих країн як учасників Східного партнерства.

Крім цього, Глава українського Уряду порушив питання щодо Угоди ACAA – так званого «промислового безвізу», ще одного кроку на шляху до майбутнього України, цілковито інтегрованого до якісних політичного та економічного середовищ Європейського Союзу.

Також українська сторона порушила низку інших питань.

Зокрема, Прем’єр-міністр України подякував пану Ерікссону за допомогу, яку Швеція надає українцям, які постраждали в результаті агресії Росії. Також відзначив допомогу в рамках проекту «Support for E-Governance Decentralization in Ukraine (EGOV4UKRAINE)».

У ході зустрічі сторони обговорили можливість започаткування та поглиблення співпраці в питаннях зміни клімату, енергоефективності та енергетичної безпеки в регіоні.

Олексій Гончарук зазначив: «Україна зацікавлена в зміцненні співпраці з питань екологічної та енергетичної безпеки зі Швецією. Ми цінуємо допомогу вашого Уряду у створенні системи моніторингу та оцінки стану атмосферного повітря, а також в імплементації Директиви ЄС про оцінку впливу окремих державних та приватних проектів на навколишнє середовище, яка є невід’ємною частиною Угоди про асоціацію».

В цьому контексті пан Ерікссон зазначив: «Ми маємо великий досвід в управлінні відходами та зменшенні забруднення повітря. Ми уже тісно співпрацюємо з Україною в цих сферах, однак ми маємо поле для зміцнення нашої співпраці».

Насамкінець Прем’єр-міністр України привітав запланований на грудень візит Прем’єр-міністра Швеції до України та висловив сподівання на поглиблення налагодженої співпраці.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з представниками Бюро Парламентської асамблеї ЄС – Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ). «Розвиток міжпарламентського виміру відносин з країнами-членами ПА ЄВРОНЕСТ дуже важливий як для України, так і для інших держав-учасниць», – підкреслив він.

Голова Парламенту зазначив, що сьогодні перед Україною на шляху реформ постають значні виклики, і висловив сподівання на підтримку з боку європейських країн. «Законодавчими ініціативами, які ухвалюються парламентом, ми створюємо той базис, на якому в подальшому повинен працювати Уряд нашої країни», – наголосив він. 

Дмитро Разумков зауважив, що Парламент є одним із головних промоутерів реалізації 20 ключових завдань Східного партнерства, які стоять перед Україною до 2020 року. Він наголосив, що серед напрямів спільної діяльності у першу чергу стоять питання захисту національних інтересів, зокрема, у сфері енергетичної безпеки. За його словами, йдеться про непередбачувані наслідки запуску «Північного потоку-2». Голова Верховної Ради також додав, що існує багато інших викликів, серед яких гібридні загрози, питання кібербезпеки тощо.

Дмитро Разумков запевнив учасників зустрічі у готовності парламенту України до поглиблення співпраці та висловив сподівання на відповідну позицію з боку ПА ЄВРОНЕСТ.

Про ситуацію в області щодо рівня захворюваності населення на інфекційні хвороби, забезпеченість вакцинами та готовність центрів первинної медико-санітарної допомоги Вінниччини до проведення щеплень говорили сьогодні, 28 жовтня, у приміщенні облдержадміністрації під час наради, яка проходила під керівництвом голови ОДА Владислава Скальського.

Директор Департаменту охорони здоров'я ОДА Людмила Грабович поінформувала про ситуацію в області.

«Варто зазначити, що з 2012 року на Вінниччині не було випадків захворюваності на дифтерію, що є особливо небезпечною інфекцією. На сьогодні в області достатньо вакцини. Якщо говорити про вакцину, якою щепляться діти від 0 до 5 років, а саме – АКДП, то наразі ми маємо 178% від річної потреби. Також у наявності 167% від річної потреби тієї вакцини, яку використовують для щеплення дорослих та підлітків від 16 років. У наявності 51,6% вакцини для проведення ревакцинації дітей від 6 років, очікується чергова поставка. Вакцини в Україні закуповуються на державному рівні через UNICEF, тож до кінця року буде забезпечена повна потреба цієї вакцини по всіх областях України.

Стосовно рівня вакцинації в області, то за 9 місяців 2019 року від кашлюка, дифтерії та правця щеплено 70,1% дітей до року від загальної кількості дитячого населення такого віку. Ревакцинацією охоплено 71,9% дітей віком 1,5 роки та 43% дітей віком 6 років. Крім цього, вакциновано 74,3%  підлітків віком 16 років.

57,2% дорослого населення області також пройшли ревакцинацію», - зауважила Людмила Грабович.

Варто зазначити, що якість вакцин підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Загалом, вакцинація входить до переліку гарантованих послуг первинної медичної допомоги. На сьогодні проведення вакцинації – єдиний спосіб захиститися від дифтерії та інших інфекційних хвороб.

Для імунізації дітей використовується комбінована вакцина проти кашлюка, дифтерії та правця, для дорослих – дифтерійно-правцевий анатоксин.

Варто підкреслити, що щеплення від дифтерії мають отримувати всі — і діти, і дорослі, протягом усього життя, кожні 10 років.

Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. Згодом проводиться ревакцинація у 18 місяців та у 6 років вакциною АДП. Наступне щеплення у 16 років — вакциною АДП-М.

Далі необхідно вакцинуватися повторно кожні 10 років. Для прикладу, якщо останнє щеплення проти дифтерії було в 16 років, то наступне потрібно зробити у 26.

Якщо доросла людина не була раніше щеплена або у неї немає записів про щеплення, то для захисту від дифтерії та правця необхідна триразова вакцинація АДП-М.

Для дорослих між першим і другим щепленнями інтервал має бути не менше 30 днів, а між другим і третім - 6 місяців.

Під час наради також обговорили наявність сироваток проти дифтерії, які безпосередньо використовують для лікування та вводять пацієнтові при підозрі виникнення захворювання, а також у важких випадках. Вінниччина отримала 8 флаконів дифтерійного антитоксину, що наразі знаходяться на станції екстреної медичної допомоги та за потреби можуть бути доставлені до будь-якої інфекційної лікарні.

Стосовно готовності медичних закладів, то на сьогодні у стаціонарі забезпечено 600 ліжко-місць як для дітей, так і для дорослих, включаючи регіональний центр Вінницької міської клінічної лікарні №1, обласну дитячу лікарню, інфекційно боксовані палати у центральних районних лікарнях.

Про те, як проводиться щеплення у ЦПМСД, розповіла головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 м.Вінниці Людмила Фіщенко та головний лікар Калинівського ЦПМСД Василь Македонський.

«На сьогодні в кожній амбулаторії працює щеплювальний кабінет. Ми готові відкривати додаткові тимчасові кабінети щеплення. Маніпуляцією володіють усі медичні працівники із дотриманням усіх норм», - зазначила Людмила Фіщенко.

Інформуючи про ситуацію у Калинівській ОТГ, Василь Македонський зауважив: «Щеплювальна робота на рівні нашого центру є пріоритетом, адже це єдиний розділ роботи, який здатна виконувати винятково первинна ланка медицини. Наразі дорослих щеплено на 94,7%. Після першого півріччя проведено відповідну корекцію, тож вдалося щепити 2000 осіб. Ще буде вакциновано 220 людей, тож вакцинація серед дорослого населення буде виконана на 100%. Дитяче населення в ОТГ щеплено на 77,5%. Робота у цьому напрямку триває».

Начальник управління лікувально-профілактичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров'я ОДА Ольга Задорожна розповіла про особливості проходження вакцинації: «На Вінниччині немає проблем із забезпеченням вакцинами. Особливо важливо, щоб усі громадяни пройшли імунізацію якісно та вчасно. Вакцинація може бути проведена у центрах первинної медико-санітарної допомоги, у щеплювальних кабінетах. З минулого року введено в дію Наказ Міністерства охорони здоров'я України, відповідно до якого дозволяється проводити вакцинацію не лише у спеціалізованих кабінетах, а й у тимчасових пунктах щеплення, які можуть бути відкриті в інших закладах, що мають відповідні умови. Для прикладу, в закладах освіти.

Розпочинається процедура щеплення з візиту до сімейного лікаря. На цьому етапі визначаються покази та протипокази до вакцинації. Варто сказати, що протипоказів досить мало. Не допускається щеплення у разі, якщо пацієнт хворіє на грип, ГРВІ або інші распіраторні вірусні інфекції, має температуру 380С і вище. Однак, це лише тимчасова перепона для того, щоб провести вакцинацію. Протипокази також можуть бути в тому випадку, якщо пацієнт проходить хіміотерапію і, відповідно, має зниження імунітету. Це стосується і тих пацієнтів, які мають СНІД.

Стосовно вагітних та тих матерів, які годують грудьми, то протипоказів немає.

Спілкування з сімейним лікарем обов’язкове, адже він визначає механізм подальших дій та призначає день імунізації. Пацієнт проходить додаткові обстеження для визначення стану здоров'я, здійснюються відповідні записи в амбулаторній картці пацієнта. Вакцинація проти дифтерії є безкоштовною».

Під час наради також розглянули питання щодо вакцинації населення від грипу та кору.

За словами Ольги Задорожної, вакцинація проти грипу є необов’язковою, проте рекомендованою, адже в період високого рівня захворюваності населенню варто вберегтися від важких ускладнень з боку нервової та серцево-судинної систем.

У Вінницькій області є комбіновані вакцини від грипу в достатній кількості, а саме – «Джісі флю» (Корея), орієнтовна ціна якої близько 270 грн, а також «Ваксі грип» (Франція), орієнтовна ціна – близько 300 грн. Їх можна придбати в аптечних закладах «Техмедсервіс» та в аптечній мережі «Конекс».

Кілька років поспіль у м.Вінниці діє програма «Стоп грип», відповідно до якої всі мешканці Вінницької громади, які бажають щепитися від грипу, можуть звернутися до ЦПМСД, до свого сімейного лікаря або на рецепцію, звідки їх спрямують до чергового лікаря.

Після огляду, за умови відсутності протипоказань до щеплення, пацієнту видадуть рецепт на придбання вакцини, після чого в аптеці за рецептом громадянин оплачує лише половину вартості вакцини.

Подібна програма діє ще в 5 районах області за ініціативи та підтримки органів місцевого самоврядування, зокрема, у Калинівському та Бершадському.

Завідувач відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ України Степан Томин зазначив: «На території Вінниччини випадків захворюваності на дифтерію не реєструється з 2012 року, проте варто підкреслити, що у 1991 – 1998 рр. на території України спостерігалось епідемічне поширення дифтерії, в тому числі і в нашій області. Тоді на Вінниччині захворіли 429 людей, 20 з яких померли. Це справді дуже важка хвороба, тож єдиним захистом від цієї інфекції є специфічна профілактика. Вакцин в області більш ніж достатньо. Однак, хибним є твердження, що випадків дифтерії в області не буде. Все-таки, прояви таких випадків можуть траплятися. Саме тому найперше завдання – дощепити всіх тих, хто не був щеплений у попередні роки. Лише за таких умов ми можемо говорити, що таких спалахів даної інфекції не буде.

Стосовно кору, то епідемічне поширення цієї інфекції було протягом 2 років. На сьогодні ще є поодинокі випадки. Широке охоплення щепленням проти кору дітей та дорослих дає можливість припускати, що в подальшому інфекція не буде поширюватись. 

Загалом, у 2019 році в області щеплено більше 20 тис дорослих. Якщо для дорослих вакцинація необов’язкова, то для дітей річного і шестирічного віку обов’язкове проходження вакцинації. Наразі практично 80% дитячого населення щеплено. Ситуацію з кором стабілізовано, тож ускладнень не передбачається».

Підбиваючи підсумки наради, голова облдержадміністрації Владислав Скальський підкреслив: «Найголовніше, щоб дорослі, а особливо ті, хто має дітей, розуміли, що вакцинація необхідна як сучасний метод запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб. Саме тому, в першу чергу, потрібно звертатися до сімейного лікаря. Первинна ланка – це саме та ланка в системі медицини, яка забезпечує проведення вакцинації. Кожен дорослий повинен пройти ревакцинацію раз на 10 років, адже тільки в такому випадку ми зможемо говорити про те, що спалахів дифтерії не буде».

Очільник області дав відповідні доручення щодо контролю над виконанням усіх необхідних заходів, пов’язаних із забезпеченням належної вакцинації населення.

У Маріуполі в рамках інвестиційного форуму RE:THINK. Invest in Ukraine Президент Володимир Зеленський провів зустріч з віце-президентом Міжнародної фінансової корпорації Джорджиною Бейкер, директором Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен і керівником регіонального представництва Міжнародної фінансової корпорації в Україні, Білорусі та Молдові Джейсоном Пеллмаром.

«Ми вдячні Світовому банку та Міжнародній фінансовій корпорації за допомогу з імплементацією реформ. Ви бачили, скільки законопроектів уже проголосовано. Тепер починаємо імплементацію», – сказав Президент.

Глава держави подякував Міжнародній фінансовій корпорації за реалізацію транспортного проекту в Маріуполі. Він висловив сподівання, що подібні проекти з’являться в інших містах України.

«Наша ідея – почати розвиток з Маріуполя. Саме тому інвестиційний форум відбувається тут, на сході України. Місто, яке колись звільняли, може стати справді європейським», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський зазначив, що готовий захистити інвестиції та закликав вкладати у розвиток невеликих населених пунктів.

«Зокрема, потрібні інвестиції у будівництво нових шкіл, лікарень, доріг та мостів», – сказав Президент.

Глава держави нагадав, що вже ухвалено закони, які сприяють дерегуляції економіки. Крім того, в Україні готується велика приватизація об’єктів державної власності та земельна реформа.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук в рамках інвестиційного форуму в Маріуполі підписав меморандум із чотирма провідними операторами мобільного зв’язку на реорганізацію радіочастот у діапазоні 900 МГц. Це дозволить забезпечити всю територію України максимальним покриттям якісного мобільного зв’язку рівня 4G, а також надати широкосмуговий доступ до інтернету.

«Кожен куточок України буде покрито мобільним зв‘язком та мережею інтернет! Сьогодні підписали меморандум з чотирма найбільшими мобільними операторами України про перерозподіл частот. Оператори отримають конкурентні умови, за яких будуть змагатися між собою за кращу якість інтернету, – зазначив Глава Уряду. – Як результат – у компаній будуть нові можливості для інвестицій та розширення набору послуг. А в українців – якісний зв’язок у селах та на дорогах».

Прем’єр-міністр наголосив, що  Уряд зі свого боку готовий надати максимальну підтримку у цьому процесі для мобільних операторів.

«Одне із завдань нашого Міністерства – до 2022 року 90% населених пунктів України, у тому числі найбільш віддалених селищ, забезпечити якісним швидкісним інтернетом. Сьогодні ми зробили важливий крок до того, щоб реалізувати задумане. Завдяки досягнутим домовленостям уже в березні 2020 року будуть переоформлені ліцензії, що сприятиме поширенню 4G навіть у маленьких селах», – розповів Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Відсутність швидкісного мобільного інтернету в регіонах сьогодні спричинена тим, що розподіл частот між операторами в діапазоні 900 МГц недостатній для запуску 4G. Виправити ситуацію дозволить виконання нещодавно підписаного операторами спільного Плану заходів, згідно з яким від частки діапазону відмовиться «Київстар». Цьому оператору, згідно з ліцензією, наразі віддано близько 60% доступних частот у діапазоні 900 МГц. Також своїми частотами у цьому діапазоні поступиться оператор CDMA «Інтертелеком», який отримає натомість частоти у діапазоні 800 МГц.

Зі свого боку Уряд полегшуватиме задачу операторам: сприятиме доступу до інфраструктури, запровадженню технейтральності, встановленню справедливої ціни за переоформлення ліцензій тощо.

За словами Віце-прем’єр-міністра, також вдалося нейтралізувати найбільші побоювання мобільних операторів, а саме – щодо межування частот, на яких працюють технології CDMA і GSM, що може стати причиною погіршення зв’язку.

«Зараз захисний проміжок між частотами цих технологій становить 0,1–0,2 МГц. Завдяки реорганізації він зросте до 3 МГц. До того ж уперше в Україні будуть проведені не лабораторні, а польові випробування реального впливу цих частот і вад, які вони можуть створювати», – додав Михайло Федоров.

Підписантами меморандуму стали оператори Vodafone, Lifecell, «Київстар» та «Інтертелеком».

З нагоди Дня визволення України від фашистських загарбників очільник Парламенту Дмитро Разумков розпочав засідання Погоджувальної ради з хвилини мовчання на честь героїв, що віддали своє життя у Другій світовій війні. «Сьогодні Україна як ніхто розуміє, як це – захищати свою землю, своїх людей, свою державу», – наголосив він.

Голова Парламенту також коротко прозвітував про результати участі української делегації у Європейській конференції глав парламентів держав-членів Ради Європи та підсумки двосторонніх зустрічей, які були проведені в межах Конференції. «Ми намагалися донести сталу позицію України, і сподіваюся, що нам це вдалося. Ми готові працювати і будемо допомагати у розвитку демократії, але є червоні лінії, які Україна переходити не може», – підкреслив Голова.

Дмитро Разумков також висловив подяку країнам-членам неформальної групи «Балтік +» за чітку позицію, яку вони висловлювали як із трибуни конференції, так і під час багатосторонньої зустрічі.

Голова Верховної Ради нагадав, що вже завтра, 29 жовтня, за ініціативи Президента України у Маріуполі відбудеться інвестиційний форум «Re:Think». За його словами, це одна з перших подій на шляху реальної реінтеграції територій у безпосередній близькості до окупованих територій та лінії фронту, зокрема, в економічному плані. 

«Представництво Верховної Ради на цьому заході буде більш ніж вагомим, і сподіваюсь, що разом нам  вдасться залучити інвестиції та створити умови, щоб показати реальний прорив за цим напрямом», – наголосив Дмитро Разумков.

Серед важливих проектів законів, що мають бути розглянуті цього тижня, він зазначив законопроект про соціальні гарантії та статус бійців добровольчих батальйонів, низку законопроектів про деофшоризацію та проект закону про покарання за кнопкодавство. 

«Під час передвиборчої кампанії всі ми говорили, що це ганебне явище, яке потрібно прибрати зі стін Парламенту. Маю надію, що подібними кроками ми спочатку зменшимо, а потім і зовсім зупинимо таке ноу-хау українського Парламенту, як кнопкодавство», – зазначив Голова Верховної Ради.

Україна робить усе необхідне для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом і підтримки економічного зростання, наголосив Президент Володимир Зеленський.

Під час виступу на форумі RE:THINK. Invest in Ukraine у Маріуполі Глава держави відзначив продуктивну та рішучу роботу нового складу Верховної Ради, який лише за два місяці ухвалив понад 40 законів, частину з яких бізнес і міжнародні партнери України очікували роками. Зокрема, це закон про концесії, який розблокує значні інвестиції в інфраструктуру України.

«Ми зменшуємо роль держави в економіці там, де вона не є ефективною. Приватизація, дерегуляція, «Держава у смартфоні» – всі ці ініціативи дадуть змогу бізнесу розправити крила та дихати на повні груди», – сказав він.

«Сьогодні ми робимо все необхідне, щоб продовжувати співпрацю з Міжнародним валютним фондом та підтримувати економічне зростання», – підкреслив Президент.

Також серед пріоритетів української влади – земельна реформа. «Уряд подав законопроект щодо запровадження вільного ринку землі, що дасть поштовх агропромисловому сектору, залученню інвестицій і сучасних технологій», – зазначив Глава держави.

Відповідаючи на критику, яка подекуди лунає на адресу влади за поспішність в ухваленні рішень і так званий турборежим, Володимир Зеленський зауважив, що краще рухатися швидко, навіть припускаючись незначних помилок, які можна виправити, ніж тупцювати на місці, що фактично означає рухатися назад.

«Зупинятися ми не збираємось. Ми продовжуємо євроінтеграцію та гармонізацію українського законодавства з європейським. Проведемо глибинну податкову реформу, яка почне діяти у 2021 році. Викорінимо неправомірний тиск на бізнес з боку правоохоронних органів. Я особисто обіцяю персональний захист кожному інвестору», – підкреслив Глава держави.

Президент висловив переконання, що зараз країна стоїть на порозі економічного прориву, про що свідчать ключові показники.

«У другому кварталі ми продемонстрували 4,6% зростання реального ВВП. Міжнародні організації суттєво покращили свої прогнози стосовно економічного зростання України у наступному році. Україна піднялася на 7 позицій у рейтингу Doing Business. Міжнародні агенції підвищили наш кредитний рейтинг та змінили прогноз на «стабільний» і «позитивний», – нагадав Володимир Зеленський.

Також він зазначив, що Національний банк України знизив облікову ставку відразу на 1%, що свідчить про уповільнення інфляції та сприятиме здешевленню позикових коштів.

«У найближчих планах – велика приватизація десятків інвестиційно привабливих об’єктів. Маємо створити ефективні правила роботи на енергетичних ринках і спростити ведення бізнесу, прибравши обмеження у сферах трудових відносин та руху капіталу», – наголосив Глава держави.

 

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації з питань запобігання та виявлення корупції 
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Січень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2