Сьогодні, в рамках робочої поїздки до Тиврівського району голова облдержадміністрації Сергій Борзов ознайомився з роботою Тиврівського ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки.
За словами керівника ліцею, Андрія Подзігуна, педагогічний колектив закладу систематично працює в напрямку моделювання інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею, що сприяє всебічному розвитку особистості учнів та формуванню високоосвічених випускників, які в подальшому будуть здатні самостійно реалізувати набутий потенціал знань.
«Наш навчальний заклад працює дійсно на розвиток дитини і доказом цього є прекрасні результати в освіті, які мають наші учні. Це 5 місце за результатами ЗНО серед навчальних закладів Вінницької області, це значні досягнення наших учнів на олімпіадах як обласного так і Всеукраїнського рівнів. Цьогоріч маємо 23 переможці обласних олімпіад, а також одна наша учениця стала стипендіаткою Кабінету Міністрів України», - зазначив керівник навчального закладу.
На основі встановлених Кабінетом Міністрів України нормативних документів у закладі функціонують наступні факультети:
- Фізико-математичний з поглибленим вивченням математики, фізики та інформатики;
- Природничий факультет з поглибленим вивченням біології, хімії та географії;
- Філологічний факультет з поглибленим вивченням англійської, німецької мови та російської мови;
- Гуманітарний з поглибленим вивченням історії України, всесвітньої історії та правознавства.
Знайомлячись із роботою навчального закладу Сергій Борзов оглянув навчальні кабінети, астрономічну обсерваторію і музей учбового закладу, де зробив запис у книзі відвідувачів.
Крім того, очільник регіону не оминув увагою їдальню ліцею, оздоровчу кімнату, спортивну залу та спортивний майданчик зі штучним покриттям.
За підсумками побаченого, Сергій Борзов позитивно оцінив роботу ліцею та відзначив, що подібний досвід роботи варто переймати багатьом керівникам навчальних закладів області.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що угода про повне та всеосяжне припинення вогню на лінії розмежування на Донбасі з 27 липня має бути підписана лідерами країн «Нормандської четвірки», що підвищить її статус та збільшить шанси на дотримання досягнутих домовленостей.

«У нас дійсно багато професіоналів, які перебувають у постійних перемовинах у форматі засідання ТКГ (Тристоронньої контактної групи. – Ред.) і які домовилися про дуже серйозний крок для всієї нашої країни – стале припинення вогню. Цей документ зараз очікує підписання всіх сторін Нормандської групи. Вірю в те, що всі сторони – Україна, Франція, Німеччина та РФ – підпишуть, і з 27 числа, вірю, що може настати мить, коли буде стале припинення вогню», – сказав Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ біля КПВВ «Станиця Луганська» в межах робочої поїздки на Донбас.

Президент зазначив, що угода буде підписана лідерами країн «Нормандської четвірки», що підвищує статус цих домовленостей.

Глава держави подякував представникам України у Тристоронній контактній групі, а також керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку, віце-прем'єр-міністру – міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексію Резнікову, міністру оборони Андрію Тарану та Головнокомандувачу Збройних сил України Руслану Хомчаку за зусилля у досягненні миру на Донбасі. Президент також подякував ОБСЄ за складну й важливу роботу в межах ТКГ.

Водночас Володимир Зеленський наголосив, що досягнуті домовленості не позбавляють українських військових можливості для самозахисту.

Зі свого боку міністр оборони України Андрій Таран додав, що стаття 51 Статуту ООН дає право захищатися. Водночас він наголосив, що Україна має політичну волю до сталого припинення вогню, та висловив сподівання, що інша сторона також зможе це продемонструвати.

Президент зазначив, що Україна виконує свою частину Мінських домовленостей, і весь світ це бачить. Інша сторона також має продемонструвати готовність їх виконувати.

Щодо деталей досягнутих домовленостей про стале припинення вогню на лінії розмежування на Донбасі, то, за словами Президента, їх окремо напрацьовуватиме ТКГ в межах Мінського формату.

«Це узагальнена заява, детально по цій заяві ми повинні просто йти в Мінському форматі – така є домовленість. В Мінському форматі детально все повинно бути виписано: кожна людина, хто відповідає, коли, як передається ця інформація. Тобто, це буде окрема історія, вона дуже довга», – зауважив Глава держави.

«Ми хочемо розшифровки кожного пункту «Мінська». Тоді ми будемо бачити – ми в змозі виконати це, чи не в змозі, як ми це будемо робити, хто буде відповідальний», – додав він.

У четвер, 23 липня, під час робочого візиту до Брюсселя Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з Високим Представником Європейського Союзу Жозепом Боррелем.

Сторони обговорили питання проведення Саміту Україна – ЄС, вдосконалення Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі, ситуацію на сході України та в окупованому Криму.

Глава Уряду відзначив, що українська сторона очікує на результативне проведення Двадцять другого Саміту Україна – ЄС 1 жовтня у Брюсселі та сподівається на підтримку в просуванні ключових рішень.

«Низка аспектів сьогодні потребують оновлення параметрів Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі та доповнення її новими елементами секторального співробітництва. Саме тому внесення відповідних змін до торговельної частини Угоди є ключовим пріоритетом Уряду у короткостроковій перспективі», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр висловив сподівання, що за результатами Саміту та засідання Ради асоціації в грудні вдасться спільно сформулювати нові амбітні завдання двосторонньої співпраці та посилити процес інтеграції України з ЄС.

Однією з тем зустрічі Дениса Шмигаля та Жозепа Борреля була безпекова ситуація на Донбасі та питання деокупації Криму.

«Дуже вагомий внесок у зміцнення цивільного сектору безпеки зробила Консультативна Місія ЄС. Очікуємо на відкриття регіонального Офісу КМЄС у Маріуполі», — сказав Прем’єр-міністр.

За словами Глави Уряду, МЗС фіналізувало концепцію створення спеціального міжнародного формату для Криму — Міжнародної платформи «Крим — це Україна»: «На першому етапі це буде консультативно-координаційний формат. Однак, в майбутньому ми не виключаємо його перетворення на переговорний».

«Платформа має опікуватись усім спектром наслідків окупації від гуманітарного до безпекового виміру. Мілітаризація Криму впливає на безпеку Південно-Східної Європи, зокрема регіону Чорного, Азовського і Середземного морів. Крім того, існує потреба у покращенні координації і підвищенні ефективності санкційної політики, як і міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму загалом», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль додав, що серед ключових учасників нової платформи Україна хотіла б бачити держав-гарантів української безпеки, зокрема США, Велику Британію та Францію, Німеччину як ключову учасницю Нормандського формату, а також регіональних партнерів, що, як і Україна, зацікавлені у розв’язанні кримського питання та припиненні агресивної політики Росії.

«Ми сподіваємося і на підтримку цієї ініціативи з боку ЄС, НАТО і держав-членів, як і інших партнерів, які продемонстрували свою підтримку введенням кримських пакетів санкцій», — заявив очільник Уряду.

Денис Шмигаль подякував ЄС за тверду позицію щодо територіальної цілісності України та незмінну підтримку України в протистоянні російській агресії.

У свою чергу Жозеп Боррель наголосив, що безпека України — це безпека Європи, а тому Європейський Союз продовжить активну й конструктивну співпрацю з нашою країною.

Сьогодні, 24 липня, голова ОДА Сергій Борзов провів виїзний прийом в Тиврівському районі.
За ініціативи очільника облдержадміністрації, на прийомі також були присутні керівники силових структур регіону.
На початку зустрічі Сергій Борзов зауважив, що вже побував в Центрі надання адміністративних послуг у м. Гнівань і оглянув потужний Тиврівський ліцей – справжню «візитівку» освітньої галузі Тиврівського району, та залишився задоволеним від побаченого.
Перше питання, яке підняли під час зустрічі представники громади Тиврівського району, це питання реформи децентралізації, зокрема, щодо створення Тиврівської ОТГ. Всі вимоги закону щодо створення Тиврівської ОТГ були виконані, проте, район «розкроїли» по-іншому. Розгублені люди хочуть відстояти свій район.
У відповідь голова ОДА подякував за довіру, зазначивши, що, постанова Кабміну і відповідне рішення Верховної Ради вже прийнято, відтак, єдиним шляхом є відстоювання справедливості у суді.
Прокоментував ситуацію, що склалася, директор департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко, зауваживши, що розділення району з віднесенням кількох територіальних громад до Шпиківської ОТГ, мотивоване логістичними міркуваннями та відбулося з дотриманням усіх критеріїв спеціально розробленої фахівцями методики. Окрім того, посадовець зазначив, що добровільного об’єднання цих громад не відбулося, жодного офіційного звернення про бажання об’єднатись із Тиврівською ОТГ до обласної державної адміністрації не надходило.
Особливо гостро прозвучало прохання до голови ОДА втрутитися у протистояння між депутатом Гніванської міської ради Сергієм Сергієнком та колективом підприємства «Гніванський кар’єр», яке полягає в перешкоджанні роботі підприємства. Сергій Борзов пообіцяв розібратися та вирішити питання в рамках закону.
Лунали скарги і на якість та швидкість інтернету, особливо в віддалених селах.
Зверталися до голови ОДА і небайдужі екоактивісти району, аби обласна адміністрація посприяла у придбанні сміттєвоза для потреб громади Тиврова. Сергій Борзов зазначив, що частина коштів на цю потребу буде виділена з обласного екологічного фонду, але необхідно забезпечити 15 % співфінансування коштами місцевого бюджету.
А сільгоспвиробники району вимагали юридичного захисту від рейдерських захоплень потужними агрохолдингами.
Наприкінці зустрічі голова ОДА запевнив, що всі звернення будуть опрацьовані, а люди отримають на них фахові відповіді.

23 липня під час робочого візиту до Брюсселя відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.

У рамках зустрічі сторони обговорили питання:

спільної протидії коронавірусу;

агресії Російської Федерації на Донбасі, санкційного режиму та погіршення ситуації із правами людини в Криму, що потребує підвищеної уваги світової спільноти;

курсу України до ЄС та НАТО, а також структурні реформи на цьому шляху;

оновлення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС та інтенсифікації діалогу щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції;

макрофінансової допомоги Україні з боку європейських партнерів.

Прем’єр-міністр України розповів європейському колезі, що «Уряд України виходить із необхідності продовження реформ, спрямованих на поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом. Ми також почали формувати Дорожню карту з понад 60 євроінтеграційних законів, які плануємо винести на голосування в Парламент».

Також Денис Шмигаль наголосив, що важливо розпочати системний та продуктивний діалог щодо оновлення поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, так і про більш широкий контекст, пов’язаний зі взаємним доступом до ринків.

«Україні важливо інтенсифікувати діалог щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. У цього завдання є дві основних мети: по-перше, привести нашу  інфраструктуру якості у відповідність до європейських стандартів; по-друге, полегшити доступ української продукції на ринок ЄС. Практика свідчить, що доступ на ринок ЄС відкриває нам і інші світові ринки», - розповів очільник українського Уряду.

Зі свого боку Виконавчий віце-президент Єврокомісії відзначив, що Європейський Союз і надалі буде підтримувати позитивні реформи у сфері медицини, освіти, децентралізації, земельних відносин, а також реформу митних та фіскальних органів.

Також Денис Шмигаль запросив Валдіса Домбровскіса відвідати Україну та розглянути можливість спільного візиту в східні регіони України або на лінію розмежування з Кримом.

Організація та проведення місцевих виборів, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року, є одним з головних викликів для України та утвердження в нашій державі принципів рівних прав і можливостей для чоловіків та жінок. Про це під час відкриття Українського жіночого конгресу (ONLINE) заявила Заступниця Голови Верховної Ради України, організаторка Конгресу Олена Кондратюк.

Вона підкреслила, що саме на місцевому рівні, враховуючи реформу децентралізації, будуть ухвалюватися бюджети та найважливіші рішення, які безпосередньо впливатимуть на життя кожної громади та родини.

«Не може бути так, що в Україні, де населення складають понад 50% жінок, - немає жодної жінки голови обласного центру. Жінок голів міст районного значення лише 10%, а в місцевих радах обласних центрів жінок менше 20%», - зауважила Олена Кондратюк.

На думку Заступниці Голови Верховної Ради, з укрупненням районів виникає велике питання, як буде виглядати паритетне представництво жінок та чоловіків. Вона нагадала, що разом з МФО «Рівні можливості» вдалося добитися встановлення гендерної квоти у 40% представників однієї статі у виборчих списках.

 

«Ми очікуємо, прагнемо залучити і спонукати якомога більше жінок взяти участь у цих виборах. Але ми також бачимо багато перешкод на цьому шляху: нерівнозначні фінансові можливості, невпевненість, страх», - зазначила віцеспікерка

«Тому я закликаю усіх суб’єктів виборчого процесу, ЦВК, політичні партії, громадські організації, які займаються спостереженням за виборами – докласти всі свої зусилля, щоб ця квота у 40% була реалізована. Щоб наші жінки змогли повною мірою скористатися своїм Конституційним правом обиратися та бути обраними, своїм правом на участь у державних справах. Повірте, від цього виграє уся наша країна», - додала О. Кондратюк.

 

Сьогодні, 23 липня, голова ОДА Сергій Борзов взяв участь у роботі чергової 44 сесії обласної Ради 7 скликання, останнє питання порядку денного якої стосувалось інформування очільником регіону щодо стану справ та перспектив розвитку Вінницької області в ІІ півріччі 2020 року.

У своєму виступі Сергій Борзов коротко охарактеризував стан справ у галузі промисловості, зовнішньоекономічній, інвестиційній діяльності та перспективи розвитку підприємництва регіону.

Не оминув увагою голова ОДА питань подальшого впровадження реформи децентралізації, надання адміністративних послуг, розбудови дорожнього господарства та реалізації на території області проектів в рамках програми «Велике будівництво».

Окремо, Сергій Борзов приділив увагу реалізації в області Програми «Питна вода». За його словами, проблема якості води нині постає досить гостро у багатьох населених пунктах області. Тож задля її поетапного вирішення передбачено фінансування (кредит обласного бюджету) - 5 млн. грн. на будівництво систем водопостачання в районах області.

«На Вінниччині з водою справді проблема – або її нема, або її неможливо пити. Люди скаржаться на зустрічах», - підкреслив Сергій Борзов.

Болючим питанням для багатьох громад Вінниччини є ремонт доріг. Щодо цього Сергій Борзов зауважив: «В області діють відповідні програми з ремонту та утримання регіонального дорожнього фонду та доріг комунальної власності у населених пунктах. Зокрема йдеться і про відновлення доріг місцевого значення. Якість ремонту доріг – це теж окрема проблема, яка потребує вирішення».

Озвучив очільник області також питання охорони навколишнього природного середовища, здійснення соціальних виплат, розвитку освітньої і медичної галузей, культури та сприяння розвитку спорту на території області.

По завершенні виступу зі сторони депутатів обласної Ради до Сергія Борзова було спрямовано ряд запитань та звернень, які очільник регіону зобов’язався детально вивчити та сприяти у їх вирішенні в межах своїх повноважень.

Сьогодні, 22 липня 2020 року, відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) у форматі відеоконференції.

Згідно з ухваленим рішенням, з 00:01 27 липня 2020 року має дотримуватися режим повного та всеосяжного припинення вогню.

Прорив у роботі ТКГ в цьому напрямку є результатом ефективної роботи української делегації за підтримки наших міжнародних партнерів у Берліні й Парижі, а також роботи політичних радників і глав МЗС країн – учасниць Нормандського формату.

Сьогодні на засіданні ТКГ сторони за посередництва ОБСЄ домовилися про застосування заходів з посилення режиму припинення вогню до повного врегулювання міжнародного збройного конфлікту на території українського Донбасу.

Відповідні заходи погоджені на ТКГ Україною та Росією й підтримані ОБСЄ.

Режим дотримання повного та всеосяжного припинення вогню у разі, якщо він буде дотриманий іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських домовленостей і відкриває шлях до виконання інших положень цих домовленостей.

Україна вкотре підтвердила повну готовність до дотримання досягнутих на грудневому саміті в Парижі домовленостей на рівні лідерів країн – учасниць Нормандського формату та прихильність до виконання Мінських угод.

СММ ОБСЄ сприятиме та підтримуватиме виконання цих заходів.

У межах політичної групи було наголошено, що повне та всеосяжне припинення вогню є базовою передумовою для політичного врегулювання. Адже вибори на тимчасово окупованих територіях України можливі виключно за таких умов:

                ⁃           після всеосяжної деескалації;

                ⁃           після виведення іноземних військових підрозділів і техніки, роззброєння незаконних збройних формувань;

                ⁃           відновлення контролю з боку уряду України над українсько-російським кордоном;

                ⁃           вибори мають відбуватися виключно згідно із законодавством України;

                ⁃           вибори мають відбуватися з дотриманням Копенгагенських стандартів ОБСЄ.

У межах гуманітарної групи українська сторона, як і було домовлено, передала списки осіб на взаємне звільнення та очікує на те саме від іншої сторони.

Кабінет Міністрів України на засіданні 22 липня ухвалив рішення щодо виділення коштів на компенсацію постраждалим від пожеж у Луганській та Житомирській областях, одноразову грошову допомогу родинам загиблих та постраждалих під час антитерористичної операції, а також про перерахунок соціальної допомоги для дітей, які потребують додаткової опіки від держави.

На першочергові заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що мала місце в Луганській області у липні цього року, Уряд виділив 54,7 млн грн.

«Через страшні пожежі на Луганщині десятки українців втратили домівки. Ми планомірно, а головне відповідально, продовжуємо допомагати. Більша частина з виділених коштів піде на матеріальну допомогу родинам загиблих та для того, щоб люди могли відбудувати собі житло», — заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Окрім того, Уряд підтримав рішення про виділення додаткових 2,1 млн грн, які будуть спрямовані для допомоги постраждалим від пожежі в Житомирській області.

Також Кабінет Міністрів затвердив виділення коштів для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули під час участі в антитерористичній операції, та особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, одержаних під час участі в зазначеній операції. Загальна сума виплат складе 13,1 млн грн.

«Підтримка громадян у часи кризи особливо важлива та є прямим обов’язком держави. Особливо важливо для нас продемонструвати послідовність у підтримці родин тих військових, які віддали своє життя за країну», — зазначив Денис Шмигаль.

Окрім цього, на засіданні Кабінету Міністрів біло ухвалено проект постанови про перерахунок державної соціальної допомоги на дітей. Згідно з рішенням, сума допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, становитиме 2,5 розміру прожиткового мінімуму відповідного віку. На дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, — 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законопроектом №3339 пропонується внести зміни до низки законодавчих актів України, якими передбачено:

виключити з Кодексу України про адміністративні правопорушення статті 311 «Суспільно корисні роботи», 1831 «Несплата аліментів», 1832 «Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт», а з Кримінального кодексу - статтю 389-2 «Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт»;

надати можливість державним виконавцям за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців (на сьогоднішній день - за один рік), виносити постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Під час обговорення законопроекту члени Комітету підтримали законопроект, оскільки пропозиція щодо запровадження такого стягнення як відбування суспільно корисних робіт ще при ухваленні відповідного законопроекту у грудні 2017 року викликала багато зауважень. Так, у висновку Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів, №7277, зазначалось, що встановлення адміністративної відповідальності за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї призведе до неможливості зафіксувати обставини, які вказуватимуть на наявність ознак правопорушення (винна дія чи бездіяльність), без проведення відповідних слідчих дій у зв’язку з відсутністю в Кодексі України про адміністративні правопорушення інституту адміністративного розслідування. Крім того, враховуючи положення частини першої статті 9 цього Кодексу навряд чи можна буде притягнути до адміністративної відповідальності особу, в діях якої відсутня вина щодо несплати аліментів, наприклад, у зв'язку з відсутністю заробітку, майна тощо.

Також члени Комітету погодилися із позицією автора законопроекту, що у багатьох випадках органи місцевого самоврядування або вимушені створювати зайві та не потрібні робочі місця на комунальних підприємствах, або взагалі не мають можливості виділити кошти на оплату праці цієї категорії громадян. Крім того, через низький рівень оплати праці на комунальних підприємствах, застосування суспільно корисних робот не призводить до погашення всієї заборгованості або хоча б її значної частини.