У Верховній Раді розробляють законопроект про опозицію, який сподіваються підготувати до вересня цього року. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомила заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

За її словами, Регламент потребує постійного вдосконалення, на чому неодноразово наголошувалося в рекомендаціях місії Європарламенту Пета Кокса щодо підвищення ефективності роботи Верховної Ради.

«Про це говорить зараз навіть те, що ми почали розробляти закон про опозицію. При чому ми почали розробляти разом з більшістю і з меншістю, всі представники фракцій. Це дуже хороші кроки. Я дуже сподіваюся, що ми його випишемо до наступної сесії Верховної Ради», - наголосила Олена Кондратюк.

Вона відзначила добру та конструктивну комунікацію на рівні Першого Заступника Голови ВРУ Руслана Стефанчука, а також між більшістю та меншістю, усіма фракціями та представниками громадянського суспільства, які беруть участь в підготовці законопроекту про опозицію.

«Я теж входжу в цю робочу групу. Мені здається, що там добра комунікація. Принаймні, зараз є дуже багато дискусій по структуризації цього закону. Але закон про опозицію, який, на жаль, фактично був викинутий з регламенту як норма в 2010 році, повинен бути. І в Європарламенті завжди кажуть: більшість і меншість повинні мати рівні права», - підкреслила заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«1 вересня діти підуть до школи? Про це запитують на кожній зустрічі»,- ділиться голова облдержадміністрації Сергій Борзов на офіційній сторінці у Фейсбук.

Коронавірус і невизначеність сьогодні тримають в напрузі багатьох. Карантин змусив перейти до дистанційного навчання. Це стало випробуванням для усіх - для дітей, для педагогів і для батьків.

«Як батька, мене теж хвилює: чи восени підуть діти до школи? ПІДУТЬ!- зазначає Сергій Борзов у дописі.- Тотального закриття шкіл в Україні не буде – так запевняє заступник міністра охорони здоров'я, головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Якщо школа виявиться в "червоній зоні", вона закривається на певний період часу, стабілізуються показники і школа відкривається. Є чітка методологія. Так, ніхто не відміняє маски та дезінфекцію. Перевіряють у школах і системи вентиляції».

З 1 вересня вінницькі школи мають запрацювати у звичайному режимі.

«Але не забувайте дотримуватись правил карантину. Бережіть себе, своїх рідних і близьких!»,- підсумовує голова ОДА.

Фото: Сергій Хіміч.

877 тисяч тестів на коронавірусну інфекцію зробила Україна від початку епідемії COVID-19. Про це під час традиційної селекторної наради під головуванням Президента України Володимира Зеленського заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що кількість щоденних тестів постійно нарощується, нагадавши, що в перші дні робилося лише по 200 тестувань, система лабораторій потребувала відновлення. Він також додав, що вже протягом трьох тижнів зберігається приблизно однаковий рівень показників щодо виявлення підозр і заражень, минулого тижня госпіталізація в цілому пішла на спад. 

«Ситуація зараз така, що ми маємо постійно бути напоготові, але не треба перебільшувати реакції. Сьогодні немає критичних спалахів або якихось «червоних точок», пов’язаних з поширенням коронавірусної інфекції в країні. Кількісний поріг тих, хто одужав, перевищив 50 відсотків. Ми готові до другої хвилі, але сподіваємося, що вона нас омине», – сказав Володимир Зеленський.

Денис Шмигаль нагадав, що показник летальності через коронавірусну інфекцію доволі помірний в Україні та становить 2,5%.

Голова Служби безпеки Іван Баканов заявив, що СБУ продовжує запобігати завданню збитків при закупівлі обладнання та матеріалів для боротьби з COVID-19. Він повідомив, що останні операції СБУ дозволили запобігти збиткам на 52 мільйони гривень.

Розвиток сфери трансплантації є одним з пріоритетних напрямів для нинішнього керівництва Міністерства охорони здоров’я. У Міністерстві був створений відповідний підрозділ, розширена кількість закладів, де проводять трансплантації, а також окреслено подальші кроки. Усі українці, які потребують пересадки органів, повинні отримувати її в Україні, а не за кордоном. МОЗ працює над цим і цього року на галузь передбачено 112 млн грн. Про це Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив на щоденному брифінгу 20 липня.

«Питання трансплантації – один із пріоритетів діяльності Міністерства. Ми вважаємо, що розвиток високотехнологічної медицини дуже потрібен для нашої країни. У нас є чіткий план, ми знаємо куди рухаємося і розуміємо терміни. Наша мета – щоб всі люди, які потребують трансплантації отримували допомогу саме в Україні. На сьогодні у нас 19 лікарень по всій країні, які можуть робити органну трансплантацію і 6 – які можуть робити трансплантацію кісткового мозку. У нас 112 млн на галузь трансплантації і ми вважаємо, що цих коштів вистачить до кінця року, в тому числі враховуючи темпи проведення трансплантацій, які демонструються протягом останніх місяців українськими лікарями», - наголосив Максим Степанов.

За словами очільника відомства, наразі у сфері трансплантації існує ряд викликів: це і нерозвиненість донорського етапу, і необхідність розвитку системи центрів трансплант-координації, відсутність відповідного обладнання у лікарнях, а також - підготовка хірургів. МОЗ системно працює над вирішенням цих питань і уже цього року у Міністерстві створений відповідний структурний підрозділ, а також вдвічі збільшена кількість закладів, де роблять трансплантацію.

Президент Володимир Зеленський узяв участь в урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України.

На святковому заході також були присутні керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, попередні президенти України – Леонід Кравчук, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, чинний Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, члени Кабінету Міністрів, народні депутати I та ІX скликань, керівники судової гілки влади, голови дипломатичних представництв іноземних держав та керівники представництв міжнародних організацій, акредитованих в Україні, представники ЗМІ та інші гості.

Хор ім. Верьовки виконав Державний гімн України. Після того в сесійній залі парламенту було продемонстровано кінохроніку подій, пов’язаних з ухваленням Декларації про державний суверенітет.

Також учасники й присутні на урочистому засіданні вшанували хвилиною мовчання пам’ять померлих народних депутатів першого скликання.

Володимир Зеленський у своїй промові з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет зазначив, що цей документ – один з тих, які стали фундаментальними для творення Української держави.

«Декларація наблизила перемогу українців у багатовіковій боротьбі за вільну та самостійну державу», – сказав він.

Президент наголосив, що й сьогодні, вже шостий рік поспіль, українці захищають свій суверенітет від російської агресії та сплачують за це найвищу ціну – життя своїх співвітчизників. І весь цивілізований світ визнає, що наша країна робить усе для настання такого бажаного та справедливого миру, де державний суверенітет України «буде панувати в реальності, а не на папері».

«Ми втратили частину території. Ми втратили своїх людей. І, на жаль, ми не можемо повернути загиблих. Але повинні повернути всі свої території. Повернути віру в правду і справедливість. Щоб те, заради чого загинули наші герої, ніколи не виявилось марним. Я переконаний, що шанс досягти цього у нас, українців, є тільки в одному випадку – якщо всі ми об’єднаємося. Так само, як і 30 років тому», – зазначив Глава держави.

Президент закликав народних депутатів поточного скликання берегти державний суверенітет України, який вибороли їхні попередники, та захищати його «як від зовнішніх ворогів, так і від внутрішніх чвар». Глава держави наголосив на необхідності полишити сварки, маніпуляції та політичні ігрища, а також припинити «ділити українців на владу чи опозицію, лівих або правих, червоних або синіх».

«Я не втомлюся закликати всіх нас до справжньої єдності. Бо тільки в ній – наша сила й перемога. Бо тільки в ній – Україна», – заявив Володимир Зеленський.

«Потрібно перестати бути політиками. Час стати державними діячами. Людьми, що мають не великий апетит, а велику мрію. Про єдину, сильну й непереможну Україну. Це – моя мрія. І моя мета. Впевнений, що й ваша також», – резюмував Президент.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що Декларація про державний суверенітет визначила основи державного, політичного та економічного ладу України.

«Декларація визначила основи економічної самостійності, самостійну банківську, фінансову, митну, податкову системи, право формувати державний бюджет, мати власну грошову одиницю. На цих засадах формується економічний поступ України», – зауважив він.

Голова уряду висловив переконання, що сила цього документа протягом років надаватиме нашій країні поступ для розвитку, а українцям – можливість бути в колі світових лідерів.

«Ми всі маємо працювати на благо України. Закликаю всіх до єдності у думках і діях», – наголосив Денис Шмигаль.

Президент України в 1991-1994 роках Леонід Кравчук зауважив, що Декларація про державний суверенітет ухвалювалася у складний для країни час, та документ відповідав на всі тогочасні виклики.

«Народ шукав відповідей, він хотів знати, як будемо жити далі… Декларація про суверенітет України відкрила шлях руху вперед», – зазначив він, додавши, що радянські політики перешкоджали встановленню незалежності України.

Леонід Кравчук зауважив, що відтоді виросло нове покоління українців, яке творить сучасну Україну.

Президент України у 1991-1994 роках також закликав не допустити, щоб хтось втручався у внутрішні справи держави, та припинити внутрішню ворожнечу.

«Звертаюсь до вас з великим проханням – зупинити розхитування маховика ворожнечі в суспільстві і в самій Верховній Раді. Дивлюсь на всі баталії й часто думаю: чи це справді пошук кращого шляху, чи це пошук найкоротшого шляху до влади через популізм і всілякі неподобства?» – сказав він.

Леонід Кравчук також відзначив важливість політичної культури. Він застеріг від протистояння між елітами центру й регіонів країни, а також від зневаги представників влади до законів України.

Перший Президент незалежної України впевнений, що наша держава переможе, якщо спиратиметься на свою історію, свободу й права людей та загальнонаціональні цінності.

Під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулася селекторна нарада з питань врегулювання проблемних питань, пов’язаних із запобіганням потрапляння твердих побутових відходів у річку Тиса та інші водні об’єкти, у національному і транскордонному аспектах.

В нараді взяли участь: Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький, голова Чернівецької обласної державної адміністрації Сергій Осачук, голова Закарпатської обласної державної адміністрації Олексій Петров, голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталій Федорів, Голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований та інші.

Відкриваючи нараду, Денис Шмигаль повідомив, що під час паводків цього року в західних областях України проявився масштаб проблеми потрапляння сміття в транскордонні водні об’єкти.

«За 30 років не було створено ані концепції, ані стратегії з утилізації твердих побутових відходів, ані реалізації її на практиці. І на гірських територіях західних областей ця проблема проявляється особливо гостро…Проблема стосується всієї України і ми маємо почати напрацьовувати кроки для вирішення цієї проблеми на рівні всієї держави, а західні області нехай стануть для нас першим кроком. Треба зробити все, щоб побутові відходи зі стихійних звалищ не потрапляли у водні об’єкти», - додав Прем’єр-міністр.

У свою чергу Роман Абрамовський розповів, що масштаби забруднення річок викликані тим, що віддалені та гірські регіони не мають системи збирання та вивезення відходів, через що там масово утворюються стихійні звалища, відходи з яких під час повеней потрапляють  у водні об’єкти. Також Міністр нагадав, що закон покладає відповідальність за несанкціоновані звалища саме на органи місцевого самоврядування.

«Треба на місцевому рівні обласним та районним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування провести рейдові заходи для того, щоб з’ясувати місця стихійних сміттєзвалищ, провести роботу з їх ліквідації, розробити план та постійно вести роз’яснювальну роботу серед населення щодо поводження з відходами», - зазначив Міністр, окремо наголосивши, що необхідно також створити відповідну інфраструктуру, щоб громадяни мали можливість вивозити відходи.

Денис Шмигаль також звернувся до голів обласних державних адміністрацій протягом тижня надати пропозиції, які дозволять максимально швидко опанувати ситуацію зі стихійними сміттєзвалищами. «Давайте спільно робити кроки, які зараз дозволять практично і швидко почати вирішувати цю ситуацію», – закликав він голів ОДА.

Також Прем’єр-міністр наголосив, що за підсумками наради затверджений комплекс заходів, і Уряд буде контролювати його виконання.

Цей комплекс заходів щодо вирішення проблеми утилізації твердих побутових відходів та запобігання забруднення транскордонних річок передбачає, що обласні та районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та відповідні органи виконавчої влади мають: забезпечити обстеження ділянок водних об'єктів та заплав і виявлення ділянок забруднення сміттям; забезпечити ліквідацію несанкціонованих та стихійних сміттєзвалищ та контроль за дотриманням обмежень для прибережних захисних смуг; забезпечити розроблення схем санітарного очищення населених пунктів та визначити відповідальних за надання послуг з вивезення побутових відходів; забезпечити фінансування з місцевих бюджетів заходів для збирання, вивезення та перероблення побутових відходів.

Також органи місцевого самоврядування мають забезпечити проведення просвітницьких заходів серед населення щодо належного поводження з побутовими відходами.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів і Державна екологічна інспекція повинні також опрацювати питання внесення змін до законодавства щодо збільшення розміру штрафних санкцій за засмічення та забруднення водних об'єктів та прибережних захисних смуг.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь в  урочистій церемонії закриття Програми стажування молоді в Апараті Парламенту в 2020 році.

«Верховна Рада України як інституція має свої традиції, свою довгу історію і має те, чим може ділитися із суспільством, молоддю та багатьма державами світу. Рано чи пізно на зміну діючому складу Парламенту прийдуть нові обличчя, нові лідери та нові політичні діячі, які будуть працювати на користь нашої держави, розбудовувати її та захищати», - зазначив Голова Верховної Ради.

Він також підкреслив, що важливу роль у житті держави відіграє саме Парламент. «Ми всі прагнемо і будемо робити все, щоб наші кордони були непорушні, а майбутнє - світлим. Сьогодні багато залежить від нас, а в майбутньому буде залежати від вас», - підкреслив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков вручив сертифікати учасникам Програми та подякував Апарату за високий рівень організації стажування.

 

 

Близько 50 учасників протестної акції на пішохідному переході у с. Лисогора сьогодні, 17 липня,  перекрили ділянку траси М-12 на м. Хмельницький. Вимоги —  розблокувати роботу Держгеокадастру і оформити ділянки для учасників АТО.

За словами учасників акції, заяви від атовців про надання дозволу на розробку технічної документації не розглядають з 17 червня.

Сергій Борзов поспілкувався з учасниками протестної  акції. Вислухав атовців, фронтовики ж, своєю чергою, запевнили голову ОДА, що дорогу перекривають з проміжками у 10 хвилин, відтак, всі учасники дорожнього руху можуть безперешкодно проїхати. Акцію назвали попереджувальною, аби привернути увагу до наболілої проблеми.

«З 1 липня голова ОДА вже не погоджує керівника обласного Держгеокадастру. Якщо раніше я міг погодити чи не погодити, то тепер такого впливу не маю», — зазначив Сергій Борзов.

Прокоментував ситуацію із наданням земельних ділянок для учасників АТО/ООС в.о. керівника обласного Держгеокадастру Артем Шалагінов, зазначивши, що в Держгеокадастрі України, за ініціативи керівництва, проводиться внутрішній аудит. Відтак, до моменту завершення аудиту, можливість реєстрації земельних ділянок буде заблокована.  

В ході розмови до керівника ОДА звернулася вдова учасника АТО. Вона пояснила, що намагалася оформити земельну ділянку на дітей: «В рішенні мені написали «утриматися». Що означає «утриматися»? Це ні так, ні ні. Мій чоловік віддав за нашу державу найдорожче — своє життя. І зараз об нас просто витирають ноги».

Учасники акції протесту передали голові ОДА листи до Президента України і Прем’єр-міністра з вимогами невідкладно відновити роботу програмного забезпечення, звільнити з посади діючого керівника Держгеокадастру Романа Лещенка; не допустити передачу в комунальну власність земель сільськогосподарського призначення; передбачити в законопроекті ефективний механізм забезпечення та затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність учасникам АТО, та членам сімей загиблих бійців після передачі с/г земель у комунальну власність.

 

Не треба поспішати продовжувати карантин більше, ніж на місяць, наголосив Президент України Володимир Зеленський під час традиційної селекторної наради за участю представників уряду та правоохоронних органів, яка відбулася під його головуванням.

«Не треба поспішати з продовженням карантину надовго, треба діяти за розвитком ситуації. Всі вже втомилися від цього карантину. Потрібні чіткі рамки, як ми його продовжимо, щоб у людей були можливості для життя в безпеці, щоб міг функціонувати бізнес, щоб економіка не стояла на паузі. Тому спочатку продовжуємо на місяць, але не довше», – сказав Глава держави.

У відповідь міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що вже розроблено постанову зі змінами щодо існування карантину в Україні в цілому. За документом, регіони буде поділено на чотири зони – «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону», де діятимуть чіткі критерії щодо обмежень. Обмежувальні заходи запроваджуватимуть залежно від ситуації, що виникає в тому чи іншому населеному пункті області.