Президент України Володимир Зеленський відвідав виставку «Зброя та безпека», яка триває у Києві, та ознайомився з новітніми розробками військової техніки, озброєння й обладнання.

Зокрема, Глава держави оглянув мобільний комплекс «Нептун», представлений Державним підприємством «ДККБ «Луч» (входить до складу Держконцерну «Укроборонпром»). «Нептун» – комплекс крилатих ракет наземного базування з протикорабельною ракетою, призначений для ураження бойових кораблів.

ДП «ДККБ «Луч» також презентувало протитанкові ракетні комплекси «Стугна-П» і «Корсар», перевізний протитанковий ракетний комплекс «Бар’єр» та переносний протитанковий ракетний комплекс «Скіф».

Президент оглянув стенд Державного підприємства НВК «Іскра», що також входить у ДК «Укроборонпром». Зокрема, Глава держави ознайомився з мобільним оглядовим 3D-радіолокатором, призначеним для виявлення цілей, що летять на низьких, середніх і великих висотах.

Крім того, Володимир Зеленський відвідав експозиції Державного науково-дослідного інституту МВС України та Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.

На стенді ТОВ «Українська бронетехніка» Президент оглянув спеціалізовані автомобілі «ВАРТА» і «НОВАТОР», а також авто для перевезення поранених.

Також Глава держави ознайомився з експозиціями компанії «НВО «Практика» та оглянув обладнання розроблених нею БТР «Козак» та «Отаман».

Крім того, Президент ознайомився з розробками міжнародної компанії Hikvіsion, яка виробляє засоби та системи відеоспостереження. У 2016 році у тісній співпраці з цією компанією було запущено проект «Безпечне місто Київ».

Також Президент оглянув безпілотні літальні апарати, вироблені турецькою компанією BAYKAR Defense and Technologies. 

На експозиції ТОВ «Ібіс» Глава держави ознайомився з пістолетами Glock, Kimber і Ganik, ножами та набоями.

Володимир Зеленський оглянув вертольоти Мі-8 МСБ та Мі-2 МСБ компанії «Мотор-Січ», а також гелікоптер Airbus, який придбано у Франції для потреб Національної поліції, Держслужби України з надзвичайних ситуацій, Держприкордонслужби та Національної гвардії.

«У нас повинна бути ще потужніша армія. Ми поважаємо наших військових, дуже радіємо новаторським винаходам українців, конструкторських бюро. Треба бути дуже потужними, щоб армія була справді високого рівня», – сказав Президент у коментарі ЗМІ.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук взяв участь у зустрічі Президента України Володимира Зеленського з представниками аграрної галузі щодо запровадження вільного обігу землі в Україні та проведення земельної реформи.

Учасниками зустрічі виступили представники всеукраїнських аграрних громадських організацій, галузевих асоціацій, фермерських господарств із різних регіонів України, малих та великих аграрних підприємств.

Президент зазначив, що найважливішими для запровадження якісної земельної реформи є думки тих, хто безпосередньо працює на землі. 

В ході наради обговорювали урядовий законопроект щодо відкриття ринку землі в Україні та його складові. Йшлось також про необхідність створення механізмів підтримки для фермерів. Окрім цього, аграрії висловили зауваження щодо суттєвих системних проблем із державними кадастрами природних ресурсів, яких практично не існує, тим паче в електронному вигляді. Проте за дорученням Глави Уряду протягом тижня було створено інтегровану систему баз даних на основі вже наявної інформації у реєстрах. 

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, що земельна реформа готується ретельно, а відкриття обігу землі значно пришвидшить економічне зростання. Він додав, що для цього Уряд дуже активно працює над вирішенням дискусійних питань, які наразі існують. 

У зустрічі взяв участь Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов та профільний заступник Тарас Висоцький. Учасники наради наголосили, що важливо обмінюватися власними думками й баченням із цього питання для максимального узгодження дискусійних складових.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Міністром закордонних справ Латвійської Республіки Едгарсом Рінкевичсом. Голова Парламенту подякував Міністру за всебічну підтримку України, зокрема, у питаннях територіальної цілісності та суверенітету, і підкреслив, що багаторічні дружні відносини між країнами будуть ефективно розвиватися і надалі.

Дмитро Разумков високо оцінив позицію Латвії і її парламентської делегації щодо рішення ПАРЄ про повернення російської делегації до складу Асамблеї. Він також подякував за організацію засідання у Ризі за участі парламентарів країн Балтії, Грузії, Польщі, Великобританії, України, Швеції і Данії щодо подальших дій у зв’язку з таким рішенням Асамблеї. «України вдячна Вам, як представнику Латвії, за послідовну позицію щодо російської агресії на Сході України і анексії Криму, а також у питаннях ПАРЄ», – зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту подякував латвійській стороні за надання значної допомоги з реабілітації українських військових, які отримали поранення в боях на Сході України. Він також відзначив допомогу Латвії в організації відпочинку для дітей із сімей військовослужбовців, чиї батьки загинули або отримали поранення в ході ООС/АТО.

«Ми намагаємося завершити війну і докладаємо максимум зусиль задля повернення наших людей», – сказав Голова Парламенту.

Міністр МЗС Латвійської Республіки Едгарс Рінкевичс відзначив високий рівень співпраці між вертикалями влади в Україні та високий темп законодавчих змін. Він побажав успіхів у втіленні реформ та запросив українську парламентську делегацію до Латвії.

Фінансування безпеки, оборони та соціальних виплат військових є беззаперечним пріоритетом діяльності Уряду. Про це заявив на брифінгу Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«Сфера оборони – завжди буде у фокусі нашого Уряду. І найкращий доказ цьому те, що обсяг видатків на оборону значно більший, ніж він був минулого року. Це принципова позиція Президента», – сказав Глава Уряду. 

Він зазначив, що видатки тільки на оборону цього року плануються у розмірі 136,6 млрд грн – 3% ВВП. Загальний обсяг видатків на безпеку і оборону складає 254,8 млрд грн – 5,4% ВВП. «Прошу звернути також увагу на те, що збільшуються обсяги видатків саме у відсотковому співвідношенні ВВП, а ВВП України теж кожен рік росте», – додав Олексій Гончарук. 

Глава Уряду також запевнив, що жодних скасувань або зменшень допомоги від держави військовослужбовцям, ветеранам та сім‘ям загиблих ветеранів не буде. «Наші захисники будуть під пильним захистом держави. Це принципово!» – наголосив Прем’єр-міністр.

Вперше в історії України європейська та євроатлантична інтеграція впроваджені в Програму діяльності Уряду. Про це заявив Прем’єр-міністр України на зустрічі з Міністром закордонних справ Латвійської Республіки Едгарсом Рінкевичсом. Глава Уряду додав, що Програма передбачає цілі та визначає чіткі показники їх успішного виконання.

Окрім цього, Олексій Гончарук зосередив увагу делегації Латвії на чотирьох пріоритетах українського Уряду. Серед них приватизація держпідприємств, відкриття ринку землі, демонополізація енергетичного ринку та розвиток інфраструктури. «В планах Уряду на найближчі 5 років відновити 24 тис. км доріг та побудувати 5 морських портів та 15 аеропортів», – сказав Прем’єр-міністр. Він додав, що для української влади важливою також є реформа судової системи. 

Міністр закордонних справ Едгарс Рінкевичс повідомив, що Латвія залишатиметься стратегічним партнером України в контексті європейської інтеграції. Він позитивно відзначив готовність Міністра юстиції та Генерального прокурора України активно займатися захистом прав та інтересів іноземних інвесторів і створювати сприятливі умови ведення бізнесу в Україні. 

Крім цього, пан Рінкевичс запевнив, що Латвія надалі здійснюватиме програми лікування та реабілітації українських військовослужбовців, зокрема, тих, які перебували у полоні у Російській Федерації.

Дорогі українці!

Можливо, я зараз когось сильно засмучу, але «зрада» скасовується. Пояснюю чому, і дуже прошу вас мене почути.

Почнемо з найголовнішого. Чи хочемо ми завершення війни та повернення всіх українських територій? Так.

Сьогодні існує єдиний майданчик, де ці питання можуть обговорюватися на найвищому рівні. Це – зустріч у Нормандському форматі.

Чи могла вона відбутися найближчим часом? Ні.

Чому? Бо на шляху до цього була одна перепона – найбільша страшилка останніх тижнів – «формула Штайнмаєра».

Давайте розберемося, що це за формула.

Чи передбачає вона, що Україна визнає анексію Криму та відмовляється від Донбасу? Ні.

Чи передбачає вона, що вибори на Донбасі відбудуться завтра й під дулом кулеметів? Ні.

Чому три роки тому попередній Президент України заявляв про початок роботи з імплементації цієї формули?! Невже він хотів зрадити Україну?

Ця формула говорить лише одне – коли має запрацювати так званий закон про особливий статус Донбасу.

А саме – після проведення там місцевих виборів, які відбудуться за Конституцією України, законодавством України, та після публікації звіту ОБСЄ про те, що вибори відбулися відповідно до міжнародних демократичних стандартів.

Ось із чим погодилась Україна у Мінську.

Чи підписували ми якісь спільні угоди з так званими ДНР чи ЛНР? Ні.

Ми відправили окремого листа пану Сайдіку, де засвідчили узгодження позиції щодо тексту цієї формули.

Що далі? Завтра вибори на Донбасі? Ні.

Далі – відбудеться зустріч у Нормандському форматі разом з Президентом Франції, Канцлером Німеччини та Президентом Російської Федерації, де ми обговоримо шляхи припинення війни на Донбасі.

Моя позиція в цьому питанні є чіткою та зрозумілою, і вона збігається з позицією всіх українців: ми всі розуміємо, що Донбас – це Україна. І там повинен запанувати мир, відбутися повне припинення вогню, виведення іноземних військових формувань.

Ми всі розуміємо, що на українсько-російському кордоні з нашого боку повинні бути українські прикордонники.

Має відбутись обмін полоненими, щоб усі наші громадяни повернулися додому.

І проведення виборів має відбутися не під дулами кулеметів, а за українським законодавством, з доступом кандидатів від українських політичних сил, українських засобів масової інформації та міжнародних спостерігачів, з можливістю реалізації свого виборчого права всіма внутрішньо переміщеними особами.

Все це ми будемо обговорювати на зустрічі у Нормандському форматі.

Чи буде там підписуватися новий закон про особливий статус? Ні.

Цей закон діє до 31 грудня 2019 року. Буде новий закон.

Чи будемо ми розробляти його самі і швидко ухвалювати? Ні.

Ми напишемо його разом – у співпраці та публічному обговоренні з усім українським суспільством. Не перетнувши жодної «червоної лінії».

Отже – жодної капітуляції. Жодної здачі національних інтересів України. Жодних договірняків та глобальних кроків без згоди народу України.

Лише повернення людей і наших територій, повернення полонених і повернення миру.

Попереду в нас довгий і складний шлях до вирішення цієї проблеми.

І ми повинні пройти його разом. І тут нам потрібна єдність.

Я поважаю конституційне право кожного громадянина України на протест, я чую вас, і повірте – я ніколи не здам Україну!

Водночас я дуже прошу всіх зважено й спокійно підійти до ситуації та не піддаватися на маніпуляції і провокації деяких осіб.

Вони дуже хочуть використати вас, повернути собі можливість грабунку, стати жертвами політичного переслідування та уникнути кримінальної відповідальності. Цього не буде.

Все буде Україна!

Слава Україні!

Національний банк та Уряд підписали «Меморандум між Кабінетом Міністрів України та Національним банком України про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності».

Цей документ ляже в основу спільних зусиль інституцій для забезпечення цінової стабільності як необхідної передумови для стійкого економічного зростання в Україні. Також кооперація між ними додатково сприятиме поліпшенню очікувань населення і бізнесу, зокрема інфляційних, та підвищить довіру інвесторів до української економіки.

Спільні цілі

Підписуючи меморандум, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та Голова Національного банку Яків Смолій засвідчили, що у державних інституцій спільне бачення щодо важливості підтримки низької і стабільної інфляції для економічного зростання.

«Низька і передбачувана інфляція уможливить у середньостроковій перспективі зниження відсоткових ставок та пожвавлення кредитування економіки. А розширення доступу бізнесу та населення до дешевих фінансових ресурсів, зі свого боку, стане тим двигуном, який дозволить нам перезапустити економіку та прискорити її зростання. І це – та ціль, що об’єднує дві наші окремі інституції», – наголосив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

З цією метою Національний банк буде і далі проводити монетарну політику, спрямовану на зниження інфляції до цілі 5% з допустимим діапазоном відхилень +/- 1 п. п. Зі свого боку Уряд зобов’язується підтримувати зниження інфляції до цілі 5% за допомогою проведення виваженої економічної політики.

Зокрема, йдеться про:

- передбачувану бюджетну політику, спрямовану на забезпечення стійкості державних фінансів;

- управління державним боргом, яке має на меті зменшення витрат на обслуговування боргів;

- розвиток фінансового ринку;

- управління державними банками відповідно до визначеної стратегії та поступове зменшення частки держави в банківському секторі до 20%;

- ефективну антимонопольну політику для створення конкурентного середовища для механізмів ціноутворення і захисту громадян від зловживань монополістів;

- прозору приватизацію та підвищення ефективності діяльності державних підприємств;

- прозору та передбачувану політику у сфері адміністративно регульованих цін і тарифів;

- дедоларизацію економіки.

Водночас Національний банк готовий підтримувати економічну політику Кабінету Міністрів, зокрема для забезпечення стійкості державних фінансів та розширення доступу бізнесу і громадян до значно дешевших фінансових ресурсів, за умови, що це не перешкоджатиме досягненню цілей з цінової та фінансової стабільності.

Координація дій

«Ефективна координація економічної, фіскальної та монетарної політики є винятково важливою для забезпечення цінової стабільності. Цим шляхом йшло багато країн, які в результаті налагодженої співпраці за останні десятиліття продемонстрували помітну стійкість до фінансових та економічних криз. А відтепер до них доєдналася і Україна», – зауважив Голова Національного банку Яків Смолій.

В Україні така координація між Урядом та центральним банком відбуватиметься через проведення регулярних консультацій на рівні керівництва і фахівців державних інституцій, зокрема щодо:

- стратегічних питань проведення монетарної та фіскальної політики з точки зору забезпечення цінової і фінансової стабільності під час засідань Ради з фінансової стабільності;

- аналізу поточної економічної ситуації, макроекономічних прогнозів, досягнення цілей з інфляції, розвитку фінансових ринків, прогнозування ліквідності тощо;

- обговорення питань параметрів фіскальної політики та стійкості державного боргу, зокрема під час підготовки Бюджетної декларації та складання проекту Державного бюджету України.

Крім того, координація політики здійснюватиметься завдяки регулярному обміну інформацією.

По-перше, Національний банк регулярно інформуватиме Уряд та громадськість щодо власного макроекономічного прогнозу, досягнення цілей з інфляції, факторів розвитку інфляційних процесів і заходів, спрямованих на досягнення цих цілей.

По-друге, Кабінет Міністрів завчасно повідомлятиме центральний банк про заплановані зміни адміністративно регульованих цін та тарифів, а також надаватиме прогноз динаміки коштів на рахунках Уряду та плани щодо здійснення державних запозичень.

Відкриваючи засідання Погоджувальної ради у вівторок, 1 жовтня, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відзначив високу ефективність роботи Парламенту впродовж минулого пленарного тижня.

“Ми взяли досить непоганий темп. За минулий пленарний тиждень було прийнято 21 законопроект у цілому і ще 7 у першому читанні. Таких показників результативності роботи у Верховній раді, мабуть, ще не було. І я сподіваюсь, що і надалі ми будемо працювати так само швидко і якісно, адже якість - це далеко не завжди антонім швидкості”, - підкреслив спікер у своїй вступній промові.

Голова Верховної Ради також звернув увагу народних депутатів на необхідність подання пропозицій до проєкту державного бюджету 2020 до 1 жовтня, щоб Бюджетний комітет встиг у визначений термін опрацювати усі зауваження і винести законопроєкт до сесійної зали не пізніше 18 жовтня.

“За умови якісної та плідної роботи Комітету, а також кожного окремого народного депутата ми отримаємо збалансований та ефективний фінансовий документ, який дозволить Україні піти шляхом сталого економічного зростання”, - зазначив Дмитро Разумков.

Окрім того, 29 вересня Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Парламенту Програму дій Уряду - документ, у якому визначені пріоритети діяльності виконавчої гілки влади на наступні 5 років. У п’ятницю 4 жовтня цей документ має бути розглянутий у сесійній залі.

“Прошу поставитися до розгляду Програми дій максимально відповідально і опрацювати це питання у комітетах, щоб у п’ятницю ми могли швидко та ефективно пройти це питання”, - звернувся до депутатів Голова Верховної Ради.

На завершення свого виступу Дмитро Разумков закликав народних депутатів дотримуватись правил роботи Парламенту, визначених Регламентом, і не створювати умови для блокування роботи Верховної Ради.

Голова обласної державної адміністрації  Владислав Скальський з ініціював першу ознайомчу зустріч із очільниками громадських організацій Вінниччини, більшість з яких входять до складу Громадської Ради при облдержадміністрації (керівник – Пилип Прудиус).

Із усвідомленням того, що в процесі реформування усіх органів виконавчої влади в країні неабияку роль відіграють представники громадськості - жителі наших територіальних громад, голова окреслив присутнім своє бачення взаємодії влади й інститутів громадянського суспільства (ІГС) в процесі актуалізації керівного кадрового ресурсу області з метою здійснення змін на краще та удосконалення тих досягнень, що вже є на поточний момент.

«Українці на виборах дали зрозуміти, що потребують докорінних змін, як в економіці і соціумі, так і у владних інституціях. Моє завдання сьогодні – чітко побачити і зрозуміти, як і ким представлений кожен орган виконавчої влади на тій чи іншій території: які функції і задачі виконує, що корисного робить для громади, і чи є, найголовніше, якісним і добропорядним керівником, якому довіряє суспільство…» - сказав Владислав Скальський резюмуючи свої перші дії в процесі вивчення стану справ в області.

При цьому голова облдержадміністрації окреслив два важливих критерії, за якими здійснюватиметься оцінка кожного керівника та діяльність очолюваної ним структури на теренах області – це професійність й доброчесність. Остання категорія, на думку очільника області, має полягати у площині морально – етичних норм кожної людини, яка претендує на те, аби займатися публічною адміністративною діяльністю. І принцип цей – жодних компромісів із совістю: «Людина має нести високу моральну відповідальність за свої вчинки і дії на керівній посаді. І коли у своїй роботі вона інколи, за певних обставин готова укласти «угоду із совістю», аби отримати певну матеріальну вигоду – таким не місце на керівних посадах» - зазначив голова облдержадміністрації.

Також Владислав Скальський коротко розповів представникам ІГС про себе та про свої перші кроки на посаді очільника Вінниччини зазначивши, що отримав область в належному якісному соціально-економічному стані, втім, має велику кількість ідей та ініціатив щодо продовження реформ, зміцнення інвестиційного потенціалу області, оптимізації адміністративних структур. На часі – створення ОТГ та активізація децентралізацій них процесів на Вінниччині, реформа освітянської й медичної галузей тощо.

В свою чергу представники ІГС на зустрічі запевнили голову ОДА у своїй готовності й надалі утримувати плідну комунікацію за формулою взаємодії «влада – громада», аби перші чітко знали і відчували вимоги й потреби громадянського суспільства, а другі – мали можливість впливати на рішення виконавчої влади, вносити свої ініціативи та оптимальні пропозиції в процеси життєдіяльності області.

Президент України Володимир Зеленський окреслив основні напрями роботи Комісії з питань правової реформи. Глава держави наголосив, що українське суспільство втомилося від обіцянок щодо проведення реформ та очікує реальних змін.

«Законопроекти, нещодавно ухвалені Верховною Радою, перезапускають дуже важливі глобальні процеси в нашій державі. Тепер час для більш системних і ґрунтовних кроків у законодавчій сфері України», – наголосив Володимир Зеленський, відкриваючи засідання Комісії з питань правової реформи, що відбулося в Офісі Президента.

За словами Глави держави, Комісія має серед іншого зосередитися на продовженні конституційної реформи в частині децентралізації.

«Зокрема, це – конституційний фундамент для децентралізації. Його відсутність ускладнює реформу місцевого самоврядування. Існує невизначений статус та повноваження територіальних громад, немає можливості реформувати владу на рівні районів та областей. Орієнтирами у цих питаннях для нас мають бути Європейська хартія місцевого самоврядування та найкращий світовий досвід», – заявив він.

Володимир Зеленський зауважив, що Комісія з питань правової реформи також має напрацювати зміни до розділу Основного Закону про права людини.

«Громадяни повинні мати права, які дозволяють їм ухвалювати рішення на місцевому рівні. Маю на увазі, зокрема, плебісцити, а також право участі громадян в ухваленні рішень на національному рівні», – сказав він.

Іще одним пріоритетом роботи Комісії Президент назвав правові питання реінтеграції тимчасово окупованих територій. Володимир Зеленський наголосив, що потрібно розробити концепцію перехідного правосуддя для подолання наслідків збройного конфлікту та досягнення миру.

«Вона повинна включати заходи з відшкодування збитків жертвам війни, притягнення до відповідальності винних у вчиненні тяжких злочинів, реалізацію права на отримання правди про перебіг подій конфлікту», – зазначив Володимир Зеленський.

Глава держави також заявив про необхідність стратегії з деокупації тимчасово окупованих територій Криму та сходу країни, повернення їх під контроль України і реінтеграції населення.

«Це відповіді на складні питання: яким буде життя людини після відновлення контролю над Кримом та окупованими частинами сходу країни, які принципи та форми відповідальності, – а в деяких випадках і звільнення від неї, – за співпрацю з окупаційною владою», – зауважив Президент.

Також Комісія повинна переглянути підхід до проведення судової реформи, адже неприйнятним є перебування значної частини 

суддів у «підвішеному» стані за неефективних процедур кваліфікаційних оцінювань. Президент вважає, що ручне управління судами необхідно ліквідувати як явище, і, водночас, потрібно відновити довіру до українського суду.

«Можемо багато чого ще казати, але є один красномовний доказ проваленої реформи – це рівень довіри громадян до українського суду. Більше, ніж суддям, українці не довіряють лише російським засобам масової інформації. Нам з вами потрібно це змінювати», – підкреслив Володимир Зеленський.

Ще один напрям роботи Комісії – законодавчі напрацювання реформи Служби безпеки України. «А саме – позбавлення СБУ компетенції з протидії кримінальним правопорушенням у сфері економіки, корупції та контрабанди, а також контррозвідувального захисту економічних інтересів держави, що не відповідає європейським традиціям», – зазначив Президент.

Крім того, Комісія має запропонувати ідеї для реформи прокуратури в частині впровадження ефективних правових механізмів для координації ролі Офісу Генерального прокурора, злагоджених дій органів влади, процесуальної самостійності та незалежності прокурорів.

Також серед завдань Комісії – розробка ініціатив для подальшої гуманізації кримінального процесуального законодавства, впровадження ефективних та економічних процедур розслідування й судового розгляду проваджень.

Нагадаємо, Комісія з питань правової реформи є консультативно-дорадчим органом при Президентові України. Її основне завдання – сприяння подальшому розвитку правової системи держави на основі конституційних принципів верховенства права, пріоритетності прав і свобод людини та громадянина з урахуванням міжнародних зобов'язань.

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації з питань запобігання та виявлення корупції 
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Січень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2