Виконання схваленої в червні поточного року урядової Стратегії управління державним боргом дозволить знизити частку боргу до ВВП менше 50%, а відтак вийти із зони ризику, коли борг чинить значне навантаження на бюджет країни. Про це в ефірі програми «Право на владу» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. 

«Наш сценарій – це зниження боргів, які нам залишили у спадок, і подальше зростання економіки. Ми розуміємо, як управляти економікою і боргом, аби не було загроз, – сказав Володимир Гройсман. – Цього року нам треба віддати третину бюджету – на обслуговування і повернення боргу. Нам взагалі тривалий час залишали борги і зобов’язання. Але нам вже вдалося зменшити борг відносно ВВП на 20% – з 80 до 59%». 

Глава Уряду наголосив, що перед Україною стоять непрості випробування. «Але професійне управління боргом не несе загроз. Наше завдання в середньостроковій перспективі – зменшити долю боргу менше 50%. Так ми вийдемо із зони небезпеки», – додав Глава Уряду.

Зупинка перетворень, які сьогодні відбуваються в Україні і здебільшого координуються українським Урядом, матиме катастрофічні наслідки, відкине Україну на роки назад і заморозить наш спільний розвиток. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з провідними експертами, політологами і блогерами України. Учасники зустрічі обговорили поточну ситуацію в Україні – напередодні парламентських виборів – і визначили ризики подальших періодів.

«Ми змінюємо багато сфер життя країни. Зупинка цих кроків – навіть якщо їх зроблено два-три – відкине Україну на 25 кроків назад», – сказав Володимир Гройсман.

Глава Уряду зазначив, що один з найбільших ризиків – зупинка децентралізації, яка передбачає об’єднання громад, перетворення їх на спроможні і самодостатні території. «Саме тому я наголошую на необхідності закріплення децентралізації в Конституції! Я пропоную ліквідувати райадміністрації, залишити там лише соціальні служби. Пропоную утворити мережу префектур, які матимуть контролюючі і, скоріше, наглядові функції», – сказав Володимир Гройсман.

За його словами, оновити територіальний устрій України і завершити процес об’єднання громад треба вже наступного року. І в нових реаліях провести чергові місцеві вибори. Дострокові місцеві вибори на даному етапі, впевнений Глава Уряду, розвернуть зміни і повернуть Україну в часи централізації і знищення регіонів.

Аналогічні ризики простежуються і щодо інших трансформацій – передусім в економіці і соціальній сфері. Причому спектр криз, які можуть в таких умовах виникнути, занадто широкий – від заморожування відносин з провідними партнерами, здебільшого фінансовими, до стрімкого зростання тарифів і зниження доходів українців всередині держави.

Кабінет Міністрів України при формуванні проекту Державного бюджету на 2020 рік пропонуватиме збільшити обсяг фінансування дорожніх робіт до 75 млрд грн. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час ознайомлення з реконструкцією ділянки траси М-06 «Київ – Чоп». Ця ділянка – північний об’їзд м. Житомир довжиною 22,3 км. Вона входить до міжнародного транспортного коридору, але тривалий час мала так звану другу категорію – лише дві смуги і необхідність постійного ямкового ремонту. 

Рік тому план реконструкції дороги було затверджено. Фінансування забезпечили міжнародні партнери – Європейський інвестиційний банк і Європейський банк реконструкції і розвитку. За планом у червні 2020 року тут має проходити фактично нова дорога – 4 смуги, 4 дворівневі розв'язки, 3 залізничні переходи. Покриття – цементобетон, який виготовляється в Україні. Після здачі ділянки в експлуатацію тут ще два роки ретельно перевірятимуть стан полотна.

Коментуючи хід реконструкції, Глава Уряду нагадав, що за два роки в Україні відремонтовано й побудовано майже 7 тис. км доріг. Обсяг фінансування робіт збільшувався з року в рік. Цього року він становив 56 млрд грн.

«На наступний рік ми будемо пропонувати бюджет Дорожнього фонду не менше 75 млрд грн. Це дозволить збільшувати обсяг будівництва якісних доріг», – сказав Володимир Гройсман.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи ранкове пленарне засідання, у четвер, 3 липня звернувся до Президента Володимира Зеленського надати відповідь щодо закону про тимчасові слідчі комісії, оскільки сплинув термін з моменту прийняття до його підписання. 
"Президент Зеленський вже 27 червня мав дати відповідь з приводу закону, який ми прийняли, про тимчасові слідчі комісії. Згідно Конституції минуло 15 днів, мало бути або вето, або пояснення і доповнення або підтримка цього закону. Це один із принципових законів для Верховної Ради", – наголосив А. Парубій.
За словами Голови Верховної Ради А.Парубія, у ЗМІ з'явилася інформація про накладене президентом вето. 
"На жаль документ досі не прийшов у Верховну Раду. Тому я публічно звертаюсь до Офісу Президента України: негайно передати будь-який документ у Парламент. Щоб, якщо дійсно накладене вето, ми змогли після прийняття Виборчого кодексу змобілізуватись і подолати це вето або проголосувати за пропозиції", - зазначив А.Парубій.

26 червня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Парламентської асамблеї НАТО Мадлен Мун.

Під час зустрічі було обговорено широке коло питань співпраці України з Північноатлантичним альянсом, зокрема стан впровадження реформ, покликаних наблизити Україну до стандартів НАТО.

Також ішлося про врегулювання ситуації на сході України у рамках Мінського формату, повернення російської делегації до ПАРЄ та необхідність звільнення полонених українських моряків.

Глава держави підтвердив незмінність стратегічного курсу України на інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур.

Він також подякував Парламентській асамблеї НАТО за стійку та міцну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

Крім того, Володимир Зеленський висловив сподівання, що спостерігачі Парламентської асамблеї будуть присутні на позачергових виборах до Верховної Ради, які відбудуться 21 липня, оскільки це важливо для України.

«Ці вибори – не тільки запит і вимога нашого суспільства. Це не просто моє політичне рішення щодо розпуску парламенту. Найголовніше, крім запиту суспільства, – це значна кількість реформ і законопроектів, яких зараз потребує наша країна, та неможливість їхнього ухвалення сьогоднішньою Радою», – сказав Глава держави.

Україна готова поглиблювати співпрацю і підтримувати високий рівень двостороннього діалогу із своїм стратегічним партнером - Сполученими Штатами Америки. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі із Тимчасово повіреним у справах США в Україні Вільямом Тейлором. Він не вперше очолює дипломатичну місію США. В 2006-2009 роках він був Надзвичайним і Повноважним Послом США в Україні. «Ви виконуєте важливу і поважну місію. І вже зробили багато для розвитку наших двосторонніх відносин. Маю надію, що ваша нинішня місія буде скерована на поглиблення наших відносин», – сказав Володимир Гройсман.

У свою чергу Вільям Тейлор відзначив, що зараз Україну доволі часто відвідують високопосадовці США, і це є свідченням важливості України і співпраці з Україною для американського Уряду. «Це визначення підтримки», – сказав посол Тейлор. Під час розмови сторони обговорили поточний стан справ в Україні – передусім в контексті перебігу реформ та підготовки до парламентських виборів.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій дав високу оцінку роботі постійної делегації України у ПАРЄ та підтримав її рішення щодо припинення участі у роботі сесії Асамблеї.

«Члени української делегації боролися як леви всі останні роки. Це правда і треба віддати їм належне», - заявив Андрій Парубій на брифінгу для журналістів у середу, 26 червня.

«Ми справді маємо дуже небезпечний прецедент і небезпечне рішення, але це  рішення має свій внутрішній настрій, - сказав Голова Парламенту та пояснив: - Коли Україна боролася і  демонструвала готовність захищати свої інтереси,  європейські країни змушені були ставати на бік України в боротьбі проти російського агресора». 

Утім, зауважив А.Парубій, були країни, з боку яких звучали тези про те, що «потрібно просто домовитись, перестати стріляти, узгоджувати з агресором позиції стосовно припинення агресії». Це, на його переконання, стало стимулом для прийняття багатьма європейськими країнами рішення про повернення російської делегації до роботи у ПАРЄ. 

Також, нагадав А.Парубій, багато представників європейських країн пояснювали свої висловлювання захистом інтересів національного бізнесу. «Багато з них говорили,  не приховуючи: якщо Україна перестає боротись, то чому ми маємо шкодити власному бізнесу та власним інтересам?» - констатував Голова Верховної Ради.

У контексті ряду ініціатив, з якими виступила українська делегація, зокрема про недопущення на вибори в Україні спостерігачів від Російської Федерації, Андрій Парубій заявив, що вважає це правильним. «Ми не можемо допустити, щоб на українських парламентських виборах були представники країни-агресора, щоб вони судили та визначали демократичність українських виборів», - наголосив А.Парубій.

Голова Парламенту повідомив, що найближчим часом ініціюватиме проведення наради щодо ситуації у ПАРЄ. «Разом з головою нашої делегації Володимиром Ар’євим ми проведемо оперативні дискусії, обговоримо кожну з цих ініціатив та ухвалимо по них кінцеві рішення», - зазначив А.Парубій та ще раз підкреслив, що дії української делегації правильні та чітко демонструють відношення України до рішення, яке, на жаль, було прийняте Асамблеєю.

 

Сьогодні, 27 червня, у приміщенні обласної державної адміністрації відбулись урочистості з нагоди відзначення 23-ї річниці Конституції України.

Ухвалення Основного Закону стало важливим етапом розвитку українського суспільства, утвердження суверенної, незалежної, демократичної та правової держави.

Під час урочистостей присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять героїв України, які віддали своє життя за її свободу та незалежність.

З 23 річницею прийняття Основного Закону держави учасників зустрічі привітали керівники області та міста – голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, голова обласної Ради Анатолій Олійник та заступник голови Вінницької міської ради Галина Якубович.  

«Конституція є одним із базових символів української державності. Ми живемо у досить непростий час, тож абсолютно очевидним є той факт, що Конституція України залишається тією основою, яка врівноважує суспільство та надає йому можливість рухатися вперед. Ми повертаємось до Основного Закону тоді, коли нам важко, адже прагнемо знайти відповіді на ті питання, які турбують людей. Яку б не надавали оцінку Конституції, я переконаний, що більшість погодиться із тим, що саме цей фундаментальний документ надає можливість вирішувати питання цивілізованим шляхом. Варто сказати, що усі ми стали іншими, тому я переконаний, що жодні зовнішні чи внутрішні чинники не заважатимуть подальшому розвитку України», - зауважив Валерій Коровій.

Голова обласної Ради Анатолій Олійник пригадав події 1996 року, коли відбувалися жваві дискусії щодо прийняття Основного Закону України у стінах Верховної Ради.

«Конституція України є однією із найдемократичніших, найцивілізованіших та найбільш сучасних. Саме цей документ збалансовує систему влади в Україні. Наша сила у рівності перед законом, у шанобливому ставленні до Конституції України та у демократичних цінностях», - зауважив Анатолій Олійник.

У свою чергу, заступник Вінницького міського голови Галина Якубович зазначила: «Важливим є те, щоб Основний Закон надавав не лише рівні права, а й можливість розвиватися нашій країні. Сьогодні на кордонах нашої держави відстоюють права кожного з нас». На завершення Галина Якубович побажала присутнім благополуччя, добра та миру.

З нагоди Дня Конституції України 48 кращих вінничан відзначили державними, урядовими нагородами та Почесними грамотами обласної державної адміністрації та обласної Ради.

У рамках заходу відбулось покладання квітів до меморіальної дошки І-му Уряду Української Народної Республіки та до меморіальної дошки Дмитра Марковича, який був Міністром юстиції в Уряді Директорії, головою Подільської губернської ради та членом Центральної Ради УНР.

Вінничани принесли квіткові гірлянди до пам’ятника українському державному та військовому діячеві часів Української революції 1917 – 1921 рр., Голові Директорії УНР, отаману війська та флоту УНР Симону Петлюрі, а також до меморіальної дошки громадському та політичному діячеві, члену Центральної Ради, генеральному секретарю (першого міністра) праці УНР у 1917 р. Костянтину Василенку та до меморіальної дошки сотнику армії УНР, учаснику боротьби за незалежність Семену Якерсону.

Також відбулось покладання квітів до Меморіалу Слави та до пам’ятного знаку загиблим бійцям Небесної Сотні та Героям АТО.

Нова українська школа стала фундаментальною зміною, яка формує наше майбутнє і наше сьогодення, адже сприяє утвердженню України як країни щасливих дітей. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час конференції «Конференція «Нова українська школа: успіхи та виклики першого року впровадження». Минулого року в Україні стартували зміни в середній освіті, і найбільш відчутними вони стали у початковій школі. Тоді в перші класи пішли 448,6 тис. дітей. Близько 105 тис. вчителів підвищили кваліфікацію, з них 41,5 тис. педагогів пройшли навчання та стажування за новими, розробленими Міністерством освіти і науки України, стандартами. Загальний обсяг державних інвестицій в оновлення системи освіти за 2018-2019 роки склав 7 млрд грн. Інвестиції виключно в облаштування перших класів – обладнання, меблі, дидактичні матеріали – склали близько 1 млрд грн у 2018 році і близько 950 млн грн цього року.

«Для всіх нас тема українських дітей – нашого майбутнього – особлива для нас. Для мене вона так само особиста: я народився в сім’ї освітян. Я з двох років ходив у школу: мама викладала, а я – спостерігав. І весь час я був поряд з освітянами, – сказав Володимир Гройсман. – Для мене було і є важливим системно змінити ситуацію в освіті – адже у дітей ніколи не буде другого шансу отримати якісну середню освіту. Тож важливо забезпечити доступність освіти, матеріальне забезпечення шкіл і належне забезпечення вчителів».

Глава Уряду нагадав, що, коли Уряд починав реформу децентралізації, зміцнення місцевого самоврядування, тоді визначили, що найперший пріоритет вкладання коштів – система освіти: садочки, школи, профтехосвіта. Плюс – достатній рівень оплати праці освітян. «Потрібно продовжувати робити це й далі. Ми вже маємо 1 млн українських дітей, які почали набувати знання у нових умовах. Дітям цікаво, діти залучені до процесу, – зазначив Володимир Гройсман. – Нова українська школа стала фундаментальною зміною, яка формує наше майбутнє і наше сьогодення. Розбудова України, як країни щасливих дітей, має стати нашою національною ідеєю. Здоров’я, безпека і освіта дітей мають стати нашими незмінними пріоритетами».

Парламентська Асамблея НАТО протягом останніх років була одним із фундаментів для підтримки України на міжнародній арені. Про це заявив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час брифінгу для журналістів 24 червня у Львові.

«Я згадую ті часи, коли в лютому 2014-го року вже горіли барикади Майдану, делегація Парламентської Асамблеї приїхала на Майдан і разом зі мною проходила по барикадах. Тоді це був неймовірно потужний сигнал для усього світу  на підтримку Майдану та перетворення до європейського напрямку України», - сказав А.Парубій та додав, що усі ПА завжди були ініціаторами і у питаннях санкцій проти Росії, і у питаннях підтримки України.

«Ми не маємо права і не можемо звернути з того шляху, який не просто дасть шанс і змогу для України, а стане гарантією безпеки нашої держави», - сказав Голова Верховної Ради про вступ до Альянсу. - І тому Україна використовує всі засоби, і зокрема, парламентські, щоб той день наблизити».

Він ще раз підкреслив: той факт, що весняна ПА НАТО наступного 2020-го року буде проходити в Києві, є «неймовірно важливим і потужним сигналом», закцентувавши при цьому, що Парламентські Асамблеї дуже рідко проходять не в одній з країн-членів НАТО.

 Також Голова Парламенту відповів на запитання щодо заяви, поданої стосовно нього колишнім заступником глави Адміністрації екс-президента В.Януковича Андрієм Портновим до Державного бюро розслідувань.

«Для мене тут немає жодної новини. У 2014 році російська пропаганда говорила про узурпацію влади в Україні і про «хунту». І ми це чули всі п’ять років. - сказав Голова Верховної Ради. – Це – російське шумовиння і я до цього ставлюся з іронією. Вважаю, що це швидше пропаганда, аніж підґрунтя для будь-якого розслідування», - зазначив Андрій Парубій. 

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації Валерія Коровія з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Липень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4