Руслан Стефанчук став Головою Верховної Ради України. За таке рішення проголосували 261 народних депутатів. Голова Парламенту України подякував народним депутатам України за довіру та підтримку.

«Дякую за довіру всім тим, хто підтримав мене та проголосував «за». У нас є унікальний шанс своєю працею довести, що Парламент є місцем прийняття нагальних для людей і держави рішень. Я спробую виправдати вашу довіру. Дякую й тим, хто проголосував «проти». Це для мене дороговказ, як стати кращим. Попереду ще багато роботи й нереалізованих завдань, тож треба невідкладно ставати до спільної праці та пройти свій шлях із гідністю», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту зазначив, що за два роки особисто доклав максимум зусиль для підвищення якості законодавства.

«Адже творити якісне законодавство — головна задача Парламенту України. Мені надзвичайно приємно, що був особисто причетний до тих ініціатив, які можуть безпосередньо сьогодні стати фундаментом подальшого вдосконалення законодавства. Це законопроєкти про референдум, про правотворчу діяльність, про кримінальну відповідальність за кнопкодавство, про дерадянізацію законодавства, про рекодифікацію цивільного законодавства…», — перелічив він.

Руслан Стефанчук також нагадав, що за пів каденції, за оцінками громадських організацій, він продовжує бути одним із народних депутатів, який не подав жодного законопроєкту з корупційними ризиками.

Під час виїзного засідання фракції «Слуга народу» Прем’єр-міністр Денис Шмигаль презентував народним депутатам оновлену Програму діяльності Уряду.

У Програму, за його словами, увійшли спільні напрацювання урядовців, парламентарів і представників Офісу Президента, а також понад 500 залучених експертів.

«Документ включає найкращі світові практики організації роботи всієї влади. Програма складається з трьох груп національних пріоритетів; громадяни, держава, економіка. Далі йдуть 12 національних пріоритетів, які містять 97 завдань та понад 2000 заходів», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль наголосив, що метою Програми є:

— сервіс для громадян; 

— прогнозовані джерела фінансування;

— досягнення очікуваних результатів; 

— контроль за виконанням. 

Також Глава Уряду зауважив, що зміниться підхід до реалізації Програми. Він передбачатиме якісне наповнення документу завдяки залученню експертів, аналітиків, бізнесу та громадськості. А також використання ІТ-інструментів, які дозволять Програму ефективно виконувати.

«В ІТ-інструмент вже внесені всі завдання, що стоять перед Кабінетом Міністрів та міністерствами, сотні показників та таймлайнів, що дозволять в режимі реального часу розуміти як досягаються результати», — відзначив Денис Шмигаль.

Верховна Рада України має найближчим часом розглянути в другому читанні та прийняти в цілому Антикорупційну стратегію на 2020-2024 роки. Про це заявила Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк на Погоджувальній раді депутатських фракцій та груп у понеділок, 4 жовтня.

Вона зазначила, що для країни це одне з нагальних стратегічних питань, яке потребує рішення Парламенту. Олена Кондратюк нагадала, що Верховна Рада конституційною більшістю прийняла законопроект «Про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки» в першому читанні ще в листопаді 2020 року. Документ також було визначено Президентом України як невідкладний.

«Майже два роки майбутньої стратегії, яка, за даними НАЗК, зекономить платникам податків до 200 млрд грн щорічно, вже змарновано. А ми знаємо, що питання боротьби з корупцією є одним з перших для суспільства за всіма опитуваннями», – зауважила Олена Кондратюк.

Друге питання, яке, на переконання Заступниці Голови Парламенту, хвилює громадян – це законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». «Там, як кажуть, «вичистили» все, що стосується «непростих» людей, і залишили все, що треба виконувати простим людям. Звертаюся до керівництва Верховної Ради та монобільшості: розглянути цей законопроєкт із дотриманням усіх процедур та з публічним обговоренням. Щоб у нас не повторилася така ситуація, як до цього, коли в законі є невідповідність між статтями», – сказала Олена Кондратюк.

Заступниця Голови Верховної Ради також звернула увагу на ще одне питання, яке викликає резонанс в громадянському суспільстві, а саме – на необхідність подання інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників неприбуткових громадських організацій.

«Ця інформація вже є в державних реєстрах. Але чомусь зараз змушують її подавати, і це потребує додаткових витрат. Громадські організації вважають, що це – ще один важіль впливу на них зі сторони держави. Тому я прошу дослухатися до думки громадськості та врахувати її в законопроекті, який зараз є в профільному комітеті», – звернулася до колег Олена Кондратюк.

Відновити дорогу група компаній «Автострада» встигла до 30-річчя Незалежності України. Початок виконання робіт – 18 травня 2021 року, завершення – 20 серпня 2021 року.

Ще одну об’їзну дорогу навколо районного центру відремонтують у рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» у Вінницькій області.

Роботи із реконструкції хіміотерапевтичного корпусу Подільського регіонального онкоцентру  розпочались рік тому. Об’єкт увійшов до програми Президента України Володимира Зеленського «Велике Будівництво».

Під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, яке відбулося в Києві під головуванням Президента України Володимира Зеленського, підписано Меморандум про непідвищення рівня тарифів.

Глава держави зазначив, що підготовка до опалювального сезону є одним з найважливіших питань у порядку денному сьогоднішнього засідання, адже цьогоріч у світі спостерігається рекордне зростання ціни на газ.

«Питання не в Україні – питання у європейських цінах на газ. У Європі ціна вперше перетнула позначку в тисячу доларів за тисячу кубометрів. Для нашої країни питання тарифів кожного року важливе, але цього року є дуже-дуже непростим і може набути гострого, складного значення», – сказав Володимир Зеленський.

Тому за дорученням Глави держави Кабінет Міністрів, НАК «Нафтогаз України», Асоціація міст України і Палата місцевих влад Конгресу напрацювали Меморандум, згідно з яким до кінця опалювального сезону тарифи на тепло та гарячу воду для населення не зростатимуть.

Відповідний документ підписали Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, міністр енергетики Герман Галущенко, заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко, голова НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. Від Конгресу документ підписали голова Палати місцевих влад, мер Львова Андрій Садовий, заступник голови Палати, мер Дніпра Борис Філатов, заступник голови Палати місцевих влад, мер Житомира Сергій Сухомлин та виконавчий директор Асоціації міст України, член президії Конгресу Олександр Слобожан.

Згідно з Меморандумом, до кінця опалювального сезону тарифи на тепло та гарячу воду не зростатимуть. Ціна газу становитиме 7,4 грн за 1 куб. м для населення та 13,6 грн за 1 куб. м для бюджетних установ.

«Я вважаю, що це велика перемога», – наголосив Президент, зауваживши, що зростання рівня тарифів не буде попри будь-які коливання цін на ринку.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак зазначив, що рекордні ціни на газ у Європі не повинні позначитися на бюджетах українських домогосподарств, тому створюється механізм, який виключив би підвищення тарифів для населення та забезпечив компенсатори для громад.

Як розповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, уряд розробив план з п’яти кроків, які дадуть змогу стабілізувати тарифне питання та спокійно пройти опалювальний сезон цього року.

Він зазначив, що для стабільного проходження опалювального сезону у підземних сховищах накопичено майже 19 млрд куб. м газу.

Також, за його словами, на 12 млрд грн планується збільшити програму субсидій на сплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, як повідомив очільник уряду, з 1 жовтня до кінця опалювального сезону для 80% українських родин тариф на електроенергію становитиме 1,44 грн за 1 кВт • год. 

Голова уряду поінформував, що в основі підписаного Меморандуму лежить домовленість про те, що місцева влада не підвищуватиме тарифи на теплопостачання та гарячу воду в поточному опалювальному сезоні. Також документ передбачає домовленість про безперебійність постачання газу, щоб населення та заклади соціальної інфраструктури були забезпечені теплом. Місцеві громади одержать фінансову підтримку від держави для безперебійної роботи теплокомуненерго та незмінності тарифів. З боку держави передбачається субвенція громадам з незадовільним індексом платоспроможності вже з четвертого кварталу 2021 року. У Меморандумі визначено, що для незмінності тарифів у 2022 році держава спрямує до місцевих бюджетів надходження від податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4%, що становитиме не менше 11 млрд грн.

Крім того, акциз із пального в розмірі 13,44% у 2022 році залишатиметься у місцевих бюджетах, щоб вони могли підтримати комунальних виробників теплової енергії та забезпечити проходження опалювального сезону. Документ також розв'язує питання безперебійності постачання газу для бюджетних установ. За словами Дениса Шмигаля, досягнуто домовленість з НАК «Нафтогаз України» щодо ціни на паливо для таких установ.

Водночас Глава держави зауважив, що підписаний Меморандум все ж не є комплексним рішенням, тому спільно з представниками місцевої влади має бути напрацьований документ, розрахований щонайменше на три наступних роки, який передбачав би прогнозовану тарифну політику для українських громадян.

Уряд, за ініціативи Президента України, розробив план із п’яти кроків, який дозволить стабілізувати тарифне питання та спокійно пройти опалювальний сезон. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України 30 вересня.

За словами Глави Уряду, ціна на газ на європейських хабах уже сягнула майже 30 грн за кубічний метр через енергетичну війну, яку розв’язала проти всієї Європи Російська Федерація, щоб ввести в експлуатацію «Північний потік-2».

«Ми зафіксували ціну на газ. Завдяки річним продуктам така ціна для більшості українців складе менш ніж 8 грн за кубічний метр. Для стабільного проходження зими накопичено вже майже 19 млрд кубів блакитного палива в підземних газових сховищах», — підкреслив Денис Шмигаль.

Як зауважив Прем’єр-міністр, з 1 жовтня для 80% українських родин ціна на електроенергію буде знижена до 1,44 грн за кВт⋅год. 

«Тарифи на тепло та гарячу воду тепер затверджують органи місцевої влади, які в більшості володіють комунальними підприємствами з виробництва тепла. Це нова практика управління у сфері житлово-комунальних послуг, яка відповідає світовим стандартам всіх розвинених країн світу. Це також важливий крок, який мотивує місцеву владу вкладати кошти у модернізацію власних ТКЕ та енергоефективність», — зазначив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також нагадав, що в лютому цього року Уряд підписав меморандум з очільниками найбільших міст України, який дозволив не підвищувати тарифи в опалювальному сезоні 2020-2021. 

«Це стало свідченням того, що центральна та місцева влада можуть знаходити правильні рішення та розумні компроміси для того, аби розвивати нашу державу та допомагати людям», — відзначив Прем’єр-міністр.

Крім того, Денис Шмигаль зазначив, що разом із народними депутатами Уряд внесе зміни до бюджету й збільшить програму субсидій на 12 млрд грн.

Верховній Раді України IX скликання вдалося реалізувати багато ініціатив завдяки ефективній діяльності народних депутатів, які сумлінно виконували свою роботу. Про це заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков в ефірі телеканалу “Україна 24”. 

 Дмитро Разумков відзначив, що готовий за необхідності прозвітувати про свою роботу на посаді Голови Верховної Ради України, оскільки йому точно є про що сказати. 

 Серед головних здобутків Верховної Ради IX скликання Голова Парламенту назвав - зняття депутатської недоторканності та подолання кнопкодавства. “У стінах Верховної Ради було проголосовано багато реформ. І дуже часто це набирало за 300 голосів. Так, не завжди все було просто, але нам вдавалося”, - наголосив Дмитро Разумков.

 Голова Парламенту також відзначив, що Верховна Рада забезпечила правоохоронні і антикорупційні органи необхідними механізмами для їхньої роботи. 

 “Саме ми завершили створення  Вищого антикорупційного суду. НАБУ, НАЗК, САП, ДБР - забезпечили їх всіма можливими механізмами”, - сказав Дмитро Разумков.