Президент України Володимир Зеленський наголошує на важливості вирішення питання підсудності Вищого антикорупційного суду України, щоб його роботу не гальмували тисячі дрібних справ.

«Є проблема, яку ми не встигли вирішити, – це питання з межами підсудності», – сказав Глава держави у своєму виступі з нагоди початку роботи Вищого антикорупційного суду України.

За словами Володимира Зеленського, роботу Вищого антикорупційного суду намагалися заблокувати, «заваливши» його тисячами дрібних справ.

«Хтось дуже хотів, щоб ви щодня займалися такими справами, коли сільський голова якось не так витратив кількасот гривень. Це все робилося для того, щоб гучні справи корупціонерів залишалися в тіні», – пояснив Президент.

Глава держави підкреслив, що на законодавчому рівні вже триває робота над вирішенням цієї проблеми.

«Я знаю, що ви очікуєте понад 200 гучних справ з розкраданням, зі страшними діями корупціонерів – топ-чиновників. І ми допоможемо, щоб ви вільно розглядали ці справи, і всі ці люди були покарані», – констатував Володимир Зеленський.

Нагадаємо, 29 серпня Президент України вніс до парламенту проект Закону про внесення зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду), яким уточнюється підсудність ВАКС.

У найближчі десять років креативна індустрія отримає чіткі та стабільні правила роботи.

Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час Зустрічі Уряду з експортною ІТ-індустрією.

«Наш Уряд налаштований створити максимально комфортні умови для роботи ІТ-індустрії, щоб галузь зростала ще більше та швидше. Однією з проблем, яка стримує сьогодні розвиток ІТ-галузі, є брак кадрів. Галузь росте на 25-30 тисяч спеціалістів щороку, а університети випускають лише 16 тисяч студентів. Саме тому ми ініціюємо створення Фонду IT Creative. Фонду розвитку людського капіталу, який буде виховувати нових кваліфікованих спеціалістів для галузі», – сказав Олексій Гончарук.

Він пояснив, що гроші з цього Фонду підуть на фінансування трьох напрямків: створення нових кампусів та курсів для ІТ-спеціалістів, фінансування стипендій студентів українських ВНЗ та на гранти для молодих вчених.

Прем’єр-міністр також додав, що Фонд IT Creative буде створено за участі міжнародних організацій, представників ІТ-індустрії та держави. «Я вірю в те, що Фондом мають опікуватись саме представники галузі. Бізнес може об‘єднатись, домовитись між собою про правила, поставити менеджмент і керувати цим Фондом самостійно. А ми з боку Уряду будемо допомагати вам в цьому», – пояснив Голова Уряду.

Фонд IT Creative фінансуватиметься за рахунок спеціального збору, який зростатиме від 1% у 2020 році до 5% у 2024 році. Очікується, що Фонд запрацює у 2020 році, а його наповнення складатиме 0,5 млрд грн і буде надалі зростати. Над питанням створення Фонду та розробкою його моделі давно працює Офіс ефективного регулювання (BRDO) разом з зацікавленими сторонами. Вже розроблено законопроект, який найближчим часом представлять у Парламенті.

Нова опція дозволить забезпечити ІТ стабільну прогнозовану роботу компаній, можливість довгострокового планування, унеможливить спекуляції навколо теми прихованих трудових відносин. Так, для компаній, що працюють за такими умовами, законодавчо усувається ризик перекваліфікації відносин у трудові.

«Ми чудово при цьому розуміємо, що бізнесу некомфортно розвиватись в умовах існування старого ще радянського Трудового кодексу, який був прописаний для роботи великих заводів та точно не для якихось креативних галузей. До кінця року сподіваюсь, що спільно з Парламентом ми вирішимо цю проблему», – додав Олексій Гончарук.

Відбулася телефонна розмова Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова зі Спікером Сейму Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом.

Спікер Сейму Литовської Республіки побажав успіхів новообраному Голові Верховної Ради України та досягнення конкретних результатів на високій посаді.

Сторони обговорили стан та перспективи двосторонніх міжпарламентських зв'язків і домовилися зберегти й посилити їхню динаміку в майбутньому. «Щиро дякую за довготривалу дієву підтримку України, особливо у питаннях щодо збереження територіальної цілісності нашої держави. Вірю, що активна позиція Парламенту Литви залишатиметься незмінною», - підкреслив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради України висловив готовність продовжити співпрацю зі Спікером Сейму Литовської Республіки та запросив Віктораса Пранцкєтіса до України з офіційним візитом.

 

Сьогодні українці вперше відзначають День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет та її територіальну цілісність.

Саме 29 серпня в Іловайському котлі держава втратила найбільше бійців за весь час війни на Донбасі.

На Європейській площі м.Вінниці відбувся мітинг-реквієм та покладання квітів до Меморіалу Слави, пам’ятного знаку Небесній Сотні та Героям АТО/ООС.

Сьогодні небайдужі вінничани зібралися, щоб вшанувати пам'ять військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, увічнити їх героїзм хвилиною мовчання.

Серед полеглих солдатів і офіцерів неоголошеного російсько-українського конфлікту 234 наших земляки, імена яких занесені до книги вічності. За  виявлені мужність та патріотизм 9 вінничан удостоєні найвищого звання – Герой України. Четверо – отримали це звання посмертно.

Учасниками заходу стали батьки загиблих воїнів АТО/ООС, ветерани Другої світової війни 1939-1945 рр, діти війни, учасники антитерористичної операції та ООС,  ветерани Афганської війни, представники релігійних конфесій, колективів, політичних формувань, громадських організацій, мешканці міста Вінниці та області.

На Європейській площі лунали патріотичні пісні від виконавців Вінниччини.

У церемонії покладання квітів взяли участь керівники області та міста: голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, заступник голови обласної Ради Ігор Хміль, Вінницький міський голова Сергій Моргунов.

Почесті полеглим Героям віддали воїни Вінницького гарнізону. Під час проходження Почесної варти військовий духовий оркестр виконав урочистий марш.

День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, встановлено Указом Глави держави від 23 серпня №621/2019.  Відтепер пам’ятну дату відзначатимуть щороку 29 серпня.

Президент України Володимир Зеленський взяв участь у заходах з нагоди Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Церемонія відбулася біля будівлі Міністерства оборони України. Під час заходу зачитали прізвища 223 військовослужбовців, які загинули цього дня у різні роки. Пам’ять кожного захисника вшанували ударом у дзвін і салютом із зброї Почесної варти. Глава держави поклав квіти до Пам’ятного дзвона.

У Залі пам’яті військовослужбовці роти Почесної варти у присутності Президента перегорнули сторінку Книги пам’яті, в якій зазначені імена загиблих захисників України, на дату 29 серпня. Володимир Зеленський поклав квіти біля Книги пам’яті.

Також Президент поспілкувався з родичами загиблих захисників.

Шановні співвітчизники!

Відсьогодні щороку українське суспільство вшановуватиме День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої країни.

Дата 29 серпня – завершення драматичного відходу українських військових підрозділів з Іловайського котла − займе почесне місце в нашій національній пам’яті. Іловайська трагедія та військові злочини проти цивільних і військових громадян України в ті гарячі серпневі дні 2014 року стали наслідком підступного і прямого збройного вторгнення російської армії. І вшанування Дня пам’яті захисників України покликане увіковічити героїв-захисників, які полягли в нерівних боях у ході російської агресії на Донбасі.

Необхідність гідного вшанування пам’яті військовослужбовців та учасників добровольчих формувань, які загинули, стримуючи російську гібридну терористичну агресію, в суспільстві визріла давно. Військовослужбовці, ветерани, волонтери, журналісти, історики, письменники, митці, краєзнавці, книговидавці, інші представники громадськості, а також органи місцевого самоврядування та органи центральної влади вже зробили безпрецедентну роботу щодо вшанування наших полеглих захисників у різних регіонах України.

Вшануймо сьогодні всіх полеглих захисників України хвилиною мовчання.

Вічна пам’ять нашим захисникам!

Слава Україні! Героям слава!

 

З повагою

Прем’єр-міністр України                                                  Володимир ГРОЙСМАН

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у вівторок, 27 серпня, підписав новий Виборчий кодекс України, який, зокрема, передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів.

«Голова профільного Комітету Верховної Ради (голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Р.Князевич – прим.) сьогодні підписав Виборчий кодекс з відкритими списками. І це відкрило для мене шлях - підписати закон, і я невідкладно підписав Виборчий кодекс. Дякую кожному народному депутату, який за нього проголосував», - повідомив Андрій Парубій.

Документ направлено на підпис Президентові України.

Довідково: Проект Виборчого кодексу, що передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах (№ 3112-1), був ухвалений у першому читанні 7 листопада 2017 року. 29 травня 2019 року профільний комітет ВР рекомендував парламенту розглянути проект Виборчого кодексу в другому читанні. 6 червня парламент розпочав розгляд проекту Виборчого кодексу (№ 3112-1) в другому читанні. 11 липня 2019 року проект Виборчого кодексу України (№3112-1) ухвалений у другому читанні та в цілому з урахуванням поправок. За - 230 голосів.

Україна має креативну, патріотичну, небайдужу молодь, яка формуватиме майбутнє сильної і яскравої держави, попри всі виклики і проблеми. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з лауреатами Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді в розбудові України. Премія присуджується щороку 20 молодим людям віком до 35 років за особливі досягнення і реалізацію різних ініціатив, передусім на місцевому рівні. 

Разом із грошовою винагородою вручаються диплом і нагрудний знак. Цього року конкурс становив 8 людей на одне призове місце. Переможці – представники різних регіонів України. Це молоді спортсмени, активісти, правники, підприємці, промоутери українських товарів за кордоном, лікарі, ІТ-шники тощо. Всі вони ведуть активну громадську діяльність і долучають молодь до освітніх, виробничих, спортивних, громадських програм, направлених на підвищення рівня знань, умінь, захист прав тощо. Звертаючись до молодих людей, Глава Уряду наголосив, що активне громадянське суспільство – основа нашої держави. 

«Ми зустрічаємося в День Державного Прапора, напередодні Дня Незалежності – важливі дати в нашому житті, – сказав Володимир Гройсман. – У 2014 році наш прапор був під загрозою – у широкому сенсі цього слова. Але ми зберегли державність, і сьогодні у нас є можливість розвивати свій дім. В цьому процесі важлива роль особистості і особистостей. І те, що ми маємо креативну, патріотичну, небайдужу молодь, дає можливості отримати великі перспективи – попри всі загрози й виклики. Ми сильні, ми велика європейська країна».

Глава Уряду наголосив, що попереду багато роботи – в контексті розвитку економіки, культури, духовності, міжнародних відносин.

«Але є фундамент, на якому можна будувати сильну, яскраву, незалежну, унітарну країну. І молодь має відігравати тут ключову роль. Адже наше майбутнє починається вже завтра, – сказав Володимир Гройсман. – Хотів би закликати вас, молодих людей, йти далі, долучати своїх колег, близьких до ідей державотворення. Чим більше людей будуть активно йти у владу, тим більш динамічними будуть зміни. Хочу побажати всім нам успіху».

Дорогі українці!

Кожен мій ранок починається з sms-повідомлення.
Це sms від Генерального штабу. За минулу добу обстрілів – сім, втрат – дві. Цифри можуть бути різними, але тільки одна робить ранок добрим. Це – нуль.
Обстрілів – нуль. Втрат – нуль.
І давайте для початку подякуємо тим, завдяки кому ми можемо сьогодні бути тут, під яскравим сонцем і чистим блакитним небом.
І щоб ці оплески почули наші захисники, які зараз боронять Україну на сході.

Завдяки вам ми відзначаємо сьогодні 28-му річницю дня проголошення Незалежності.
Хоча не зовсім правильно казати, що Україні – 28. Адже до 91-го року ми встигли чимало. Відбулося хрещення Київської Русі, Іван Федоров видав у Львові «Апостол», засновано Києво-Могилянську академію, козаки на чолі з Богданом Хмельницьким та Іваном Сірком підкорили фортецю Дюнкерк, на світ з’явилася Конституція Пилипа Орлика. Україна була однією із засновниць ООН, а Сергій Корольов зробив вагомий внесок у підкорення космосу людством. Це – лише декілька важливих подій яскравої історії нашої багатовікової та, водночас, молодої країни.

Ну а сьогодні ми відзначаємо, мабуть, найважливіший день у житті держави. День, коли вона здобула незалежність.
Сьогодні вже сформувалося ціле покоління, народжене в незалежній Україні. Для них це нормальний стан речей. Для них не може бути по-іншому. І це прекрасно. Бо це покоління – наша ментальна опора. Опора свободи, демократії та розвитку. Вони мислять інакше, вони думають сучасно, а значить – Україна рухатиметься тільки вперед.
Разом з тим, ми з вами не повинні забувати, що Незалежність не з’явилася за помахом чарівної палички. Активна боротьба за неї почалася понад 100 років тому. Тривала вона і в часи Радянського Союзу. Микола Руденко, Василь Стус, Петро Григоренко, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, учасники Революції на граніті. Це неповний список тих, хто боровся за здобуття Незалежності. Хтось – ціною власної свободи, а хтось – ціною власного життя. Заради цього одного дня. 24 серпня 1991 року. І цей день був неминучим. Бо, як казав Левко Лук’яненко, прагнення до незалежності закладене у нашому генетичному коді.
Минуло 28 років. 28 різних років. Непростих, буремних, тернистих, але – наших спільних. І всі ці роки ми пережили разом. Усією країною.

Усією країною ми тягнули кравчучки, нарізали купони та дивились, як «Багаті теж плачуть». Усією країною мали ваучери, ходили в «мальвінах», а ті, кому пощастило, – з пейджерами.
Усією країною стрибали на рекордну висоту – 6 метрів 14 сантиметрів.
Першими перепливали басейни Сіднею та Афін, плакали на олімпійському п’єдесталі в Атланті, коли вгору піднімався український прапор.
Усією країною змушували тремтіти грандів європейського футболу. Коли Лужний зі Львова отримував пас від Головка з Херсона, віддавав на Реброва з Горлівки, а той – на киянина Шевченка… Тоді «гол» лунало від Ужгорода до Луганська.

Усією країною, від Донецька до Карпат, ми летіли до зірок разом з Леонідом Каденюком і раділи, коли у відкритому космосі вперше в історії пролунало «Ще не вмерла…»
 Усією країною стояли в черзі у перший Макдональдз та слухали «Танець пінгвіна» від Кузьми. Чекали армагеддону з настанням 2000 року та раділи на ранок, що його пережили.
 Усією країною ми підкорили Європу «Дикими танцями» та відстояли демократичний вибір у 2004-му. Усією країною молилися за моряків «Фаїни» у полоні сомалійських піратів та плакали за гірниками на шахті Засядька.
 Усією країною тішилися, коли на когось падав вінок.
Намагалися встигнути до Євро-2012 та усією країною не розуміли: як можна було не побачити гол у ворота Англії?
 Це були різні роки. Непрості, але тепер, озираючись назад, можна сказати, що до певного моменту – безтурботні. Адже потім настав 2014 рік.
 

Спочатку всією країною ми довели, що маємо гідність. Не побоялися водометів і кийків. А дехто не побоявся і снайперських куль.
Тоді всією країною ми дізналися, що Сотня може бути Небесною.

А згодом на нашу землю прийшла війна. Яку ми зустріли всією країною.
І тут «усією країною» – це вже не просто художній прийом. Бо ми – у прямому сенсі слова – всією країною збирали на бронежилети, медикаменти, тепловізори.
Усією країною, в Інтернеті та біля телеекранів, були прикуті до новин зі сходу. Новин, де решта слів втрачала сенс, а перед очима були тільки назви населених пунктів та кількість загиблих героїв.
Як це не парадоксально, але тоді ми народилися вдруге. Як країна та як суспільство. Об’єднались і згуртувалися. Згадали це забуте відчуття – коли ти пишаєшся своєю Батьківщиною. Саме тому сьогодні тут зібралася гордість України! У першу чергу – це наші воїни. Ті, хто захищав, і ті, хто зараз захищає нашу землю. Це родини військових. Ті, хто втратив сина, батька, чоловіка чи брата. Це волонтери. Ті, хто допомагає, інколи віддаючи останнє. Тут також ті, хто навчає, і ті, хто рятує життя щодня. Ті, хто на спортивних аренах світу прославляє Україну. Наш науковий і творчий потенціал. І, звичайно, – наше майбутнє – наші діти. Ці люди – не просто учасники Ходи Гідності. Це наші тисячі причин любити Україну.

Знаєте, колись мене запитали: а за що ти любиш Україну? Дивне питання. А за що ти любиш свою маму? Вона тебе народила, виховала, підняла на ноги. Я люблю Україну, бо я тут народився, я люблю наш прапор і радію, коли він переможно майорить. Я люблю наш гімн, бо це – наш найголовніший хіт! Бо яку ще пісню так знає і так співає кожен з нас?
Я люблю нашу землю, бо кожен куточок України – це велика сім’я.
І для тих, хто не розуміє сьогоднішній біль українців, я поясню дуже доступною мовою.
Уявіть, що, наприклад, сусід відібрав у вас двох дітей. Першу дитину – просто викрав. Їй видали нове свідоцтво про народження. А потім кажуть: та ми не забирали вашу дитину. Вона сама захотіла жити з нами. Ну і що, що під дулом автоматів? Це її бажання. І взагалі – хто вам сказав, що це – ваша дитина? Вона споконвіку була нашою. Ви не хвилюйтесь, їй тут буде краще, у нас прекрасний притулок біля моря, під сонечком.
І ось пройшло п'ять років. І ті, хто був так занепокоєний, кажуть: та, наче, все нормально. Дитина за вами вже не плаче. І взагалі – не сильно вона на вас і схожа. Чому вони так кажуть? Тому що це – не їхня дитина.
 А другу вашу дитину закрили в дитячій кімнаті. І поставили озброєну охорону. Вам кажуть – яка охорона? Там нікого немає. І ви чуєте, як ось тут поруч, за стіною, ваша дитина плаче, але не можете туди зайти.
Кожного дня у кожного з нас розривається серце. І будь-які перемоги чи здобутки неповноцінні, адже наша родина неповна. Та настане день, і ми обов’язково зберемося разом. Бо голос рідної крові переможе!

Дорогі українці! Ми різні. Але єдині. Мусимо бути єдині, бо тільки тоді – ми сильні. Зрозуміти, що розраховувати маємо тільки на себе. Не сваритися через минуле, а об’єднатися заради майбутнього. Україномовні та русскоговорящие, незалежно від віку, статі, віросповідання – бути єдиним народом. Не на плакатах, не в гаслах, а ось тут. У кожного в серці. Ми повинні рухатися вперед, разом будувати країну, разом робити неможливе і кожного ранку казати собі: "Я українець. І я можу все!"
Наша земля – неповторна, чарівна, незламна, неймовірна, дивовижна, казкова, чудесна, прекрасна. Якби не наша Батьківщина, людство могло б і не знати цих слів. Адже всі вони були створені для того, щоб описати Україну.
І сьогодні вона відзначає 28-му річницю Незалежності. За ці роки ми зробили найголовніше. Ми їх примножили. Зберегли незалежність і свободу.
І бережемо сьогодні. Хтось – ціною власної свободи, а хтось – ціною власного життя.
У цей важливий день ми віримо, що в українському календарі скоро з’явиться інша, не менш знакова дата. Конкретне число і місяць – неважливі.
Бо це буде день, коли настане мир.
І мій ранок починатиметься з sms-повідомлення: за минулу добу в Україні народилося 1000 хлопчиків та 1001 дівчинка.


З днем народження, Україно!
Слава Україні!

Дорогі  українці!

Вітаю вас із Днем Незалежності України!

У цей особливий день думки та почуття, спогади та мрії десятків мільйонів українців – в Україні і в усьому світі – утворюють єдиний енергетичний струмінь, безмежну могутність якого виміряти неможливо. І всі ми, українці, відчуваємо вібрацію цієї колосальної, нездоланної, вільної творчої сили тисячолітнього українства. Із радістю і щирим захопленням її відчувають і наші друзі. А вороги знають її як неминучість справедливості.

Державна незалежність України є нашою спільною найвищою національною цінністю. Незалежність – це гідність усіх минулих та наступних поколінь українців, наша гідність. Незалежність – це жива, спрямована у майбутнє самобутність. Незалежність – це єдність та непорушна цілісність нашого спільного дому – Української держави. Незалежність – це безпечне і захищене життя кожної української родини, кожного українського громадянина. Тільки той народ, який має свою незалежну державу, є господарем на своїй землі.

Завжди пам’ятаймо про наших звитяжних захисників – українських воїнів, які у жорстокій боротьбі з російським агресором здійснюють справжній ратний подвиг, даруючи мирне життя, безпеку та спокій усім громадянам України.

У день цього найважливішого для всіх українців свята серце сповнюється щирою радістю від усвідомлення того, що всі ми разом, у єдності та співпраці, прямуючи до Європейського Союзу та НАТО, творимо величне та щасливе майбутнє рідної Держави серед передових країн світу.

Тож спільно захищаймо і будуймо могутню, єдину та процвітаючу незалежну Україну! На віки!

 

Зі святом!

Слава Україні!

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6