Одним із пріоритетів діяльності Уряду, очільників ОДА, міністерств та відомств має бути щоденна робота з подолання причин, які призводять до появи боргів із заробітної плати. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Міжвідомчої робочої групи з питань погашення заборгованості із заробітної плати 1 липня.

У нараді взяли участь Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки Олексій Любченко (голова Міжвідомчої робочої групи), Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, представники Міністерства енергетики, керівництво ДК «Укроборонпром», Фонду державного майна, голови облдержадміністрацій.

Як зауважив очільник Уряду, проблема заборгованості із виплати зарплат супроводжує Україну всі роки незалежності, але дуже важливо, щоб вона зменшувалася.

«Питання забезпечення конституційного права працівників на своєчасне одержання заробітної плати за працю має стати важливою складовою державної політики. Планом пріоритетних дій Уряду на 2021 рік визначено завдання щодо законодавчого врегулювання питання посилення захисту прав працівників на своєчасне отримання заробітної плати. І тут немає місця компромісам — зарплата має платитися вчасно і в повному обсязі», — підкреслив Денис Шмигаль.

Глава Уряду відзначив, що в кожному органі влади має бути визначена посадова особа, яка нестиме персональну відповідальність за стан погашення заборгованості у певній сфері господарювання чи регіоні.

«Тимчасові комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати мають працювати так часто, як того потребує ситуація. Якщо в регіоні є заборгованість, значить комісія має працювати до отримання належного ефекту: скорочення заборгованості й повного її погашення. Порожні звіти про кількість зібрань і чергових безрезультатних заслуховувань прийматися не будуть. Заходи мають бути рішучими та ефективними», — наголосив Прем’єр-міністр.

Крім того, Денис Шмигаль поставив завдання всім керівникам центральних та місцевих органів влади забезпечити, щоб кожен працівник медицини, освіти, культури, спорту та інших бюджетних сфер отримував оплату не пізніше визначених законом термінів.

За підсумками наради серед іншого було доручено керівникам усіх державних підприємств, де є заборгованість із заробітної плати, визначити конкретний план дій, заходів і графіків її погашення і надання щомісячних звітів з цих питань.

Взаємодія у стінах українського Парламенту повинна вибудовуватися завдяки діалогу та пошуку консенсусу. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі телеканалу “НАШ”. 

“Якщо ти не чуєш інших, то сподіватися, що згодом почують тебе, - марно”, - сказав Голова Парламенту. 

 За словами Дмитра Разумкова, дуже часто у Верховній Раді України відбувається об'єднання парламентаріїв навколо важливих речей. “Ми бачимо підтримку у 300 голосів не лише за “легкі” законопроекти, а й за важливі реформи”, - сказав він. 

Як приклад ефективної взаємодії Голова Парламенту навів роботу народних депутатів  під час пандемії коронавірусу. 

“Події, які відбулися на початку пандемії, об'єднували депутатів. Ми відкладали політику та суперечки, сідали за один стіл і працювали на користь держави”,  - підкреслив Дмитро Разумков.

1 липня в м. Гнівань відбувся прес-тур для журналістів ЗМІ області в рамках проекту «Енергоефективний Гнівань – енергетична політика сталого розвитку міста Гнівань».

Вітаючи учасників прес-туру проекту «Енергоефективний Гнівань – енергетична політика сталого розвитку міста Гнівань», Голова ОДА Сергій Борзов зазначив, що Вінницька обласна державна адміністрація виступає бенефеціаром цього проекту.

«Гнівань — друге місто, яке долучилося до «Угоди Мерів», першим було місто Жмеринка. Ці два міста — показовий приклад співпраці органів місцевого самоврядування, громадськості і державної виконавчої влади. Приклад вдалої енергетичної політики розвитку для всіх інших міст області», – наголосив керівник регіону.

Сергій Борзов закликав всіх міських голів і голів територіальних громад Вінниччини брати приклад і долучатися до проекту задля майбутньої плідної співпраці.

Проект реалізовується протягом 2018-2021 років та містить такі головні заходи:

 - комплексна термомодернізація чотирьох дошкільних закладів освіти м. Гнівань за європейськими стандартами;

- створення відділу енергоменеджменту Гніванської міської ради та Муніципального фонду енергоефективності м. Гнівань;

- проведення інформаційно-навчальних заходів на теми впровадження енергоефективних заходів у всіх секторах м. Гнівань.

Представник команди підтримки «Угода Мерів – Демонстраційні проекти» презентував ініціативу «Угода Мерів» та програму «Угода Мерів – Демонстраційні проекти».

Про історію участі м. Гнівань у ініціативі ЄС «Угода мерів» розповів представникам медіа Гніванський міський голова Володимир Кулешов.

«Нашим завданням було не лише реконструювати садочки, а й навчити громаду ефективно використовувати енергію, заощаджувати її, зберігати тепло і зменшувати викиди СО2 в атмосферу», – зауважив Гніванський міський голова Володимир Кулешов.

Комунікаційна експертка проекту Анастасія Ланова презентувала ключові аспекти комунікаційної діяльності та партнерства у рамках проекту, окремо зупинившись на проведенні «Тижня сталої енергії», початок якого традиційно припадає на День міста Гнівань 22 вересня.  

Головною метою проведення «Тижня сталої енергії», за словами Анастасії Ланової, є інформування населення про технології раціонального використання енергоресурсів та популяризація дбайливого ставлення до природи.

В рамках прес-туру журналісти побували в дошкільних навчальних закладах № 3 та № 1 м. Гнівань.

Яскраві відтінки, сучасний вигляд та головне тепла, енергоефективна будівля – таким щоранку зустрічає своїх вихованців ДНЗ № 3, а першого вересня розпочне прийом дітей і оновлений ДНЗ № 1, який за площею майже удвічі більший. Зараз там активно тривають ремонтні роботи. Зауважимо, що будівельні роботи із термомодернізації будівлі розпочалися і у ДНЗ № 5.

Варто зазначити, що проєкт «Енергоефективний Гнівань – енергетична політика сталого розвитку міста Гнівань» фінансується Європейським Союзом в рамках ініціативи EU4Energy та програми «Угода мерів – Демонстраційні проекти» та реалізується Гніванською міською радою у партнерстві з Громадською організацією «Єврорегіон «Дністер».

 

Президент Володимир Зеленський вносить до Верховної Ради як невідкладний законопроект про великий Державний герб України і просить народних депутатів розглянути його позачергово. Про це Глава держави сказав під час виступу на урочистому засіданні парламенту з нагоди 25-ї річниці Конституції України.

«28 червня 1996 року поява Конституції України ознаменувала низку важливих речей. Українська мова отримала статус єдиної державної, а гривня – статус національної валюти. На найвищому законодавчому рівні були закріплені державні символи: синьо-жовтий прапор, тризуб та гімн «Ще не вмерла України…», – розповів Президент.

Проте, зауважив він, протягом 25 років залишається невирішеним одне питання, а саме: не затверджений єдиний державний символ, який прямо передбачений Конституцією, – це великий герб України.

«За ці роки було багато різних конкурсів, суперечок, сварок, думок і різних бачень. Це нормально, це демократія. Я гадаю, що у рік 30-ліття незалежності і 25-ліття Конституції потрібно в цьому питанні нарешті поставити крапку. А тому, відповідно до статті 93 Конституції України, вношу на розгляд Верховної Ради проект закону про великий Державний герб України і визначаю його як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою», – сказав Президент.

За словами Володимира Зеленського, доповідатиме про законопроект під час його розгляду на пленарному засіданні парламенту перший Президент України Леонід Макарович Кравчук.

«Я хочу подякувати всім депутатам. Я знаю, представники багатьох фракцій долучені до цього процесу. Він дуже важливий», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент також розповів, що в результаті домовленостей між Україною та Швецією Національний архів Швеції передав Україні три копії Конституції Пилипа Орлика, яку називають першою писемною Конституцією Європи.

«Одна вже зранку виставлена у фойє Верховної Ради. Друга буде знаходитися в Офісі Президента. Третя – в Конституційному Суді України. Після його оновлення та перезавантаження», – повідомив Глава держави.

Крім того, за його словами, до 30-річчя незалежності до України привезуть оригінал Конституції Пилипа Орлика.

«Його, разом з булавою гетьмана Пилипа Орлика і гетьмана Івана Мазепи, всі охочі зможуть побачити у Софійському соборі», – розповів Президент. 

За участі Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Першої леді Олени Зеленської відбулося перше засідання Ради безбар’єрності в Україні.

Учасники розглянули пріоритетні напрацювання від міністерств у контексті Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні до 2030 року, яка була ініційована Першою леді Оленою Зеленською. Ці проекти будуть входити до Плану заходів з її реалізації у 2021-2022 роках.

«Спільними зусиллями ми маємо сформувати чіткий, покроковий план дій, та визначити для кожного напрямку безбар’єрності пріоритетні завдання, які необхідно реалізувати насамперед. Буде сформовано конкретні шляхи подолання всіх бар’єрів, які існують в Україні», — зазначив Денис Шмигаль.

Зі свого боку Перша леді підкреслила, що безбар’єрність стає новою суспільною нормою.

«Зміни, які ініційовані на Раді безбар’єрності, стосуються не лише людей, котрі змушені стикатися з різними бар’єрами у своєму житті. Ці зміни насамперед про те, якою країною ми прагнемо бути. Країною, де кожен має рівні права та можливості. Країною без бар’єрів», — зазначила Олена Зеленська.

Прем’єр-міністр за підсумками засідання Ради дав завдання міністерствам доопрацювати План заходів разом із озвученими пропозиціями.

«У межах урядової політики ми будемо максимально інтегрувати безбар’єрність в інші програми та ініціативи. Я також звертаюся до керівників місцевих громад, аби вони також максимально включалися у процес. Безбар’єрний доступ має бути однаково забезпечений як для мешканців столиці, так і для мешканців невеликих сіл по всій Україні», — наголосив Денис Шмигаль.

Вперше Верховна Рада України організувала і провела урочистості з нагоди Дня Конституції у новому відкритому європейському форматі із широким залученням громадян. Про це під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп заявила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, яка відповідала за організацію креативної частини святкування 25-ї річниці прийняття Конституції України.

«Вперше Верховна Рада організувала і провела це свято не у формально бюрократичному стилі, а як інституція, яка прагне стати ближчою до людей –  відкритою, зрозумілою та сучасною. У рамках проекту Відкрита Рада наша робоча група спробувала зробити святкування Дня Конституції у новому європейському форматі: без VIP-секторів, турнікетів і парканів. З програмою заходів, яка розрахована не на чиновників, а на широке залучення громадян. Переконана, нам це вдалося», – зазначила Олена Кондратюк.

Заступниця Голови Парламенту подякувала усім українцям, які відгукнулися на заклик та прийшли до Верховної Ради, щоби разом відзначити ювілей Конституції. «Хочу щиро подякувати членам робочої групи Парламенту, нашим міжнародним партнерам та всій команді, яка була задіяна в тому, щоби це свято відбулося», – сказала Олена Кондратюк.

За словами Заступниці Голови Верховної Ради, це тільки початок нового проекту Відкрита Рада. Зокрема, невдовзі буде представлено нову брендингову стратегію Парламенту. Також триває активна робота в напрямку парламентської просвіти серед дітей та молоді. Зокрема, було розроблено онлайн-курси для учнів та школярів про діяльність та функції Верховної Ради.

«Маю надію, що ми приймемо Комплексну програму парламентської просвіти, завершимо оновлення прес-центру та створимо повноцінну інформаційно-дослідницьку службу Верховної Ради. Ми продовжимо робити Парламент інклюзивним», – додала віцеспікерка.

Крім того, оновлюються і наповнюються новим змістом екскурсії Верховною Радою. «З’явиться мобільний додаток, який дозволить громадянам в режимі реального часу відстежувати діяльність кожного народного депутата і багато іншого. Парламент має бути місцем, де поважають людину. Бо саме людина, народовладдя, рівні права і можливості громадян – є основою основ нашої Конституції», – переконана Олена Кондратюк.

Своєю чергою Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков подякував Олені Кондратюк за значний внесок в організацію урочистого святкування 25-ї річниці Конституції України.

Готовність приймального відділення в м. Хмільник, збудованого в рамках «Великого будівництва», складає 97%. Про це повідомив Голова ОДА.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль взяв участь в урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди 25-ї річниці ухвалення Конституції України.

Очільник Уряду під час виступу відзначив, що ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року стало однією з подій, які назавжди змінили Україну.

«Почалася новітня історія нашої держави. Конституція стала тим базисом, на основі якого ми почали розбудовувати власну демократичну та суверенну Україну. Звичайно на цьому шляху було немало труднощів. Нам доводиться зі зброєю в руках захищати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави. Створювати абсолютно нову економічну та соціальну політику. Відстоювати демократичні принципи та засади нашої держави», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що виклики та загрози продовжують поставати перед країною і сьогодні, проте ті основоположні принципи, які визначає Конституція України, допомагають тримати незворотний курс незалежної, суверенної, демократичної, європейської держави.

«Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Саме від усіх нас залежить роль та сила цих слів. Кожен з нас сьогодні несе відповідальність за те, якою Україна буде в майбутньому. Саме відповідальність перед пращурами та майбутніми поколіннями українців є об’єднуючим фактором для всіх нас. Так само, як і впевненість у тому, що Україна буде заможною та щасливою державою, де панує мир», — наголосив Глава Уряду.

Також Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль взяв участь в урочистостях з нагоди Дня Конституції. Спільно з Президентом України Володимиром Зеленським, Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим і керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком очільник Уряду поклав квіти до монумента Пилипу Орлику, за ініціативи якого у 1710 році була укладена одна з найперших конституцій у світі.

Найбільшим проявом поваги до Конституції України є дотримання її положень кожним громадянином, адже закон - один для всіх. Про це сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час урочистого засідання Парламенту з нагоди 25-річчя Конституції.

Дмитро Разумков зазначив, що ухвалення Основного Закону 25 років тому дало «дорожню карту» на шляху демократичного розвитку України. Він підкреслив, що Конституція наділила та затвердила права та свободи громадян.

«У той же час ми повинні не забувати і  про наші  конституційні обов'язки. Вони також закріплені в Конституції нашої держави. Саме їх дотримання буде найбільшим проявом поваги до Конституції. Адже цей принцип починає діяти з кожного із нас, тому що закон - один для всіх», - сказав Голова Парламенту.

Він відзначив важливість дотримання цих цінностей. «Якщо ми не будемо їх дотримуватися - це буде вже не зовсім Україна. Точніше - зовсім не Україна. Тому що наша земля є невіддільною від свободи, демократії, верховенства права та людяності», - наголосив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також додав, що Основний Закон має слугувати  для української влади дороговказом, щоб завжди працювати на інтереси країни заради українського народу, його майбутнього та держави.

Як зазначив Дмитро Разумков, у Конституції закріплено ті права, за які упродовж багатьох років українці боролися як нація.

«Однак сказати, що конституційний процес завершився з прийняттям Основного Закону - буде неправильно. Він триває доти, допоки існує держава та розвивається суспільство», - сказав він.

За його словами, сучасний етап конституційної модернізації України характеризується поглибленням верховенства права, вдосконаленням існуючої системи державного управління та розвитком місцевого самоврядування і територіального устрою.

Голова Верховної Ради нагадав, що в 2019 році в Конституцію були внесені важливі зміни - закріплено стратегічний курс України в Європейський союз і НАТО.

«В умовах анексії та окупації частини території України надважливим завданням виступає поширення дії Основного Закону на всю територію нашої держави, забезпечення її цілісності і недоторканності у межах існуючих міжнародно визнаних кордонів, поглиблення конституційних гарантій територіального устрою України», - сказав Дмитро Разумков.

 Також він зазначив, що невід’ємною частиною конституційної модернізації України є розвиток місцевого самоврядування, завершення та реалізація в повному обсязі реформи децентралізації.

«Водночас всі повинні пам'ятати, що зміни до Конституції повинні бути максимально виваженими, обережними та обдуманими. Тому що будь-яка, навіть маленька, помилка може призвести до глобальних наслідків. Іноді - катастрофічних», - підкреслив Голова Парламенту.

Він наголосив, що питання вдосконалення та модернізації Основного Закону залишаються актуальними для Парламенту, а результат буде залежати від спільної роботи.

«Саме Парламент є моделлю суспільства, який представляє нашу різноманітну країну. І якщо ми хочемо стрімкого розвитку держави, маємо тут, у стінах Верховної Ради, прагнути політичного консенсусу. І не лише прагнути, але й досягати його», - зазначив Дмитро Разумков.