17 вересня — відмінна нагода подякувати за мужність, сміливість та рішучість усім працівникам аварійно-рятувальних служб Вінниччини, адже в цей день відзначають День рятувальника України. Це професійне свято тих, хто рятує чужі життя, щоразу ризикуючи своїм. Їхній девіз — «Запобігти. Врятувати. Допомогти». І він якнайкраще відображає нелегкі будні рятувальників.

Вони попереджають та ліквідовують пожежі, аварії і катастрофи, знешкоджують боєприпаси, рятують людей на воді, виносять з вогню, дістають з-під уламків.

Голова ОДА Сергій Борзов особисто привітав рятувальників Вінниччини з професійним святом.

«Ваша робота – це завжди ризик, – зазначив Сергій Борзов. Не просто ж так придумали чергуваннядоба через троє. Бо кожен вихід на роботу – це, без перебільшенн, вже геройство. Ви це знаєте. І знаєте, як важливо, щоб поруч був друг і товариш. З ним і обідом поділитись, і життям. Це ви – поміж вогнем і водою – виконуєте свою місію. Відповідально і самовіддано. Вам моя повага і вдячність – за професіоналізм, за рішучість та врятовані життя і будинки вінничан. Це ви влітку рятували Могилів і Ямпіль від повені. Стояли на лінії вогню весною у Чорнобильській зоні – з Вінниччини виїжджав зведений загін зі 150 рятувальників. Саме ваші бійці від самого початку введення карантину були залучені до обробки житлових масивів, стояли на блокпостах та допомагали медикам. Будьте здорові – не забувайте рятувати і себе! Нехай у ваших родинах панує любов, мир і злагода! Хай буде менше викликів на чергуваннях і викликів долі в житті!»

А для того, аби рятувальникам Вінниччини працювалося легше, голова ОДА вручив ключі від аварійно-рятувальної машини на базовому шасі Volkswagen Crafter-35 вартістю 5 773 974 грн.

Автомобіль призначений для оперативної доставки рятувальників та спеціального обладнання до місця надзвичайної ситуації природного і техногенного характеру, виконання аварійно-рятувальних невідкладних робіт.

 

Нагадаємо, на виїзному прийомі голови ОДА Сергія Борзова, що відбувся в м. Ямпіль 27 серпня, жителі села Цекинівка підняли питання щодо очисних споруд часів СРСР. Де-факто вони – на українській території, але де-юре – це власність водоканалізаційного господарства м. Сороки Республіки Молдова.

З 1965 року були виділені землі під забудову очисних споруд площею 5 гектарів, які знаходяться за межами с. Цекинівка, в експлуатацію їх ввели у 1980 році.

Регулярні прориви напірного каналізаційного коллектора, що проходив вулицями села, протягом 1993-2000 років створювали постійну соціальну напругу в громаді через забруднення неочищеними стоками. Забруднювались води річки Дністер, ґрунти, підземні та поверхові води, територія села, вода в криницях, що проходили вздовж колектора.

У 1994 та 2001 роках проведені двосторонні засідання українсько- молдовських робочих груп. Як підсумок, молдовською стороною було прийнято рішення про будівництво до 2003 року очисних споруд на своїй території на березі р. Дністер біля с. Єгорень Сорокського району. Відтак, з 2001 року Сорокські очисні споруди не функціонували. Молдовською стороною не було вирішено питання утилізації мулу, що накопичувався під час експлуатації очисних споруд з майданчиків стометрової прибережної захисної смуги українського берега. З 2004 року молдовською стороною не вирішувалось також і питання сплати коштів за оренду земельної ділянки. А в напівзруйнованому приміщенні, яке використовувалось як хлораторна, на бетонній основі зберігались 5 однотонних та 2 двотонних ємності (контейнери), які використовувались для рідкого хлору. Контейнери в задовільному стані, механічні пошкодження відсутні, контейнери легко пересуваються, що свідчить про відсутність хлору. Загрози для довкілля га населення немає.

Сьогодні очисні споруди – це захаращена територія зі зруйнованою інфраструктурою. Частково залишився паркан, трансформаторна підстанція, металеві конструкції відстійників, залишки обладнання та три напівзруйновані будівлі, дві – двоповерхові.

Після зустрічі голови ОДА Сергія Борзова із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Молдова в Україні Русланом Болбочаном, що відбулася  3 вересня у м. Вінниця, вирішення питання Цекинівки пришвидшилось.

«Діалог відбувся – ми почули один одного. Результат маємо вже сьогодні – бочки, де колись зберігався хлор, із Цекинівки вивезли. Це відбулося у присутності Управління організації реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Вінницькій області. Працівники «Вінницяоблводоканалу» завантажили автокраном сім контейнерів на спецтранспорт підприємства і відправили на свій майданчик», – повідомив голова ОДА Сергій Борзов.

  

Дітям з особливими освітніми потребами необхідно зберегти можливість вчитися у спеціалізованих школах або навчатися інклюзивно у звичайних.

Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час візиту до Потіївської спеціальної  ЗОШ-інтернат у межах робочої поїздки в Житомирську область 15 вересня. З діяльністю закладу також ознайомилися Міністр соціальної політики Марина Лазебна, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко та голова Житомирської обласної державної адміністрації Віталій Бунечко.

Денис Шмигаль нагадав, що Уряд продовжує реформування системи інституційного догляду та впровадження інклюзивної освіти. Головним завданням цих реформ є створення умов для проживання дітей з інвалідністю в сім’ях та їх навчання у звичайних школах.

«Сьогодні є дискусія, якою має бути освіта для дітей з інвалідністю. Моя думка, реформи мають дати батькам і дітям право вибору. Діти мають отримати можливість вчитися у спеціалізованих школах або вчитися інклюзивно у звичайних», — зазначив очільник Уряду.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, Потіївська спеціальна ЗОШ-інтернат є єдиною в області, яка забезпечує права дітей з порушенням опорно-рухового апарату на здобуття середньої освіти: «Серед її випускників є чемпіони світу та призери паралімпіади, що доводить важливість збереження таких закладів на рівні із закладами з інклюзивною освітою».

Довідково

Станом на 1 вересня 2020 року в інтернатних закладах Житомирської області перебувають 1282 дітей, серед них — 569 зараховані лише на навчання й проживають разом із родинами.

15 вересня, т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет провів всеукраїнську селекторну нараду з регіонами України. Серед питань, які обговорювалися, — дотримання протиепідеміологічних заходів в закладах освіти, організація навчального року 2020/2021 в умовах адаптивного карантину та використання коштів субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам.

Вінниччину на нараді представляла перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна.

В ході наради т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет повідомив, що в Україні тривають перевірки навчальних закладів на предмет дотримання протиепідемічних заходів – випадково повинні бути перевірені не менше п’яти навчальних закладів в кожній області. Контролюють процес перевірок, а також ситуацію в закладах освіти голови обласних і районних державних адміністрацій. 

В ході наради було зосереджено особливу увагу на питанні використання коштів субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам, зокрема, коштів субвенцій на НУШ та програму «Спроможна школа».

Про обсяги використання освітніх субвенцій поінформувала заступник Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

«Ефективність використання освітніх субвенцій безпосередньо впливає на якість освітнього процесу», – зауважила Любомира Мандзій. За її словами, найуспішніше в Україні відбувається процес закупівлі шкільних автобусів.

Одне із найбільш важливих питань, порушених під час наради, стосувалося надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Окрема увага була приділена використанню субвенції на спеціальні школи, де навчаються діти з вадами зору та слуху. За словами Любомири Мандзій, станом на 1 вересня поточного року, по регіонах України освоєно 8 млн грн. (20% від загальної суми). Заступниця Міністра освіти України підкреслила, що це питання має перебувати на постійному контролі органів влади.

Також під час онлайн засідання йшлося про використання регіонами субвенцій на облаштування навчальних кабінетів, харчоблоків тощо.

За підсумками засідання т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет подякував керівникам обласних державних адміністрацій за співпрацю, а також наголосив на необхідності врахування особливостей епідситуації в закладах освіти для створення безпечних умов організації освітнього процесу.

Водночас, Наталя Заболотна поставила завдання Департаменту освіти і науки облдержадміністрації опрацювати стан використання коштів, виділених державними субвенціями у розрізі кожного району, міста та ОТГ для обговорення із їх керівництом. Адже кошти, які виділила держава для покращення умов навчання дітей Вінниччини, мають бути використані на ці потреби у повному обсязі.

 

 

 

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України».

Указ № 392/2020 Глава держави підписав у понеділок.

Документ вводить у дію рішення РНБО від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» та затверджує відповідну Стратегію.

Стратегія національної безпеки і оборони України розроблена за дорученням Президента України. Вона визначає основні напрями державної політики у сфері національної безпеки, зокрема: пріоритети національних інтересів України та забезпечення національної безпеки, цілі та основні напрями державної політики у сфері національної безпеки; поточні та прогнозовані загрози національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов; основні напрями зовнішньополітичної діяльності держави для забезпечення її національних інтересів і безпеки; напрями та завдання реформування й розвитку сектору безпеки і оборони; ресурси, необхідні для її реалізації.

У Стратегії визначено, що Україна прагне миру, який є запорукою розвитку держави, а людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека – найвища соціальна цінність.

Кінцевою метою реалізації Стратегії є утвердження вільної, заможної, безпечної України, у якій панує право, де кожен може реалізувати свої таланти та здібності, де люди дихають чистим повітрям, п’ють чисту воду та з якою пов’яжуть долю їхні діти й онуки.

Стратегія ґрунтується на трьох основних засадах державної політики у сфері національної безпеки:

- стримування – розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України;

- стійкість – здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх уразливостей;

- взаємодія – розвиток стратегічних відносин із ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і НАТО та їхніми державами-членами, США, прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.

Пріоритетами національних інтересів визначаються: відстоювання незалежності й державного суверенітету; відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України; суспільний розвиток, насамперед розвиток людського капіталу; захист прав, свобод і законних інтересів громадян України; європейська та євроатлантична інтеграція.

У  Стратегії враховані останні зміни ситуації у сфері національної безпеки та оборони, що пов’язано з кризовими явищами у світовій економіці, появою нових чинників, що впливають на стан міжнародного безпекового середовища, поширенням хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також посиленням небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру.

Стратегія національної безпеки України є основою для розробки інших документів стратегічного планування, які визначатимуть шляхи та інструменти її реалізації: Стратегії людського розвитку, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегії економічної безпеки, Стратегії енергетичної безпеки, Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату, Стратегії біобезпеки та біологічного захисту, Стратегії інформаційної безпеки, Стратегії кібербезпеки України, Стратегії зовнішньополітичної діяльності, Стратегії забезпечення державної безпеки, Стратегії інтегрованого управління кордонами, Стратегії продовольчої безпеки та Національної розвідувальної програми.

З нагоди здобуття Україною офіційного статусу учасниці «Партнерства Біарріц» у Києві 11 вересня відбулися урочисті заходи за участю дружини Президента України Олени Зеленської. Участь у події також взяли Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, посли країн Групи семи (G7) і Швеції та представники міжнародних організацій.

Під час урочистої зустрічі Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен вручив офіційний лист-відповідь Міністра у справах Європи та закордонних справ Французької Республіки Жан-Іва Ле Дріана на лист Кабінету Міністрів щодо участі України в Партнерстві на постійній основі, ініційованої першою леді.

Дружина Президента Олена Зеленська підкреслила: «Це важливий крок для України на шляху до встановлення рівності у широкому сенсі – незалежно від статі, віку, культурних, фізичних або ментальних відмінностей.  Досвід і підтримка країн-учасниць та експертиза, зібрана в межах «Партнерства Біарріц», безумовно стануть величезною допомогою в роботі над створенням рівних можливостей для всіх українців».

Зі свого боку Прем’єр-міністр наголосив, що «Партнерство Біарріц» — це про повагу один до одного та про рівність можливостей для всіх.

«Цей крок спрямований на мобілізацію наших зусиль із досягнення рівності прав і можливостей для всіх людей. Для нас важливо імплементувати найкращий світовий досвід як у законодавчій площині, так і на рівні виконавчої влади», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр відзначив, що Уряд активно працює в цьому напрямку та пропонуватиме відповідні законодавчі ініціативи.

«Зокрема, це зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків, який зараз на рівні 25% при однакових посадах. Це реформування законодавства у сфері соціальних відпусток, створення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей», — зазначив очільник Уряду.

Довідково

«Партнерство Біарріц» було започатковане лідерами країн Групи семи (G7) на саміті в місті Біарріц (Франція) 25 серпня 2019 року під головуванням Президента Французької Республіки Еммануеля Макрона. Мета ініціативи — посилити відповідальність та консолідувати зусилля міжнародної спільноти щодо досягнення рівності.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках офіційного візиту до Литовської Республіки провів зустріч із Президентом Литви Гітанасом Наусєдою та привітав Литовську державу із 30-річчям відновлення незалежності.

Голова Парламенту підкреслив готовність України до проведення реформ, які наближають державу до членства в ЄС та НАТО. “Вектор розвитку нашої країни залишається незмінним, і ми сподіваємося на продовження підтримки впровадження реформ в Україні з боку Литви. Для нас важливо за каденцію виконати те, що ми обіцяли людям та собі перед виборами, і ми над цим працюємо”, - наголосив він.

“11 жовтня в Литві мають відбутися парламентські вибори, і я впевнений, що вони пройдуть спокійно та демократично”, - зазначив Дмитро Разумков. Він також зауважив, що Україна, як і весь світ, збентежена ситуацією в Білорусі, і наголосив, що вибори мають бути чесними та відкритими і не викликати сумнівів ні на території держави, ні за її межами.

Дмитро Разумков повідомив, що 6 вересня, після 42 днів дотримання режиму тиші на Сході України наші військовослужбовці знову зазнали втрат: загинув один військовий ЗСУ, троє поранені та ще двоє військових підірвались на невідомому вибуховому пристрої.

“Україна завжди дотримується взятих на себе зобов’язань, але, на жаль, ми не можемо сказати того ж про країну-агресора”, - зауважив Голова Парламенту.

Окрім того, під час зустрічі були обговорені питання щодо роботи атомних електростанцій. Голова Верховної Ради звернув увагу на те, що всі країни, які будують та вже експлуатують атомні електростанції, повинні дотримуватися міжнародних стандартів МАГАТЕ, у тому числі - норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки на всіх етапах  життєвого циклу АЕС. 

“Україна - одна з країн, які постраждали у 1986 році від Чорнобильської катастрофи. Ми розуміємо наскільки мирний атом може бути небезпечним, і ситуація з БАЕС має бути належним чином врегульована”, - наголосив він.

Голова Верховної Ради також подякував Литві за сталу підтримку України на міжнародній арені. “Наші держави успішно співпрацюють уже багато років. Ви слушно зауважили, що правильно поставити мету - це вже половина справи. Спільні цілі Україна та Литва вже мають, а отже половину шляху до успішного майбутнього вже пройдено”, - зазначив Дмитро Разумков.

 

14 вересня, в форматі онлайн відеозв’язку відбулася щотижнева апаратна нарада під керівництвом голови ОДА Сергія Борзова.

Основними питаннями, що розглядалися в ході наради, були: стан виконання місцевих бюджетів, робота закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів в умовах COVID-19, організація освітнього процесу, готовність до завершення будівництва спортивних майданчиків за державними програмами та зайнятість населення області.

Про стан виконання місцевих бюджетів повідомила заступниця директора Департаменту фінансів ОДА Ірина Зубань. Так, вона зазначила, що надходження до бюджету області проти аналогічного періоду минулого року збільшилися на 5,2 %, або на 321 млн грн. Що стосується виконання обласного бюджету, Ірина Зубань повідомила, що станом на 11 вересня 2020 року до обласного бюджету по власних і закріплених доходах надійшло 986 млн грн, що становить майже 59 % до річного плану та 84 % до плану на 9 місяців. За її словами, надходження до обласного бюджету проти відповідного минулорічного періоду збільшилися на 4,3 % або на 41 млн грн.

«Що стосується нарахування та сплати суб’єктами господарювання податку на доходи фізичних осіб, утриманого з доходу від надання в оренду земельних паїв, станом на 11 вересня нараховано ПДФО 825,3 млн грн, сплачено, на жаль, лише 434, 8 млн, що становить 52 %», – повідомила Ірина Зубань.

Директорка департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОДА Ольга Задорожна поінформувала про роботу закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів в умовах COVID-19. Вона повідомила, що на сьогодні в області, на стаціонарі із підтвердженим COVID-19 перебуває 257 осіб, з них 254 дорослих та 3 дітей. Перебувають в лікарнях з підозрою 357 осіб  – 334 дорослих та 23 дітей. За останню добу захворіли 2 медичних працівники. За її словами, станом на 14 вересня поточного року, на Вінниччині в 19 опорних лікарнях розгорнуто 1197 ліжок для лікування хворих на коронавірусну інфекцію.

Щодо організації освітнього процесу в умовах карантину поінформувала заступниця начальника управління загальної середньої, дошкільної освіти та виховної роботи; начальниця відділу інклюзивної, спеціальної освіти та виховної роботи департаменту освіти і науки ОДА Тетяна Лісогурська. Так, вона зазначила, що наразі у 48 школах області на самоізоляції перебуває 56 класів, з них 6 груп по 12 дітей. На коронавірусну інфекцію хворіють 16 учнів та 37 вчителів області. Вхід до приміщення закладів дозволяється при наявності захисної маски чи респіратора. З метою протидії поширення пандемії, заборонено допуск до закладів освіти батькам та стороннім особам. Пересування учасників освітнього процесу між навчальними кабінетами максимально мінімізоване, кабінетна система навчання скасована, забезпечено проведення занять з окремих предметів на свіжому повітрі. У закладах освіти виділено окремі приміщення для ізоляції учнів з підозрою на ковід. Що стосується організації харчування, Тетяна Лісогурська  повідомила, що в харчоблоках освітніх закладіва забезпечено відстань між столами не менше 1,5 метрів та дозволено розміщувати за столом не більше 4-х осіб. Розроблено графіки харчування, працівники кухні повною мірою забезпечені щитками та ЗІЗ.

Про затвердження Регіонального плану управління відходами Вінницької області на період до 2030 року та інші питання діяльності управління проінформувала начальник управління розвитку територій та інфраструктури ОДА Марія Зонова. Так, за її словами, щорічно на території області утворюється 2 млн тонн відходів, з них переробляється або спалюється менше 20 % відходів.

Щодо готовності до завершення будівництва спортивних майданчиків за державними програмами повідомив начальник управління фізичної культури та спорту Сергій Чернявський. Він зазначив, що сьогодні в області із запланованих одинадцяти майданчиків відкрито та введено в експлуатацію п’ять – це м. Жмеринка, с. Лука-Мелешківська Вінницького району, с. Гордіївка Тростянецького району, с. Павлівка Калинівського району та Велика Кісниця Ямпільського району.  Невдовзі буде відкрито спортмайданчик в м. Хмільник. На 95 % готовий спортмайданчик в м. Тульчин, будівництво в с. Сальниця Хмільницького району триває. В с. Клембівка відкриття заплановане на середину жовтня.  

Щодо зайнятості населення поінформувала директорка Вінницького обласного центру зайнятості Галина Скоковська. Так, вона зазначила, що головне завдання служби зайнятості – працевлаштування усіх пошукачів роботи і зареєстрованих безробітніх, а також укомплектування вакансій на замовлення роботодавців.  Наразі в області – понад 21 тис. зареєстрованих безробітніх, 2,5 тис. актуальних вакансій. За вісім місяців поточного року службою зайнятості працевлаштовано 24 тисячі громадян, 15 тис. з них отримували допомогу по безробіттю. За рівнем працевлаштування і за кількістю працевлаштованих зареєстрованих безробітніх Вінницька обласна служба зайнятості входить в п’ятірку найкращих з усіх регіонів України. Зменшено кількість отримувачів допомоги по безробіттю. Зайнятість населення в області у 2020 році зросла на  1 %.

Підбиваючи підсумки засідання, голова облдержадміністрації Сергій Борзов дав низку доручень керівникам структурних підрозділів ОДА та служб області за відповідними напрямками роботи.

11 вересня, на стадіоні ФК «Нива» в м. Вінниця відбулись  урочистості з нагоди відзначення на Вінниччині Дня фізичної культури і спорту в Україні.

Так, відповідно до Указу президента України, щороку у другу суботу вересня вся спортивна громадськість нашої держави відзначає це свято.

Вітаючи спортивну еліту Вінниччини, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов зазначив: «Я гордий, що стою поруч із олімпійськими чемпіонами, призерами України, переможцями обласних змагань. Павло Хникін, Сергій Чернявський — сьогодні ваш день! Особисто знайомий із нашою олімпійською чемпіонкою Наталею Добринською. До речі, два тижні тому в м. Київ вінничанці відкрили зірку на «Площі зірок». — зауважив керівник регіону. — Це за вас вболівала вся країна! Разом з вами ми співали гімн України! Дякую вам, за те, що ви вперто здійснювали свою мрію. Свою і своїх тренерів. Щиро вітаю зі святом усіх спортсменів — тих, у кого Олімпіади ще попереду. Кожна перемога у спорті — це дисципліна, це режим, це сила духу».

Сергій Борзов побажав спортсменам більше приємних моментів нагородження та перемог без травм.

«Коронавірус вніс свої корективи і в проведення Літньої Олімпіади – її перенесли на наступний рік. А значить, у спортсменів є ще додатковий рік краще підготуватися», — додав посадовець.

Сергій Борзов запевнив, що робитиме все можливе для розвитку спорту та підтримки спортсменів на Вінниччині:  «Так, спорт – це дорого. Але це престиж нашої держави, це наша гордість! Зі святом спорту вас, чемпіони!»

До привітань долучився і заступник голови Вінницької обласної Ради Михайло Кременюк. Він побажав спортсменам бадьорого настрою, нових досягнень та впевненості в майбутньому.

Своєю чергою, перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна, вітаючи спортсменів, зауважила: «Ми віримо в наш спорт і будемо продовжувати робити все, для того, щоб спорт на Вінниччині розвивався, а горде звання «Вінниччина спортивна» було справжнім кредо нашої області!»

З нагоди святкування Дня фізичної культури та спорту в Україні кращих спортсменів області нагороджено Почесними грамотами Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної ради та Грамотами управління фізичної культури та спорту Вінницької обласної державної адміністрації.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Глава Української держави поінформував про безпекову ситуацію на Донбасі, а також про зусилля української сторони, спрямовані на досягнення миру в регіоні.

Президент подякував ФРН за незмінну підтримку територіальної цілісності та суверенітету нашої держави.

«Дякую за вашу оцінку наших зусиль на шляху до припинення вогню на Донбасі та до мирного врегулювання. Досягнення миру залишається ключовим пріоритетом для мене і для всіх українців», – сказав Володимир Зеленський.

Зі свого боку Ангела Меркель запевнила, що Німеччина продовжуватиме докладати всіх необхідних зусиль для досягнення прогресу в мирному процесі. При цьому вона наголосила на важливості виконання Паризьких домовленостей, досягнутих у Нормандському форматі, передусім дотримання сторонами режиму припинення вогню.

Лідери двох країн відзначили важливість подальшої координації кроків щодо мирного врегулювання на Донбасі, а також висловили сподівання, що завтрашня зустріч радників лідерів країн Нормандського формату принесе чіткі рішення та результати, і що невдовзі після цього відбудеться зустріч лідерів «Нормандської четвірки».

Ангела Меркель наголосила, що Україна може розраховувати на підтримку Німеччини та Франції на шляху до вирішення питання війни на Донбасі.

Було відзначено близькість позицій ФРН та України стосовно подій у Республіці Білорусь. Володимир Зеленський наголосив, що Україна приєдналася до заяви ЄС щодо президентських виборів у Білорусі.