Міністр охорони здоров’я Максим Степанов виступає проти бездумного закриття медичних закладів в Україні. У випадку потреби, лікарню можна перепрофілювати чи прийняти новий план розвитку, але не закривати. 

Про це Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив на щоденному брифінгу. 

«Я хочу наголосити, що я – категоричний противник закриття будь-яких лікарень. Так, ми будемо їх перепрофільовувати, погоджувати ті чи інші плани розвитку, але 100% не закривати», - підкреслив очільник МОЗ. 

За словами Максима Степанова, через прорахунки старого керівництва МОЗ у плануванні другого етапу медичної реформи з 1 квітня цього року багато українських лікарень опинилися перед загрозою закриття. Понад 300 лікарень мають дефіцит фінансування у більше 50% до минулого року.

«Люди, які рахували і говорили, що вони щось реформують, взагалі не брали до уваги деякі аспекти високоспеціалізованої медицини. Саме тому було прийняте рішення термінового порятунку медицини. Всі заклади, які опинилися із недофінансуванням у порівнянні з 2019 роком будуть врятовані. Якщо в 2019 році вони отримували медичну субвенцію з державного бюджету, то в цьому році вони ці кошти отримають з НСЗУ. Дефіцит буде покритий починаючи з 1 липня і закінчуючи кінцем року», - наголосив Максим Степанов. 

При цьому Міністр додав, що з 2021 року механізм фінансування системи охорони здоров’я в Україні буде враховувати особливості кожного медичного закладу, від районних лікарень до перинатальних центрів.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з міністром національної оборони Турецької Республіки Хулусі Акаром, який перебував в Україні з робочим візитом.

Глава держави висловив подяку за незмінну підтримку Туреччиною суверенітету й територіальної цілісності України, а також за увагу, яку турецька сторона приділяє захисту прав та інтересів кримських татар. Представник уряду Туреччини підтвердив готовність країни до реалізації домовленостей щодо будівництва 500 помешкань для кримських татар, які були вимушені переїхати з окупованого Криму.

Президент України високо оцінив гуманітарну допомогу Туреччини.

«Вдячні Туреччині й особисто Президенту Ердогану, які завжди підтримують Україну, нашу незалежність і суверенітет. Хотів би подякувати за допомогу Україні під час пандемії та за рішення Туреччини виділити допомогу в подоланні наслідків повеней», – сказав Володимир Зеленський.

Відзначивши посилення стратегічного партнерства між Україною й Туреччиною, співрозмовники обговорили реалізацію Дорожньої карти українсько-турецького співробітництва на 2020 рік, яку було підписано 22 червня цього року, під час візиту в нашу країну турецької делегації на чолі зі спеціальним радником і речником Президента Туреччини Ібрагімом Калином. Серед іншого, вказано на необхідність проведення найближчим часом чергового засідання Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва, а також консультацій щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Турецький високопосадовець позитивно оцінив динаміку розвитку українсько-турецької співпраці у військовій сфері. Було відзначено готовність сторін до тісної взаємодії в контексті залучення у червні 2020 року України до програми НАТО «Партнерство розширених можливостей». Сторони погодилися опрацювати можливість започаткування двостороннього консультаційного механізму з питань безпеки в регіоні Чорного та Азовського морів.

Глава держави подякував за фінансову допомогу турецької сторони на закупівлю товарів для Збройних сил України, а також за допомогу з оздоровлення в Туреччині дітей і членів родин українських військових, які загинули, захищаючи Батьківщину. Сторони погодились опрацювати можливість укладення міжурядової угоди про співпрацю у сфері оборони. Під час розмови також було обговорено низку практичних питань співробітництва в оборонно-промисловій галузі.

Співрозмовники висловили задоволення відновленням високої динаміки політичних контактів між двома країнами після пом’якшення карантинних заходів.

Члени Комітету на засіданнях 30 червня - 1 липня та 9 липня розглянули проект Постанови Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів №3650.

Проектом Постанови пропонується:

утворити в Автономній Республіці Крим та областях 129 районів та ліквідувати існуючі 490 районів;

визначити, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району;

установити, що вибори депутатів районних рад районів, ліквідованих відповідно до пункту 3 цієї Постанови, не проводяться.

Розглянувши розпорядження Кабінету Міністрів щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад, звернення окремих народних депутатів України, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та їх провідних асоціацій, обговоривши питання, Комітет ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Постанови Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів №3650 за наслідками розгляду в цілому з врахуванням пропозицій Комітету.

Комітет пропонує утворити в Автономній Республіці Крим та областях 133 райони:

1) 10 районів в Автономній Республіці Крим: Бахчисарайський район, Білогірський район, Джанкойський район, Євпаторійський район, Керченський район, Курманський район, Перекопський район, Сімферопольський район, Феодосійський район, Ялтинський район;

2) 5 районів у Вінницькій області: Вінницький район, Гайсинський район, Могилів-Подільський район, Тульчинський район, Хмільницький район;

3) 4 райони у Волинській області: Володимир-Волинський район, Камінь-Каширський район, Ковельський район, Луцький район;

4) 7 районів у Дніпропетровській області: Дніпровський район, Кам’янський район, Криворізький район, Нікопольський район, Новомосковський район, Павлоградський район, Синельниківський район;

5) 8 районів у Донецькій області: Бахмутський район, Волноваський район, Горлівський район, Донецький район, Кальміуський район, Краматорський район, Маріупольський район, Покровський район;

6) 4 райони у Житомирській області: Бердичівський район, Житомирський район, Коростенський район, Новоград-Волинський район;

7) 6 районів у Закарпатській області: Берегівський район, Мукачівський район, Рахівський район, Тячівський район, Ужгородський район, Хустський район;

8) 5 районів у Запорізькій області: Бердянський район, Василівський район, Запорізький район, Мелітопольський район, Пологівський район;

9) 5 районів в Івано-Франківській області: Івано-Франківський район, Калуський район, Коломийський район, Косівський район, Надвірнянський район;

10) 6 районів у Київській області: Білоцерківський район, Бориспільський район, Броварський район, Бучанський район, Обухівський район, Фастівський район;

11) 4 райони у Кіровоградській області: Голованівський район, Кропивницький район, Новоукраїнський район, Олександрійський район;

12) 8 районів у Луганській області: Алчевський район, Довжанський район, Луганський район, Ровеньківський район, Сватівський район, Сєвєродонецький район, Старобільський район, Щастинський район (з адміністративним центром у селищі міського типу Новоайдар);

13) 7 районів у Львівській області: Дрогобицький район, Золочівський район, Львівський район, Самбірський район, Стрийський район, Червоноградський район, Яворівський район;

14) 4 райони у Миколаївській області: Баштанський район, Вознесенський район, Миколаївський район, Первомайський район;

15) 7 районів в Одеській області: Березівський район, Білгород-Дністровський район, Болградський район, Ізмаїльський район, Одеський район, Подільський район, Роздільнянський район;

16) 4 райони у Полтавській області: Кременчуцький район, Лубенський район, Миргородський район, Полтавський район;

17) 4 райони у Рівненській області: Вараський район, Дубенський район, Рівненський район, Сарненський район;

18) 5 районів у Сумській області: Конотопський район, Охтирський район, Роменський район, Сумський район, Шосткинський район;

19) 3 райони у Тернопільській області: Кременецький район, Тернопільський район, Чортківський район;

20) 7 районів у Харківській області: Богодухівський район, Ізюмський район, Красноградський район, Куп’янський район, Лозівський район, Харківський район, Чугуївський район;

21) 3 райони у Херсонській області: Генічеський район, Каховський район, Херсонський район;

22) 5 районів у Хмельницькій області: Дунаєвецький район, Кам’янець-Подільський район, Старокостянтинівський район, Хмельницький район, Шепетівський район;

23) 4 райони у Черкаській області: Звенигородський район, Золотоніський район, Уманський район, Черкаський район;

24) 3 райони у Чернівецькій області: Вижницький район, Дністровський район (з адміністративним центром у селище міського типу Кельменці), Чернівецький район;

25) 5 районів у Чернігівській області: Корюківський район, Ніжинський район, Новгород-Сіверський район, Прилуцький район, Чернігівський район.

Президент України Володимир Зеленський дав завдання міністру охорони здоров’я України Максиму Степанову навести лад з лікуванням ветеранів АТО/ООС. Про це Глава держави заявив під час традиційної селекторної наради, яка відбулася під його головуванням.

«Треба навести лад з військовими госпіталями та програмами медичної допомоги для наших ветеранів. Я їжджу по областях і зустрічаюся з нашими героями. Вони скаржаться на високу вартість лікування, невиконання пільгових програм або навіть відсутність реабілітації. Розберіться з функціонування програм, що вже існують. За потреби – створіть нову допомогу. Результати не забаряться, я впевнений», – зазначив Президент.

Додатково Главі держави повідомили, що спостерігається позитивна тенденція у динаміці тих, хто одужав від COVID-19. Сьогодні зафіксовано 1016 випадків одужання, тоді як нових хворих – 819.

Міністр охорони здоров’я зауважив, що вивчається іноземний досвід, зокрема іспанський, щодо реагування на нові виклики реальності, пов'язані з коронавірусною пандемією. Він додав, що в більшості країн існує централізований контроль за дотриманням карантинних заходів, і наголосив на небезпеці використання політичного ресурсу при маніпуляціях з карантином на місцях.

Національна поліція України повідомила, що склала 194 протоколи за порушення карантину у громадських закладах.

Додатково Президенту повідомили про гасіння пожеж на Луганщині та підтримку людей, які потерпають від повеней у західних областях.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій зазначив, що несумлінні перевізники, перевантаження в яких було виявлено на комплексах габаритно-вагового контролю, вже заплатили майже 13,5 млн грн штрафу.

Очільник українського Уряду закликав французький бізнес брати участь в приватизації українських підприємств та анонсував відновлення роботи Змішаної українсько-французької міжурядової комісії з економічного співробітництва.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у п’ятницю, 10 липня, провів зустріч з представниками французьких ділових кіл.

У зустрічі взяли участь: Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Етьєн де Понсен, Президент Французько-української торгово-промислової палати (CCIFU) Бертран Бар’є та інші представники французьких бізнес кіл в Україні.

Виступаючи перед учасниками зустрічі, Денис Шмигаль наголосив, що відносини України і Франції мають особливий характер - французький бізнес є одним із найбільших роботодавців в Україні та великим інвестором, і Україна зацікавлена інтенсифікувати співпрацю з французьким бізнесом. «Маємо обговорити шляхи посилення українсько-французької взаємодії в економічній сфері із залученням внеску ваших компаній з можливостями, які може дати держава Україна з точки зору підтримки бізнесу і інвестицій», - зазначив очільник українського Уряду.

Денис Шмигаль також наголосив на важливості для України співпраці з Францією, як з однією з найбільш потужних економік Євросоюзу та країною-членом Нормандського формату, та про особливу роль Змішаної українсько-французької міжурядової комісії з економічного співробітництва як інструменту міжурядової співпраці. «На жаль, у зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19 довелося відтермінувати її восьме засідання, заплановане на 13 березня 2020 року у Парижі. Сподіваюся, як тільки нам буде дозволяти епідеміологічна ситуація, комісія збереться і продовжить свою роботу, зокрема над розвитком тих проектів та напрямів, які вже були розпочаті», - зазначив Прем’єр-міністр.

Також він запевнив, що курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію залишається незмінним, як і відданість України системним реформам, впровадження яких, переконаний Денис Шмигаль, позитивно відіб’ється на умовах роботи французького бізнесу в Україні. «Влада України має велику зацікавленість у залученні бізнесу, у конструктивному діалозі і в створенні для бізнесу найсприятливіших умов», - запевнив Прем’єр-міністр України.

В ході зустрічі представники французького бізнесу мали змогу обговорити з членами українського Уряду актуальні питання роботи інвесторів в Україні та почути відповіді на свої питання. 

Окремо учасники зустрічі обговорили можливу участь французького бізнесу в приватизації державних українських підприємств. «Фондом держмайна України сьогодні підготовлено близько 400 підприємств для малої і середньої приватизації. Така приватизація вже розпочата і триває, – повідомив очільник Уряду. - Ми сьогодні стоїмо на порозі великої приватизації. Ми не поспішали її розпочинати, очікуючи покращення ситуації на ринку. Велика приватизація почнеться з одного з великих об’єктів – готелю «Дніпро» і близько 10 великих підприємств може бути запропоновано на цей рік для приватизації». 

Крім того, Денис Шмигаль повідомив учасникам зустрічі, що на наступному тижні очікує від Верховної Ради призначення Віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Відповідне подання, за словами очільника Уряду, уже направлено до Верховної Ради. «Також буде створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, що безумовно позитивно позначиться на розвитку економіки та інвестиційному кліматі в Україні», - запевнив Денис Шмигаль.

У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Етьєн де Понсен подякував Денисові Шмигалю за можливість діалогу з українським Урядом та запевнив, що французький бізнес зацікавлений більше інвестувати в українську економіку.

Довідково

В зустрічі взяли участь представники наступних компаній: Auchan Retail Ukraine, Verallia, Представництво Airbus у  Центральній та Східній Європі, Alstom, Sanofi, Decathlon, La FrenchTech, Alstom, L’Oreal, Укрсиббанк.

Відбулася робоча зустріч Заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк з керівництвом Програми USAID «Відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво (РАДА)» та Фонду Східна Європа.

Олена Кондратюк привітала рішення щодо продовження реалізації проектів Програми до 30 червня 2021 року включно. «Це дуже добрі новини. Ми високо цінуємо підтримку, яка надається нашими партнерами для посилення комунікацій з виборцями, аналітичної, тренінгової, освітньої і технічної складових діяльності народних депутатів, Комітетів та Верховної Ради України як інституції», - наголосила віцеспікерка.

Президент Фонду Східна Європа Віктор Лях, директор Програми РАДА Ігор Когут, заступниця директора Програми РАДА Тетяна Бібік поінформували Олену Кондратюк про оновлення ключових завдань програми і подальші плани щодо її впровадження.

Зокрема, сторони обговорили перспективи запровадження гендерного аналізу в діяльності парламенту, реалізації пілотного проекту “Модельний комітет”, створення тренінгового центру для організації постійного навчання і професійного зростання народних депутатів та їх помічників. Також обговорювалося питання щодо вдосконалення публічних комунікацій, розширення онлайнових ресурсів, бази знань та аудиторії Освітнього центру ВРУ.

На думку Олени Кондратюк, враховуючи зміни у виборчій системі та гендерні квоти, актуальним є питання розширення програми “Модельний округ” в т.ч. для навчання та просвіти серед жінок, які прагнуть долучитися до активної політичної діяльності на місцях.

Заступниця Голови Верховної Ради України також висловила свою підтримку щодо необхідності створення сучасної парламентської дослідницької служби, яка б оперативно надавала об’єктивну аналітичну інформацію та довідки для потреб керівництва парламенту, народних депутатів, Комітетів ВРУ.

На переконання учасників зустрічі, така служба має бути організована на основі кращих міжнародних практик за прикладом Конгресової дослідницької служби Конгресу США, аналітичних служб Міжпарламентського Союзу, польського Сейму, німецького Бундестагу та інших європейських парламентів.

Своєю чергою представники Програми РАДА та Фонду Східна Європа висловили готовність надати всебічне сприяння та супроводження діяльності парламентської дослідницької служби.

Сьогодні, 10 липня, під час робочої поїздки, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов провів зустріч із громадою міста Калинівка.

Розпочинаючи прийом громадян, очільник області зауважив: «Для мене важливо отримати зворотній зв’язок. Хочу почути ваші думки і дізнатися, чи є запитання до обласної державної адміністрації, райдержадміністрації або ж до влади міста».

Ділячись наболілим, представники калинівської громади порушили цілу низку питань. Одне із найбільш гострих та суперечливих стосувалося центру майбутнього району, який має утворитися на завершальному етапі реформи децентралізації.

Нагадаємо, що на позачерговому засіданні, яке відбулося 12 червня 2020 року, Уряд ухвалив зміни в межах адміністративно-територіальної реформи. Згідно з цим проєктом, на Вінниччині має бути п’ять районів: Вінницький, Гайсинський, Могилів-Подільський, Тульчинський та Хмільницький.

До складу останнього району мають увійти території теперішніх Калинівського, Козятинського та Хмільницького районів. Районним центром наразі визначено саме місто Хмільник, а це категорично не влаштовує жителів Калинівського та Козятинського районів з огляду на логістику.

Наприкінці червня у Калинівці відбувся мирний мітинг. Також на сьогодні зібрано понад 7 тис підписів за те, щоб місто стало центром майбутнього району. Наразі відповідні підписи передані до Верховної Ради України.

Сьогодні під час зустрічі жителі громади висунули таку пропозицію: зробити м. Калинівку центром майбутнього району з огляду на розташування, логістику та промисловість, а м. Хмільник визначити ключовою візитівкою району.

Також неабиякий резонанс під час прийому громадян у м.Калинівці викликало питання щодо можливих проявів корупції у Калинівській міськраді.

За словами громадян, уже більше трьох років у Калинівці діє рішення міськради про заборону проведення робіт з благоустрою, а саме – асфальтування або укладання нової плитки на вулицях і тротуарах без заміни підземних водо- і каналізаційних мереж, оскільки вони знаходяться в аварійному стані та майже вдвічі перевищують термін експлуатації. Незважаючи на ці рішення, усі роботи з асфальтування у місті все ж таки проводяться. Старі труби рвуться під новим покриттям, тож вулиці знову ремонтують…

Є проблеми і зі зведенням об’єктів «Великого будівництва»,  зокрема, -  із реконструкцією міського стадіону, у зв’язку із відсутністю взаємодії та комунікації з боку міської ради, районної державної адміністрації та підприємства, яке займається технічним супроводом таких об’єктів.

Голова ОДА Сергій Борзов підкреслив, що будівництво спортивного стадіону необхідно завершити до 15 жовтня.

«Наразі по об’єкту намагаються зменшити кошторис проєктно-кошторисної документації. Міська влада поки що не готова виділити ту суму, яку попередньо зобов’язалася профінансувати на реалізацію проєкту. Безперечно, обласна влада контролюватиме перебіг будівництва об’єктів інфраструктури», - зазначив Сергій Борзов.

Окремі питання стосувалися виділення земельних ділянок під будівництво та гаражі  для учасників бойових дій, проблеми водопостачання, причини виникнення серед лікарів  Калинівської ЦРЛ спалаху СOVID - 19 та багатьох інших.

Підбиваючи підсумки прийому громадян, голова ОДА Сергій Борзов зауважив: «Поспілкувавшись із жителями Козятинського та Калинівського районів, можу сказати, що жодна громада не хоче бути на периферії, а прагне бути центром нового району. Можу зробити висновок, що у Калинівці проблем і наболілих питань значно більше саме у взаємовідносинах депутатів і міської влади».