Як зауважив Денис Шмигаль, такий ресурс дасть змогу розвивати економіку та економічний потенціал регіону.

Про це Глава Уряду розповів під час прес-брифінгу в межах робочої поїздки до Херсонської області 10 вересня. За його словами, Уряд розробляє стратегію реформування Державного фонду регіонального розвитку у зв’язку з провадженням реформи децентралізації.

«Має змінитися концепція та підходи використання коштів Державного фонду регіонального розвитку. Серед основних параметрів, які вже представлені та які готуються Міністерством розвитку громад і територій — це 3% від бюджету мають виділятися на ДФРР», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, ДФРР буде розподілятися за напрямками.

«50% — це об’єкти державної інфраструктури, за які відповідає Уряд, окреме профільне міністерство чи інші державні установи. 30% — це об’єкти обласного рівня, а 20% — територіальних громад. І області, і громади отримуватимуть фінансування на конкурсній основі», — зауважив очільник Уряду.

Як зазначив Денис Шмигаль, обов’язковою умовою виділення коштів буде надання обґрунтування економічної ефективності, доцільності, а також зазначення економічних наслідків від реалізації проектів.

Прем’єр-міністр додав, що це перший етап реформи фінансування інвестиційних проектів в Україні, який заплановано до обговорення з Верховною Радою України та місцевою владою.

11 вересня, на стадіоні ФК «Нива» в м. Вінниця відбулись  урочистості з нагоди відзначення на Вінниччині Дня фізичної культури і спорту в Україні.

Так, відповідно до Указу президента України, щороку у другу суботу вересня вся спортивна громадськість нашої держави відзначає це свято.

Вітаючи спортивну еліту Вінниччини, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов зазначив: «Я гордий, що стою поруч із олімпійськими чемпіонами, призерами України, переможцями обласних змагань. Павло Хникін, Сергій Чернявський — сьогодні ваш день! Особисто знайомий із нашою олімпійською чемпіонкою Наталею Добринською. До речі, два тижні тому в м. Київ вінничанці відкрили зірку на «Площі зірок». — зауважив керівник регіону. — Це за вас вболівала вся країна! Разом з вами ми співали гімн України! Дякую вам, за те, що ви вперто здійснювали свою мрію. Свою і своїх тренерів. Щиро вітаю зі святом усіх спортсменів — тих, у кого Олімпіади ще попереду. Кожна перемога у спорті — це дисципліна, це режим, це сила духу».

Сергій Борзов побажав спортсменам більше приємних моментів нагородження та перемог без травм.

«Коронавірус вніс свої корективи і в проведення Літньої Олімпіади – її перенесли на наступний рік. А значить, у спортсменів є ще додатковий рік краще підготуватися», — додав посадовець.

Сергій Борзов запевнив, що робитиме все можливе для розвитку спорту та підтримки спортсменів на Вінниччині:  «Так, спорт – це дорого. Але це престиж нашої держави, це наша гордість! Зі святом спорту вас, чемпіони!»

До привітань долучився і заступник голови Вінницької обласної Ради Михайло Кременюк. Він побажав спортсменам бадьорого настрою, нових досягнень та впевненості в майбутньому.

Своєю чергою, перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна, вітаючи спортсменів, зауважила: «Ми віримо в наш спорт і будемо продовжувати робити все, для того, щоб спорт на Вінниччині розвивався, а горде звання «Вінниччина спортивна» було справжнім кредо нашої області!»

З нагоди святкування Дня фізичної культури та спорту в Україні кращих спортсменів області нагороджено Почесними грамотами Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної ради та Грамотами управління фізичної культури та спорту Вінницької обласної державної адміністрації.

Президент України Володимир Зеленський запевняє, що проблем з коштами у Фонді боротьби з коронавірусом та його наслідками немає. Зараз лікарні готують до збільшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.

«З грошима проблем немає», – заявив Глава держави під час спілкування з представниками ЗМІ в межах робочої поїздки до Житомирської області.

Володимир Зеленський акцентував увагу на зростанні кількості інфікованих коронавірусом та швидкому заповненні лікарень хворими, які потребують госпіталізації.

«Є великі проблеми з кількістю ліжок, маю на увазі швидке заповнення ліжок… Але все ж таки вірю, що це не буде в такому обсязі, як було, наприклад, у більшості країн Європи», – зазначив Президент.

Він зауважив, що наслідки легковажного ставлення людей до епідемії COVID-19 «виправлятиме вся країна».

«Незважаючи на це, ми готуємо багато лікарень через збільшення кількості хворих – тих, яких уже доставляють у лікарні. Збільшуються, переобладнуються лікарні. З технічними засобами, киснем, ШВЛ – там питань немає. Не хочу казати, що на всіх достатньо, але принаймні ми готові», – повідомив Володимир Зеленський.

За словами Глави держави, для наповнення COVID-фонду кошти перенаправлялися з багатьох інших бюджетних програм. Це робилося для того, щоб мати ресурс для боротьби з епідемією, масштаби якої на початку було складно спрогнозувати. Проте уряд не виключав, що згодом частина цих коштів буде спрямовуватися на інші бюджетні програми. Зокрема, йдеться про важливі інфраструктурні проекти. 

«Багато грошей витрачено на дороги, які йдуть до опорних лікарень, приймальних відділень чи до шкіл, і це треба робити. У будь-якому разі це все пов’язано», – сказав Президент.

Володимир Зеленський зазначив, що потреба у фінансуванні для боротьби з пандемією існує, але вона контрольована.

«Найголовніше, на що ми витратили, – ми щомісячно з самого початку витрачаємо мільярди з COVID-фонду на підтримку людей: пенсіонерів, людей, які не отримують заробітну плату. Державні підприємства у період (епідемії. – Ред.) COVID-19 також отримують заробітну плату, шахтарі отримують заробітну плату тоді, коли зараз майже все зупинене у світі», – додав Глава держави.

Видобуток власного газу — це крок на шляху до енергетичної незалежності України. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на «Презентації стратегічних напрямів розвитку газовидобутку», що відбулась у Києві 8 вересня. У заході також взяли участь Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, головний виконавчий директор «Групи Нафтогаз» Отто Ватерландер, народні депутати та інші.

Прем’єр-міністр наголосив, що Україна має зміцнити свою енергетичну незалежність, і цьому посприяє розвиток власного газовидобутку.

«Сьогодні ми маємо безперешкодний доступ до ринку газу ЄС, що також сприяє зменшенню імпорту енергоносіїв. Але на нарадах у Президента ми неодноразово порушували питання збільшення власного видобутку. Треба провести відповідну розвідку, закінчити вже частково виконані розвідувальні плани та оперативно почати видобуток. Зі свого боку Уряд докладає для цього максимум зусиль, розраховуємо також на відповідні законодавчі ініціативи народних депутатів. Впевнений, спільно нам вдасться провести необхідні роботи та швидко зміцнити енергонезалежність України», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також підкреслив, що цього року Україна зробила велику роботу для розвитку ринку природного газу.

«У нас рекордно заповнені сховища, ми зробили проривний крок, встановивши ринкові ціни на газ для населення. Тепер постачальники змагаються за побутових споживачів. Вже зараз можна зафіксувати ціну на газ та оплачувати її рівними частинами протягом року. При цьому у нас найнижча ціна на газ за останні п’ять років», — сказав Денис Шмигаль.

У черговому номері збірника нормативно-правових актів парламентського видавництва «Відомості Верховної Ради України» №36 від 4 вересня 2020 року опубліковано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства», прийнятий на третій сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Законом вносяться зміни до 13 законодавчих актів, серед яких Виборчий кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон «Про державну службу», Закон «Про запобігання корупції», Закон «Про Центральну виборчу комісію», Закон «Про місцеве самоврядування в Україні».

У Виборчому кодексі Законом вносяться зміни, якими встановлюється проведення позачергових, проміжних, перших, додаткових місцевих виборів двічі на рік – в останню неділю березня та останню неділю жовтня; запроваджується можливість паралельного використання інноваційних технологій у виборчому процесі та електронних сервісів; деталізуються повноваження регіональних та територіальних представництв Центральної виборчої комісії; унормовуються наслідки для виборчого процесу в разі введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях; усуваються ряд неузгодженостей та прогалин у положеннях Виборчого кодексу України.

У частині Кодексу, яка визначає основні засади організації та проведення виборів Президента Україна, запроваджується механізм боротьби із "двійниками"; вдосконалюється порядок формування та функціонування виборчих комісій; конкретизуються окремі положення, що стосуються висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах.

Узгоджено кількість виборчих регіонів та максимальну кількість кандидатів, які можуть бути висунуті в кожному з них; вдосконалено механізм урахування голосів виборців закордонного виборчого округу під час розподілу депутатських мандатів за загальнодержавними списками партій.

Законом упорядковано строки призначення різних видів місцевих виборів та оголошення виборчих процесів; спрощено вимоги щодо документів, які подаються до виборчих комісій для отримання статусу відповідного суб’єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії; конкретизовано окремі положень, що стосуються висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах; удосконалено механізми відмови в реєстрації кандидатів; уніфіковано та вдосконалено порядок виготовлення та передачі виборчих бюлетенів; регламентовано процес транспортування виборчої документації;  усунуто прогалини та неузгодженості у частині підрахунку голосів виборців, встановлення підсумків голосування та результатів виборів.

Змінами до Кримінального кодексу України введено санкції за порушення виборчого законодавства та невідворотність покарання за відповідні дії чи бездіяльність суб'єктів виборчого процесу. Зокрема, встановлено відповідальність за підробку документів для реєстрації особи, висунутої кандидатом на вибори, а також подання для проведення такої реєстрації завідомо підроблених документів.

Змінами до Кодексу адміністративного судочинства України вдосконалено порядок оскарження суб'єктами виборчого процесу рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу.

Закон набув чинності 23 липня 2020 року.

Також опубліковані ряд постанов Верховної Ради України, зокрема, Постанови «Про висловлення недовіри Генеральному прокурору Рябошапці Р. Г.», а також Постанови «Про направлення депутатського запиту народного депутата України Борзової І. Н. Президенту України», щодо збереження клінічного закладу Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока".

Довідково: Бюлетень «Відомості Верховної Ради України» видається відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», статті 139 Регламенту Верховної Ради України, Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності».

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Науседою.

Сторони обговорили заходи, яких вживають в Україні та Литві з метою протидії поширенню коронавірусу та мінімізації впливу пандемії на громадян.

Володимир Зеленський ознайомив Гітанаса Науседу з актуальною безпековою ситуацією на Донбасі. Президент України висловив глибоку стурбованість грубим порушенням всеосяжного перемир’я з боку незаконних збройних формувань, яке сталося 6 вересня та призвело до загибелі українського військовослужбовця. Внаслідок ворожого обстрілу поранень зазнав ще один військовослужбовець Збройних сил України.

Глава Української держави розповів Президенту Литви про перебіг переговорного процесу в Нормандському форматі.

«Сподіваюся, що після зустрічі радників лідерів країн «Нормандської четвірки» ми зрозуміємо, коли має бути зустріч лідерів цих країн. Нам усім треба старатися заради того, щоб досягнути миру», – сказав Володимир Зеленський.

Він висловив подяку офіційному Вільнюсу та особисто Гітанасу Науседі за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

Окрему увагу співрозмовники приділили питанню підготовки до 22-го Саміту Україна – ЄС, що запланований на 1 жовтня 2020 року в Брюсселі. Володимир Зеленський наголосив на налаштованості української сторони на максимальну результативність Саміту та активізацію з цією метою відповідної роботи зі структурами ЄС і державами – членами Євросоюзу.

«Серед головних результатів Саміту я бачу підтвердження визнання європейських прагнень України, досягнення домовленостей про початок роботи з оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію, адже вона вже не відображає економічних реалій України та ЄС», – заявив Володимир Зеленський.

Гітанас Науседа наголосив, що сподівається, що під час президентства Володимира Зеленського Україна зробить усе, щоб стати членом Євросоюзу, і зазначив, що серед країн Східного партнерства наша держава демонструє лідерство.

Співрозмовники обговорили першочергові заходи двостороннього політичного діалогу. Було відзначено спільну налаштованість провести чергове засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки наприкінці цього року в Києві.

Також Володимир Зеленський і Гітанас Науседа обмінялися думками щодо розвитку ситуації в Білорусі. Глава Української держави звернув увагу на спільність підходів України та Європейського Союзу в питаннях оцінки білоруської внутрішньополітичної кризи.

Залучення внутрішніх ресурсів, розвиток власного ринку та продовження співпраці з міжнародними партнерами — це основні напрямки фінансової стратегії Уряду. Про це зазначив Прем’єр-міністр під час виступу на 2-му «Форумі МСП. Перезавантаження 2020», що проходив у Києві 4 вересня за участі представників бізнесу.

«Зараз ми формуємо реалістичний бюджет на наступний рік. Зростання ВВП плануємо в наступному році 4,7%. Плановий показник дефіциту поки ставимо в районі 6%. Але залучення зовнішніх коштів хочемо з року в рік зменшувати та розвивати внутрішній фінансовий ринок. Тому зараз наша фінансова стратегія — залучення внутрішніх ресурсів, розвиток власного фондового ринку та продовження співпраці з міжнародними партнерами», — підкреслив Денис Шмигаль.

Глава Уряду відзначив, що попри проблеми, пов’язані з пандемією та світовою економічною кризою, наразі для України та українського бізнесу відкрита низка можливостей.

«Це — від виробництва вакцини нашими фармкомпаніями до початку глибокої переробки сільгосппродукції і виробництва продукції харчування. Прорив в ІТ-технологіях — це теж наш потенціал, тому що ми маємо дуже хороший науковий і освітній базис. Ми сьогодні маємо виховувати молодих людей, які можуть працювати у сфері ІТ та розвитку нових технологій — за цим також майбутнє», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час свого виступу Денис Шмигаль також розповів про напрямки підтримки державою малого та середнього бізнесу.

«За час роботи нашого Уряду облікова ставка НБУ знизилася з 11% до 6%. Сьогодні вже є іпотека під 10%. Наша мета — це кредитування в гривні в середньому під 7%. Цього тижня Верховна Рада ухвалила урядовий закон про державні гарантії. Перші 5 млрд грн виділені. Це будуть державні гарантії під кредити малого та середнього бізнесу і під державні підприємства, які можуть забезпечити нам розвиток експорту», — зауважив очільник Уряду.

Серед інструментів підтримки бізнесу Денис Шмигаль також назвав проект «Дія.Сіті». За  його словами, він визнаний експертами одним із найкращих бізнес-проектів у сфері ІТ та діджиталізації державних послуг.

«Дія.Сіті» —  це один із видів спеціальних режимів для бізнесу. Щоб стати лідером у регіоні, нам потрібно зробити ривок на два кроки вперед, користуючись можливостями кризи. «Дія.Сіті» є одним з таких кроків, який дасть нам нові проривні ідеї та можливості для бізнесу», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що ціна і доступність кредитних ресурсів для бізнесу — це два параметри, над якими Уряд працює спільно з НБУ і банківською системою.

«Переконаний, що вже до кінця року ми представимо результат цієї роботи, і бізнес побачить реальні зміни в кредитних ставках і в доступності фінансових ресурсів в банківській системі України», — резюмував Денис Шмигаль.

У межах проекту дружини Президента України Олени Зеленської із впровадження україномовних аудіогідів у музеях світу відбувся запуск української версії мобільного додатку в системі аудіогідів Латвійського національного художнього музею (м. Рига). Це вже третій аудіогід із запланованої серії, який рідною для українців мовою розповідає про експозиції в найбільш знакових культурних місцях.

Домовленість про співпрацю з музеєм та реалізацію проекту, яким опікується Олена Зеленська, була досягнута в жовтні минулого року, під час офіційного візиту до Латвії Президента й першої леді України.

«Голосом» аудіогіда став заслужений артист України, актор Дмитро Суржиков.

«Я дуже вдячний за надану честь бути причетним до великої справи – поширення української мови світом. Щасливий, що маю до цього стосунок. Вірю, що це лише початок великого шляху», – прокоментував він свою участь у проекті.

Першими роботу україномовного аудіогіда протестували учні Ризької української середньої школи – закладу, де діти етнічних українців мають можливість здобувати знання, зокрема й українською мовою. З діяльністю та колективом школи, яка вже впродовж 30 років є осередком українських традицій у Латвії, Олена Зеленська познайомилася ще торік.

Під час презентації аудіогіда школярам особливо сподобалася інтерактивна навігація з елементами доповненої реальності – опція, яка є цікавинкою додатку й технологічно підсилює враження від перегляду художніх творів постійної експозиції музею.

Директорка музею Мара Лаце наголосила на важливості ініціативи, яка дає можливість українцям з будь-якого куточка світу насолоджуватися латвійським мистецтвом в онлайн-форматі. Також вона висловила подяку Олені Зеленській за її особисту підтримку в практичному втіленні задуму.

Посол України в Латвії Олександр Міщенко зі свого боку також підкреслив вагомість проекту для розвитку та поширення української мови за межами держави як невід’ємний складник самоідентичності.

У межах проекту Олени Зеленської у червні українською вже «заговорив» один із найбільших музеїв Австрії – художня галерея Альбертіна у Відні. А на цьогорічний День Незалежності Україна отримала символічний подарунок від Азербайджану – україномовний аудіогід з’явився в Національному музеї килима в Баку.

У найближчій перспективі – запуск низки аудіогідів, зокрема в Музеї історії мистецтв у Австрії та Морському музеї Чорногорії.

в
Відео