10 липня голова ОДА Сергій Борзов провів виїзний прийом в Козятинському районі.

Спілкування з представниками громади головою ОДА відбулося спільно із силовиками – обласним керівництвом поліції, прокуратури та СБУ, а також за участі районної та міської влади.

В ході прийому люди висловлювали надзвичайну стурбованість ситуацією із впровадженням нового адміністративно-територіального поділу Вінницької області, зокрема, щодо утворення на території області п‘яти районів та визначення їхніх майбутніх адмінцентрів. Лунали навіть погрози заблокувати майбутній виборчий процес та залізничне сполучення.

Дискусія точилася довкола визначення центром району м. Хмільник, м. Козятин чи міста Калинівка. У відповідь керівник регіону наголосив, що постановою Кабінету міністрів України  вже визначено центром майбутнього району місто Хмільник, однак Сергій Борзов запевнив, що колективне звернення громади м. Козятин з цього приводу передасть у відділ звернень Офісу Президента та до Верховної Ради України.

Як зауважив директор департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА Володимир Мережко, основним документом, яким керувалися під час прийняття такого рішення, є Методичні рекомендації щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального районного рівня, затверджені Міністерством розвитку громад та територій України.

«Є цілий перелік конкретних напрямків, за якими відбувався відбір. Зокрема, це чисельність постійного населення, зона доступності до районного центру, компактність і нерозривність території та низка інших показників і критеріїв. Облдержадміністрація не вибирала жодного району. Згідно законодавства, це повноваження Уряду та Верховної Ради України», — підкреслив Володимир Мережко.

Керівник області так прокоментував ситуацію: «Для вирішення цього питання існує два шляхи: перший, це рішення суду, а другий — таке рішення затверджено Кабміном, але не проголосовано у Верховній Раді, тому необхідно звертатися до депутата, обраного по вашому мажоритарному округу для того, щоб він почув громаду та вніс подання у відповідний профільний комітет. Вирішення цього питання не залежить від обласної влади. Це тільки компетенції Верховної Ради України», —  резюмував Сергій Борзов.

Інше питання, яке турбує громаду Козятинського району, це заборгованість по виплаті заробітної плати за понад три місяці на комунальному підприємстві. Таке порушення трудового законодавства на підприємстві відбувається систематично. Громадяни написали звернення до органів прокуратури, однак, просили голову ОДА особисто звернути увагу для якомога швидшого вирішення проблеми.

«Щодо невиплати заробітних плат на комунальному підприємстві, повідомляю, що вчора в прокуратурі зареєстровано кримінальну справу з цього приводу і за результатами розслідування заявники будуть проінформовані», — зазначив Сергій Борзов.

Запитували громадяни і про шляхи забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб, які проживають в м. Козятин. Нагадаємо, що механізм закупівлі квартир для таких громадян регулюється державною субвенцією за формулою, відповідно до якої 30 % — це кошти місцевих громад, а 70 % — державна субвенція. В ході розмови зазначалося, що м. Козятин — єдине місто у Вінницькій області, яке системно просуває вирішення питання вже два роки поспіль. Пандемія коронавірусу внесла свої корективи у його реалізацію, тож громадяни хотіли дізнатися позицію облдержадміністрації з цього приводу.

«Вирішення цього питання, а відтак, і реалізація такої Державної програми на Вінниччині лежить в площині прийняття Козятинською міською радою рішення про виділення 30 % коштів для придбання такого соціального житла. Ми підготували і направили на Міністерство реінтеграції всі документи від обласної державної адміністрації, але, зрозуміло, що без рішення Козятинської міської ради  Міністерство свого рішення прийняти не може», — прокоментувала заступниця голови ОДА Наталя Заболотна.

На що Козятинський міський голова Олександр Пузир запевнив, що міська влада готова прийняти відповідне рішення.

Торкалися громадяни в розмові з головою ОДА і питання освіти, зокрема, формату, в якому має розпочатися новий навчальний рік, оскільки ця проблематика турбує не лише освітян, а й батьків та учнів.

«Формат початку навчального року залежить від епідеміологічної ситуації в Україні загалом. Вже в середині серпня-на початку вересня Міністерством освіти України спільно з головним санітарним лікарем України та Міністерством охорони здоров‘я України буде прийнято комплексне рішення щодо початку навчального року. Поки що ми жодним чином не можемо спрогнозувати амплітуду пандемії COVID-19», — зауважив Сергій Борзов.

Стурбовані жителі м. Козятин і якістю питної води. Йшла мова про необхідність передачі водоканалу на баланс міста, для проведення подальшої модернізації підприємства.

Козятинський міський голова Олександр Пузир так прокоментував це питання: «Бюджет міста за перше півріччя 2020 року недоотримав 16 млн грн. І таке невиконання бюджету спостерігається на всіх рівнях. Водночас, річні видатки на модернізацію водогону повинні становити орієнтовно 10-12 млн грн. Якщо ми зараз візьмемо водогін на баланс міста, а варто зазначити, що жодних офіційних листів про можливість такої передачі, не надходило, тоді з‘явиться можливість модернізувати, проте через значну затратність це можна зробити лише невеликими частинами. На жаль, сьогодні не найкращий час брати водогін на баланс міста, підприємство залишиться збитковим. З наступного року, якщо бюджет буде виконуватися, ми розпочнемо частково забирати водогін на баланс міста і здійснювати модернізацію», — запевнив Олександр Пузир.

Позиція керівника регіону з цього приводу чітка — для початку необхідно звернутися до обласної Держпродспоживслужби, аби провести експертизу якості питної води та отримати відповідні фахові висновки.

   

 

У межах робочої поїздки до Волинської області Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з представниками місцевого бізнесу.

Вона відбулася на території підприємства «Модерн-Експо» в Луцьку, яке постачає торговельне обладнання в понад 70 країн світу, а виробничі майданчики компанії розміщені в Луцьку, Вітебську (Білорусь) та Любліні (Польща). Глава держави ознайомився з потужностями підприємства та роботою його інноваційного центру, а потім поспілкувався там з місцевими підприємцями.

Під час розмови бізнесмени наголосили на проблемі виїзду кваліфікованих кадрів у сусідні країни та закликали державу вжити заходів.

«Закривати кордони ніхто не буде. Це перше. По-друге, можна багато чого розказувати, але поки не буде нормальних робочих місць, нормальної заробітної плати, нічим не втримати людей», – відповів Президент.

На думку Володимира Зеленського, необхідно створювати можливості, щоб люди могли відкривати свій бізнес в Україні.

«Крім програми кредитування «5-7-9», яку ми зараз наповнюємо, ще є портфельне кредитування, яке у Верховній Раді з’явиться у вигляді законопроекту. Наше головне завдання – до кінця року зробити нормальні умови кредитування, це 5-7 відсотків», – зазначив він.

Крім того, є ініціатива щодо доступності іпотеки, адже великі відсотки за кредитами на купівлю житла змушують молоді родини працювати за кордоном. На переконання Глави держави, іпотека має бути максимум під 10%.

Також бізнесмени виступили за допомогу держави у просуванні українського експорту. У відповідь на це Володимир Зеленський повідомив, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба разом з керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком уже шукають торгових представників для лобіювання українських виробників за кордоном.

«Створюється разом з Міністерством закордонних справ інститут торговельних представників, які будуть займатися просуванням українського бізнесу за кордоном», – підтвердив Андрій Єрмак.

Порушувалося питання побудови цілісної системи трансплантації в державі. План реалізації цієї ідеї може надати Академія медичних наук. Втілити її можна за кілька років, наголосили волинські підприємці.

«Якщо це можливо – за два роки побудувати в Україні – давайте зосередимося на цій програмі», – заявив Президент.

Щодо будівництва доріг і подальшого розвитку інфраструктури Глава держави повідомив, що в наступному році планується розширення програми «Велике будівництво».

«Щодо кілометрів доріг – хочеться збільшити (будівництво – Ред.) у два рази. Принаймні в півтора раза ми збільшимо – це є в планах. Хочеться ще більше. Що стосується шкіл, садочків, ми мінімум залишимося в тому ж темпі. Садочків треба більше – і ми збільшимо (кількість. – Ред.)», – зауважив Президент.

Також він наголосив, що в наступному році до цієї програми будуть включені культурні центри, музеї та замки.

Заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко нагадав про президентський проект «25 магнітів України» та зазначив, що щодо цих «магнітів» відбувається співпраця держави та приватних інвесторів, серед іншого й на умовах концесії. Зокрема, держава займається дорожньою інфраструктурою, а інвестор вкладає кошти в готелі, бази відпочинку тощо. Кирило Тимошенко запросив місцевий бізнес долучатися до розбудови таких туристичних об’єктів.

Насамкінець Володимир Зеленський закликав підприємців повідомляти голові ОДА та Офісу Президента, коли хтось намагається тиснути на їхній бізнес.

«Будь ласка, одразу дзвоніть нашому представнику в регіоні. Є голова ОДА, у вас є контакти з Офісом Президента. Будь ласка, дзвоніть прямо й кажіть. Щоб вибудувати прозору систему, потрібен час. А поки що не хочеться втрачати той світлий бізнес, який у нас живе. Тому одразу дзвоніть – будемо вирішувати», – резюмував Глава держави.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч з членами делегації Міжнародної Ради Бізнес-Асоціацій та Палат в Україні.

У зустрічі взяли участь: Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков; Голова правління Німецько-Української Промислово-торговельної палати Александер Маркус, Керуючий директор Канадсько-Української Торгової палати Емма Турос, Голова Британсько-Української Торговельної палати Бейт Томс, Президент Франко-Української Торгово-промислової палати Бертран Барр’є та представники інших міжнародних бізнес-асоціацій та палат в Україні.

Під час зустрічі Прем’єр-міністр України відзначив важливість для України рекомендацій Ради бізнес-асоціацій з точки зору залучення в країну інвестицій. «Ми маємо дати інвесторам правильні меседжі і правильні рекомендації», - зазначив Денис Шмигаль.

Він наголосив, що Україна налаштована на розвиток ділового співробітництва і на підтримку бізнесу та іноземних і внутрішніх інвестицій. «Для Уряду загалом і кожного міністерства зокрема доведення бізнес-клімату в Україні до найкращих світових стандартів є пріоритетом. Сподіваюся, наша співпраця дасть нам змогу створити ще кращі бізнес-умови і, як наслідок, це буде відображено в бізнес-рейтингах», - зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр вислухав пропозиції представників Міжнародної Ради Бізнес-асоціацій та Палат щодо покращення умов для бізнесу в Україні та відповів на їхні запитання. В ході дискусії було досягнуто домовленості щодо участі представників Торгово-промислової палати України та представників інших бізнес-асоціацій в роботі Ради з питань економічного розвитку. Крім того, було досягнуто домовленості щодо проведення зустрічей бізнес-асоціацій з представниками Уряду України на регулярній основі – кожні шість місяців.

 

Про актуальні проблеми області, кадрові зміни в обласній державній адміністрації та відповіді на інші важливі питання  дав  очільник області Сергій Борзов представникам місцевих ЗМІ на пресконференції, яка відбулась сьогодні, 9 липня, у дворі ОДА.

Нагадаємо, що Сергій Борзов очолив обласну державну адміністрацію 19 червня. Але встиг побувати у кількох районах області, аби особисто розібратись у проблемах і віднайти шляхи їх вирішення.

  • Поїздки в райони планую здійснювати не менш, як тричі на тиждень, - розповідає Сергій Борзов. –Безпосереднє спілкування із мешканцями територіальних громад є корисним, це допомагає швидше увійти в курс справ. Проблеми схожі, але у кожному куточку області є ще свої. До прикладу, у Літині дізнався, що там існує проблема з постачанням питної води. А це одна із нагальних проблем області загалом. Обласна програма «Питна вода» діє, вона була доступна для кожної громади, але чомусь на поточний рік депутати не виділили жодної копійки, тож будемо працювати з бюджетниками та з депутатами обласної Ради задля вирішення цих питань. Результати побачимо згодом.

Цікавило представників ЗМІ і питання кадрових змін, які очікують структурні підрозділи облдержадміністрації. Відповідаючи, Сергій Борзов наголосив, що, перш за все, питання в якості роботи та ефективності того чи іншого структурного підрозділу. Виникає ряд непорозумінь, наприклад,чому управління курортів входить до департаменту ЖКГ, а управління туризму логічніше було б перевести в структуру департаменту культури. Тож наразі це питання ретельно вивчається і в підсумку будуть зроблені відповідні висновки та проведені кадрові зміни.

  • Буде реорганізація, - запевнив Сергій Борзов. - Зокрема, підготували вже скорочення штату апарату ОДА, заступників голови. Протягом місяця це питання буде опрацьовано. Я дав окремі доручення, які дозволять зробити фахові висновки. Так, питання щодо реорганізації департаменту охорони здоров’я можна піднімати лише по завершенню інвентаризації медичного обладнання. Я маю отримати конкретні цифри, для того, щоб зрозуміти – на своєму місці людина, чи ні..

Торкались питання журналістів і будівництва сміттєсортувальної станції поблизу с. Людавка Жмеринського району, де наразі місцеві громади виступають проти будівництва.

  • До мене звернулась ініціативна група жителів навколишніх сіл, які побоюються забруднення, - розповідає голова ОДА. - Разом з керівником обласної екологічної інспекції ми виїхали на місце. Як з’ясувалось, з цього питання не були проведені належним чином громадські слухання. Другий важливий момент – досі немає екологічної експертизи. Коли вона буде готова – стане зрозуміло: можна будувати чи ні.

Щодо аграрної специфіки області, то актуальним питанням є сплата оренди за земельні паї, порядок якої буде змінено із середини серпня цього року. Крім того, це одна зі статей наповнення обласного бюджету, звідки виплачуються зарплати бюджетникам, зокрема, лікарям та вчителям. Тож на переконання Сергія Борзова, надважливо проводити детінізацію даного сектору:

  • У кожному районі фермери показують різну врожайність при однаковій якості землі, а це впливає на розмір сплачених податків. Відтак, надходження в бюджет зменшуються. Але ми ж розуміємо, що неможливо бути «трохи» чесним», - зауважив голова ОДА.

Не оминули увагою й культуру. Зокрема, мова йшла про проект «Велике будівництво», який планують доповнити об’єктами культури. З цього приводу Сергій Борзов відзначив, що наразі більшість сільських клубів знаходяться в жахливому стані. Також є дуже багато пам’яток архітектури, які потребують вкладання коштів та реставрації, аби згодом їх можна було включити до туристичних маршрутів Вінниччини.

Відповідаючи на питання щодо ситуації в селі Лозова Шаргородського району, де була спроба знищити козацьку церкву ХVI століття Сергій Борзов зауважив, що обов’язково вивчить це питання і особисто виїде на місце.

Анонсував Сергій Борзов і робочий візит Президента на Вінниччину, який заплановано в липні. Вперше Володимир Зеленський приїде у якості Президента України.

Обговорили територіальний поділ області, де визначені центри майбутніх районів. Наразі Кабміном затверджено створення 5 районів та 63 ОТГ на Вінниччині.

  • Дебати з цього приводу тривають, але є затверджений постановою Кабміну план, пояснює Сергій Борзов. - Центри визначені, однак є прагнення громад створити на Вінниччині шостий район. Народні депутати зверталися в профільний комітет ВР, який сьогодні засідає і, найближчим часом, буде відомо рішення з цього питання. На сьогодні до суду з оскарженням перспективного плану звернулось 10 громад.

Звернулись  з наболілим питанням до голови ОДА редактори районних газет щодо передачі редакціям приміщень після реформування, які мають надаватись їм на пільгових умовах відповідно до законодавства. На переконання редакторів районних ЗМІ, питання приміщень для редакцій залишаються елементом впливу на політику районних газет з боку районної влади та органів місцевого самоврядування, яким належать дані приміщення. Голова наголосив, що все має бути в рамках закону і жодним чином ніхто не повинен впливати на ЗМІ та маніпулювати таким питанням, адже законом визначено порядок використання редакціями цих приміщень.

Наприкінці зустрічі очільнику регіону задали питання щодо призначення очільників РДА області, адже в деяких районах тривалий час відсутні керівники. Зі свого боку Сергій Борзов запевнив, що до КМУ і Офісу Президента України направлено подання на призначення керівників районів. При визначенні кандидатур враховували компетентність людей, обізнаність із місцевими проблемами та наявність авторитету серед місцевих мешканців.

  • Це люди, які обирались не за партійною приналежністю, а які б могли об’єднати громади і до кого б дослухались місцеві мешканці, підприємці і фермери, - зазначив Сергій Борзов.

На завершення очільник області повідомив, що спілкування  із журналістами проводитиметься щочетверга.

Необхідну допомогу отримають усі населені пункти, які постраждали внаслідок повеней на заході України, а також ті, що постраждали від лісової пожежі на Луганщині, запевнив Президент Володимир Зеленський, перебуваючи з робочою поїздкою в Чернівецькій області.

Глава держави зазначив, що рятувальники, які працюють над ліквідацією вогню на Луганщині, змогли оперативно дістатися до постраждалих сіл завдяки відремонтованій дорозі Сєвєродонецьк – Станиця Луганська.

«Завдяки цій дорозі – вона побудована – всі пожежники доїхали. Всі дуже дякують», – сказав Глава держави, відповідаючи на запитання представників ЗМІ.

Володимир Зеленський наголосив, що всі населені пункти, які постраждали внаслідок повеней, також отримають необхідну допомогу.

«Є голови обласних державних адміністрацій, які є «очами» в областях. Може, вони чогось не бачать, як кажуть журналісти, але побачите – всім селам, які постраждали від повені, обов’язково допоможуть», – зазначив Президент.

Уряд на засіданні 8 липня затвердив розпорядження про виділення коштів за програмою соціально-економічного розвитку регіонів.

Як зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль,  рішення Уряду передбачає виділення майже 1,7 млрд грн на реальні потреби людей. 

«Це конкретна допомога регіонам та звичайним громадянам, щоб українці відчули зміни в повсякденному житті. Як мені доповіли, узгодження щодо фінансування переліку об’єктів відбувалося прозоро та з урахуванням нагальних потреб громад», - зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль також нагадав, що під час ухвалення змін до бюджету, Уряд зберіг фінансування за цією програмою: «Ми розуміємо важливість створення гідних умов для людей на місцях. Є конкретні приклади, куди будуть направлені кошти через місцеві бюджети: це встановлення освітлення на вулицях, заходи по утепленню навчальних закладів для наших дітей, придбання  обладнання для лікарень; це ремонт амбулаторій, шкіл, садків та багато іншого». 

Необхідність таких заходів, за словами очільника Уряду, викликана тим, що дуже часто на подібні витрати не вистачає місцевих коштів. «Коронакриза фактично виснажила місцеві бюджети, дуже багато коштів пішло на боротьбу з епідемією, тому важливо підтримати регіони цією субвенцією», - підсумував Денис Шмигаль.

Комітет з питань антикорупційної політики сьогодні, 8 липня, на своєму засіданні заслухав інформацію щодо закриття Офісом Генерального прокурора кримінального провадження за фактом розкрадання коштів Приватного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту, отриманого від Національного банку України.

Члени Комітету заслухали представників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), адвокатку у справі «ВіЕйБі Банку».

Зокрема, виконувач обов’язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Максим Грищук поінформував, що справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Нацбанку при видачі стабілізаційного кредиту ПАТ «ВіЕйБі Банк» було розпочато у листопаді 2016 році. У 2019 році, в ході вирішення спору про підслідність, Генеральним прокурором справу було передано від НАБУ до Національної поліції. У серпні 2019 році перший заступник Генерального прокурора Віталій Касько своєю постановою закрив справу. Дану постанову було скасовано у суді і органом слідства визначено НАБУ. У листопаді 2019 року в рамках відновленого кримінального провадження було запідозрено 10 осіб.

За словами Максима Грищука, стороною захисту неодноразово вживалися заходи щодо оскарження скасування постанови про скасування рішення про закриття справи. Печерський суд міста Києва 5 червня 2020 року задовольнив клопотання і скерував ухвалу в Офіс Генерального прокурора, зобов’язавши розглянути питання і скасувати постанову.

«На даний час САП подала апеляційну скаргу на дане судове рішення, яку прийняла до розгляду Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України (ВАСУ) і засідання призначене на 20 липня 2020 року», - поінформував в.о. керівника САП.

Старший прокурор у провадженні Сергій Підгорець поінформував про позицію САП з даного питання.

Свої позиції висловили представник НАБУ, яке здійснює розслідування справи щодо ПАТ «ВіЕйБі Банк», і адвокат у даній справі Тетяна Козаченко.

Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна поінформувала, що Офіс Генерального прокурора надав письмову довідку з питання, що розглядається.

У розгляді даного питання взяли участь народні депутати Вадим Івченко, Анжеліка Лабунська, Михайло Цимбалюк і Григорій Мамка.

Ініціатор розгляду питання на засіданні Комітету Ярослав Юрчишин висловив думку, що, оскільки справа перебуває зараз в суді, то Комітет не має підстав для втручання із своїм рішенням. «Вислухавши сторони, ми почули, що сторони намагаються діяти в межах закону і суд за підсудністю має право винести своє рішення. Вважаю, що ми свою функцію парламентського контролю на даному етапі здійснили і далі беремо зобов’язання слідкувати за цією справою в межах наших депутатських повноважень», - сказав народний депутат.

Комітет розглянув проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі корпоративних прав в управління» (№ 3435).

Один із авторів законопроекту народний депутат Олег Макаров повідомив, що законопроектом пропонується продовжити строк для передачі посадовими особами акцій в управління у разі наявності в системі депозитарного обліку обмеження на здійснення операцій з акціями, а також не поширювати обмеження стосовно мінімальної суми договору про управління цінними паперами з одним клієнтом-фізичною особою на договори, що укладаються на виконання вимог ст. 36 Закону України "Про запобігання корупції".

 

Сьогодні, 8 липня, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов спільно із представниками ініціативної групи Людавської громади здійснив виїзд на місце запланованого будівництва сміттєсортувального комплексу.

Нагадаємо, що 4 липня поблизу автобусної зупинки села Людавка Жмеринського району близько ста активістів навколишніх громад вийшли на мирну акцію протесту. Причиною стало будівництво полігону  для сміттєзвалища поблизу с. Людавка - місцеві жителі проти.

Ситуація залишається невирішеною уже кілька років. На прохання місцевої влади мітингувальники цього разу не перекривали трасу -  домовились про зустріч із головою ОДА, яка відбулась 6 липня. У день зустрічі очільник області Сергій Борзов ініціював спільний виїзд на місце запланованого будівництва сміттєпереробного підприємства.

До  пошуків розв’язання проблеми він закликав долучитись  екологів, правоохоронців,  представників місцевого самоврядування, які сьогодні також приїхали на об’єкт.

Раніше, під час першої зустрічі з представниками ініціативної групи, Сергій Борзов заслухав усіх бажаючих висловитися, ознайомився з представленими картами підземних вод та місцем розташування майбутнього полігону. Тоді активісти в деталях проінформували про історію будівництва сміттєпереробного комплексу у Людавському лісі площею 110га, яке розпочалось ще в 2010 році.

Основна вимога людей – дотримання усіх норм закону: виконання державної, а не приватної екологічної експертизи проекту з відповідними фаховими висновками, а також проведення громадських слухань і створення робочої групи при ОДА щодо вивчення і контролю даного питання.

Приїхавши на місце зустрічі, очільник області Сергій Борзов особисто переконався у напруженості ситуації, яка склалася, адже  свого часу громадські слухання щодо імовірного будівництва сміттєсортувального комплексу були проведені неналежним чином.

Так, відповідно до чинного законодавства,  для того, щоб замовник зміг пройти громадські слухання, у першу чергу, йому необхідно пройти процес оцінки впливу на довкілля. Організація і супровід цього процесу включає повідомлення та інформування на загал про те, яким чином мають відбуватися будівельні роботи.

Крім цього, він передбачає і науковий супровід для того, щоб переконатися, яким чином у природному балансі мають відновлюватися червонокнижні рослини, якщо вони ростуть на місці зведення майбутнього об’єкта.

І лише після того, коли громадськість отримає відповідну інформацію, а також після затвердження оцінки впливу на довкілля, в дію вступає декларація про початок робіт.

На сьогодні оцінку впливу на довкілля здійснює Міністерство екології та природних ресурсів України, адже даний об’єкт у Людавському лісі належить до об’єктів з підвищеним рівнем небезпеки, адже сюди будуть спрямовані тверді побутові відходи в обсягах більше 100 тонн.

Заслухавши позицію усіх сторін конфлікту, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов підкреслив: «Разом із  громадою ми прийняли спільне рішення про те, що необхідно зробити оцінку впливу на довкілля, а також обов’язково провести громадські слухання та екологічну експертизу. Усе це входитиме до комплексного документа. Наразі екологічної експертизи немає. Ми бачимо, що проводилися підготовчі роботи під будівництво сміттєпереробного підприємства. По факту ліс вирізаний, але він не був на балансі Держлісагентства, тому є проблеми щодо встановлення заборони на вирубку цього лісу та проектування об’єкта по переробці сміття. На мою думку, вже після чіткої екологічної експертизи, ми зможемо визначити, чи можливе будівництво сміттєсортувального комплексу взагалі. Наголошую, що позиція обласної влади наступна: все має відбуватися у рамках чинного законодавства!» 

Підбиваючи підсумки, Сергій Борзов наголосив, що громадськість повинна мати можливість ознайомитися із паспортом об’єкта та відповідною документацією.