Інтерв'ю Валерія Коровія Гайсинській газеті "Трибуна праці"

Як уже повідомлялося у минулому номері нашої газети, у понеділок голова обласної державної адміністрації Валерій Вікторович Коровій відповів на запитання районної газети "Трибуна праці". Слід зазначити, що такий формат зустрічей і спілкування із очільником області відбувся вперше за багато років. Це ще раз доводить: сьогоднішня влада працює відкрито, прозоро і налаштована на діалог. Наша розмова відбулася напередодні новорічних свят у кабінеті очільника області. Отож, нижче подаємо інтерв'ю із Валерієм Вікторовичем, яке він розпочав зі щирих слів подяки нашій Гайсинській громаді.

- Насамперед, хочу від усієї душі щиро подякувати громаді прославленого Гайсинського району за ту велику підтримку, яку вона надає при формуванні 59-ої бригади Збройних сил України. Скажу відверто - це дуже велика відповідальність, дуже велике навантаження для району. І сьогодні на прикладі Гайсина ми бачимо, наскільки важливо, коли народ підтримує наших військових, тоді і військові прагнуть бути корисними громаді. 2 тижні тому, перебуваючи на урочистостях з нагоди 2-ої річниці створення бригади, побачив великі позитивні зміни у тому, якими воїни були на початку і якими є сьогодні. Отож, хотів би в першу чергу від імені обласної державної адміністрації подякувати всій гайсинській громаді за пророблену велику роботу.

- Повертаючись до наших запитань, Валеріє Вікторовичу, з якими здобутками зустрічає Вінницька область новий 2017-й рік? І яке тут місце Гайсинського району? Без чого б не було таких результатів?

- Рік 2016 був дуже непростий. Насамперед, ми добре розуміли, які виклики стояли перед нами. Потрібно було впровадити нову систему адміністрування цілої низки державних повноважень, які в рамках децентралізації передавались на місця. Ми дуже добре усвідомлювали й непросту суспільно-політичну ситуацію в країні, до всього, вносили каламбур постійні заклики про дострокові вибори. Перед нами стояло чимало питань, пов'язаних із фінансуванням капітальних видатків. Але, разом з тим, коли за підсумками 2016 року подивитись на весь сегмент соціально-економічних показників - то я можу однозначно стверджувати, що за часів новітньої історії Вінницької області, за останніх 25 років, цей рік був одним із найкращих. Наприклад, наша область має чудові показники у сфері аграрного бізнесу, маємо історичний рекорд - 5,7 млн. тонн зерна, які дали вінницькі аграрії. Причому, ми є лідерами як по урожайності, так і по валовому збору зернових.

Крім того, спостерігається дуже позитивна динаміка цін, такої не було в попередні роки. Як правило, зріст виробництва супроводжувався обвалом цін, ринок завмирав і нічого не продавалось. Завдячуючи Уряду, якому вдалося забрати монополію із ринку збуту сільськогосподарської продукції. Це дало можливість в якісному плані наповнювати місцеві бюджети, особливо базового рівня. В поточному році у порівнянні з минулим вони за підсумками 11 місяців зросли майже на 1,6 млрд. грн або на 60%.

Вінницька область є лідером з виробництва молока, м'яса, зростають показники сільськогосподарського виробництва.

Вдалося збільшити видатки наповнення місцевих бюджетів. У цьому році вони склали 2 млрд. грн, що в 10 разів більше, ніж у 2014 році. Ми бачимо відремонтовані дороги, майдани, сквери, замінені вікна, відремонтовані дахи і т.д. І це дійсно є беззаперечним фактом покращення. До слова, кількість будівельних робіт збільшилась на 38 відсотків до відповідного періоду минулого року - це один із кращих показників. Так само показовим є й те, що зріс потік інвестицій. Нам вдалося досягти змін на краще у сфері промислового виробництва. Промисловість примножує свої показники, незважаючи на те, що в нас на початку року були серйозні проблеми з порушенням ритму роботи Ладижинської ТЕС. Наголошу, що це все відбувалось, коли ми знаходились в достатньо непростих умовах.

Не можу не сказати і про значні зміни на краще, які відбулися на місцях. Ми спостерігаємо формування об'єднаних територіальних громад, створення центру адміністративних послуг, де районні державні адміністрації поступово трансформуються із органу, який керує і направляє в орган, що надає конкретні послуги громадянам. До речі, тут дуже показовим є досвід вашого Гайсинського району, коли в одному приміщенні надаються якісні послуги громадянам.

Як на мене, цей рік є переломним, він заклав фундамент для подальшого поступу вперед. І ми з великим оптимізмом дивимося на 2017. Більше того, зараз дуже важливо, щоб ці кількісні показники позитивного розвитку, про які я говорив вище, перейшли в якісні. А їх результатом стало зростання реальних доходів громадян.

Сьогодні ми заклали підвалини місцевих бюджетів 2017 року щодо зростання заробітних плат вчителям на 50%, працівникам галузі охорони здоров'я на 40%. Цьогорічні доходи консолідованого бюджету нашої області державного і місцевих бюджетів у два рази перевищують грудневі надходження минулого року. У нас є фінансовий ресурс, є бажання працювати і це найголовніші критерії, які дають можливість працювати на повну. Наша економіка нині дозволяє зробити якісний крок вперед для того, щоб звичайні люди відчули врешті-решт покращення рівня своїх доходів.

- Останнім часом Вінницю дедалі частіше називають європейським містом. І це приємно. Що ще плануєте зробити для Вінниці й області? І чи важко бути очільником одного із найпотужніших регіонів України?

- Зауважу, що місто Вінниця як обласний центр, як регіональний лідер на сьогодні дійсно є європейським містом. До речі, кілька років тому посол Європейського Союзу пан Тейшейра під час нашого спілкування сказав прості слова: "Вам не треба в Європу, ви вже в Європі, але є одна проблема - це кордон". На превеликий жаль, ця проблема залишилася, але наше європейське місто, столиця Подільського краю, є в першу чергу тому європейським, бо воно впроваджує нове й прогресивне і ніколи не стоїть на місці.

І всі ті надбання, які ми маємо в обласному центрі, ми переносимо і на райони нашої області. Наприклад, це ті ж самі Центри надання адміністративних послуг. Жителі Гайсина розуміють, про що я говорю, бо це базовий елемент. Влада повинна за цих декілька років трансформуватися. Відійти від того, якою вона була в попередні роки, коли розказувала людям, що сіяти і як орати... Вона має стати органом, який надає послуги. І саме в цій частині ми постійно працюємо.

Взагалі, коли заходить мова про те, чи важко керувати областю, чи ні, скажу - дуже непросто бути керівником, приймати важливі управлінські рішення у такий дуже непростій для країни політичній ситуації.

При цьому дуже добре усвідомлювати: перша особа області не має права на помилку, тому що ця помилка може спровокувати конфлікт і всі ті паростки позитивного напрацювання і добра можуть дуже швидко втратитись.

- Валеріє Вікторовичу, в Україні, й у нашій області зокрема, стартували вибори голів об'єднаних територіальних громад. Чи відомо вже про реакцію людей, як на Вінниччині сприймають реформу децентралізації?

- У Вінницькій області створено 22 об'єднані територіальні громади. І це лише перший крок. Мушу сказати, що виникає дуже багато дискусій довкола цього питання, як наслідок мають місце чимало непорозумінь.
Власне для чого це потрібно? В нас, в українців, дуже цікавий менталітет. Чомусь ми думаємо, що хтось приїде з Києва або області і вирішить проблеми конкретної громади. Насправді це ілюзія, в якій криються традиції минулої системи організації влади на місцевому рівні.

Децентралізація або реформа, пов'язана з децентралізацією, фактично перевертає цю піраміду і дає можливість вирішувати питання на базовому рівні. І це завдяки об'єднаним територіальним громадам. Їм передаються великі фінансові ресурси - 60% ПДФО, цільова субвенція на освіту,охорону здоров'я, але при цьому й відповідальність в частині організації роботи теж велика. Бо відтепер рішення, чи закрити ФАП, чи відкрити ФАП, що робити зі школою, переноситься в площину об'єднаної територіальної громади. Туди, де є проблема. До прикладу, якось, перебуваючи у Барському районі, до мене підходить жінка і каже: "Не закривайте нашу дільничну лікарню в Копайгороді".

"А чому ви ставите це запитання, - поцікавився - Я ж не закриваю лікарню, і це не від мене залежить. А від рішення громади. Але цього б питання не виникло, коли б ви проявили активність і створили добровільну об'єднану громаду. З 1 січня отримали б субвенцію на охорону здоров'я. Тоді вам не потрібно було б нікого шукати ні в Києві, ні в області, ні в районі, а самостійно прийняли б відповідне рішення".

На жаль, реальність така, що людям легше знайти крайнього, зробити когось винним, аніж самостійно приймати відповідні рішення.

Завдання, яке я ставлю перед своїми колегами нині, є досить простим: протягом 2-3 років створити якомога більше об'єднаних громад, які б доводили всі плюси цієї реформи. Це може бути 50-60, але вони неодмінно приречені на те, щоб бути успішними. Відтак, вони притягуватимуть тих, хто не вирішує це питання, а стоїть і критикує збоку. Бо якщо завдяки реформі з децентралізації в об'єднаній територіальній громаді вирішуватимуться питання шкіл, дитячих садочків, первинної ланки медицини, туди буде передано повноваження управління землями поза межами населеного пункту, а паралельно буде існувати невеличка громада, де не буде ні школи, ні дитячого садочка, ні лікарні, а тільки будуть сидіти сільський голова із секретарем і землевпорядником, то через 2-3 роки цього голову запитають: а чим ти взагалі займаєшся?

Хочу наголосити на ще одному більш об'єктивному аспекті. В рамках бюджетної децентралізації до місцевих бюджетів пішли великі фінансові ресурси.

Повторюся: бюджети розвитку місцевих бюджетів виросли до 2-х млрд. грн. Це в 10 разів більше, аніж у 2014 році. Але, як показує практика, наповну цими коштами користуються лише великі громади.

Наприклад ,такі, як Гайсин. Тому що там є керівники, які розуміють, що їм треба провести тендер, виготовити проектно-кошторисну документацію, тендер провести в системі "Прозоро", взяти технагляд і т.д. А коли дивимось на дрібну громаду, то бачимо, що іноді навіть наявні кошти не можуть використати як слід. Звикли, що хтось це має зробити за них. Отож, вимога часу потребує в селищну раду молодих креативних людей, які розуміються на новітніх технологіях тощо. Отож,запитань чимало. Але вже сьогодні стає очевидним, що матимуть переваги ті громади, які є самодостатніми.

Звичайно, ця тема дуже дискусійна. Та ми повинні розуміти, що пройде 3-5 років і на певному етапі може бути прийнято інше рішення, аніж добровільне об'єднання. Може так статися, що тих, хто ще вагається об'єднуватися, чи ні, примусово об'єднають. І на цьому закінчиться епопея тих голів, які думають, що вони не братимуть участі у реформі.

- Гайсинчани дуже вдячні владі і особисто Вам за здіснення нашої багаторічної мрії - побудови об'їзної дороги. Як вдалося вирішити цю проблему? І що ще планується зробити у цьому напрямку?

- Коли новий уряд виділив гроші на ремонт об'їзної дороги, виникла проблема. Виявилося, що відсутня проектно-кошторисна документація. Тому я прошу вибачення у жителів Гайсина, бо та система, яка працювала і підпорядковувалась Києву, була абсолютно неготова до таких робіт. Отож, треба було виготовити документацію, провести тендер, експертизи. Саме тому лише в листопаді було розпочато ремонтні роботи по об'їзній Куна - Кунка.

На сьогодні працюють 10 проектних груп, захищається програма для нашої області -1,5 млрд. грн - і її базовим елементом є не лише об'їзна Куна - Кунка, а й дорога, яка проходить через Вінницю, Немирів, Гайсин з виходом на Умань. Ми впевнені, що за 2-3 роки кардинально покращимо ситуацію на Гайсинщині, пов'язану із вирішенням проблем з дорогами, які нині відчувають жителі Гайсина та Гайсинського району.

- Валеріє Вікторовичу, читачі нашої газети занепокоєні сусідством Вінниччини із Придністров'ям. Людей цікавить, чи готові ми до захисту у разі агресії російського ворога із боку Придністров'я?

- Я можу запевнити, що безпека людям гарантована, адже зробили дуже потужний крок вперед. В області ефективно розроблені заходи в цьому напрямку. Зокрема, в рамках територіальної оборони, в яку залучені Могилів-Подільський прикордонний загін, підрозділ національної гвардії "Ягуар", 59 бригада, частина якої розташована безпосередньо в м. Гайсині, вирито протитанковий рів, який, до речі, ефективно справляється у роботі з контрабандою, пов'язаною із Придністров'ям. Ми відпрацьовуємо комплекс заходів у випадку будь-якої непередбачуваної ситуації. Протягом кількох годин можемо вистроїти на відповідні рубежі близько 1 тис. людей, мобілізованих військовозобов'язаних. Ми постійно відслідковуємо оперативну ситуацію на цій ділянці державного кордону і хочу запевнити, що вона абсолютно контрольована і ніяких загроз на даний момент немає.

- Як ви оцінюєте реформу в поліції? Прокоментуйте криміногенну ситуацію в області. І чи є, на вашу думку, реальні кроки для її покращення?

- Ми пережили дуже непростий час. З листопада минулого року міліція перестала працювати, а поліція розпочала роботу, патрульна поліція почала формуватися лише з лютого. І тоді дуже було важливим для влади, щоб не пророкувати конфлікт, підставити своє плече, гарантувати безпеку громадянам. За підсумками 2016 наша Національна поліція уже в новому статусі зробила колосальний крок вперед. Лише на теренах нашої області вдалося знешкодити до 10 організованих злочинних груп, різних завозних кримінальних авторитетів тощо.

Ми бачимо, як починає набирати обертів робота патрульно-постової служби. Молоді люди крок за кроком набувають фахових навичок, вдосконалюють свої вміння. До речі, наша область є лідером по розкриттю злочинів.

Але відомо: криміногенна ситуація залежить від загальної криміногенної ситуації в Україні. На превеликий жаль, місто Гайсин, враховуючи географічне положення (розташоване на трасі), потерпає від «зальотних» гастролерів, які, як коршуни, налітають, як правило, із півдня, і потім прагнуть втекти. Тому силами Національної поліції, спільно з іншими правоохоронними органами розроблені комплексні заходи, які забезпечують максимально швидке реагування на будь-яку загрозу. Я далекий від того, щоб ідеалізувати ситуацію, бо криміногенна ситуація залишається складною в цілому по Україні. Але те, що ми зробили багато по її подоланню, це однозначно.

- Валеріє Вікторовичу, відомо, що ви палкий шанувальник спорту. Яку підтримку плануєте надавати надалі розвитку фізичної культури і спорту в області, футбольним командам?

- Допомогу спорту ми отримуємо через стабільну дотацію з Держбюджету, яку в рівній мірі перерозподіляємо на розвиток фізичної культури і спорту. Та цих коштів катастрофічно не вистачає.

Тому протягом 2-х останніх років ми кардинально збільшили фінансування ДЮСШ. Це пов'язано з тим, що значна частина спортивних організацій залишилась без фінансової допомоги, саме тому ми взяли спортивні школи на своє фінансування. Проаналізувавши виділення коштів на фізичну культуру і спорт із обласного бюджету, бачимо, що додатково на фізкультуру і спорт спрямовано у 5 разів більше коштів, аніж у попередньому році. Але ми розуміємо, що ситуація далека не ідеальна.

Олімпіада в Буенос-Айресі показала, що ми маємо повернутися лицем до розвитку нашої спортивної галузі. З цією метою сьогодні фінансуємо розроблення проектно-кошторисної документації і хочемо все зробити, аби створити у Вінниці на річці Південний Буг нову сучасну спортивну школу, яка б дала можливість готувати молодих людей у сфері олімпійського резерву.

Щодо футболу, то треба розуміти, що є вимоги бюджетного кодексу згідно з якими ми можемо фінансувати лише заходи, пов'язані з виконанням обласної програми з футболу.

Разом з тим , я дуже радий, що в цьому році запрацювала футбольна команда "Нива". І як людина, яка небайдужа до розвитку футболу, прагну підставити своє плече для того, щоб ця професійна команда розвивалася. Але, коли мова йде про футбольну команду, можливості підтримувати її з місцевого бюджету заборонені бюджетним кодексом.

- Яким газетам і книгам Ви надаєте перевагу?
- Коли їду у райони, обов'язково перечитую місцеві газети. Соціологія говорить, що 70 відсотків людей довіряють районним газетам, тому для мене це показник. Я добре проінформована людина… Черпаю інформацію із різних джерел. Новини читаю, наприклад, в Інтернет-виданнях, використовуючи весь арсенал можливостей, які є. Ще коли працював на посаді заступника Вінницького міського голови, то в нас була відпрацьована сучасна система комунікацій і черпання інформації. Де б я не був, я можу із звичайного Iрadа передивитися пошту, план роботи, прогноз погоди, дізнатися останні новини і т.д. І це, як показує досвід, набагато дієвіше і результативніше.

Останнім часом, 2-3 роки, працюю над вдосконаленням англійської мови. У вільний час читаю літературу. От нещодавно прочитав мемуари Стіва Джобса мовою оригіналу. Я дуже захоплююсь цією людиною, його баченням і світоглядом. Коли вчився в аспірантурі, читав Кейнса, Джона Мейнорда, Черчеля, Рузвельта. Дуже цікаві постаті, є чому в них повчитися і нині.

- Багато хто сьогодні надає перевагу освіті за кордоном. Наскільки мені відомо, Ваші сини закінчували Вінницькі вузи. Чому саме місцеві заклади освіти?

- Я кандидат економічних наук і дуже добре розуміюся на системі організації освіти в Україні. І можу сказати, що вона у багатьох випадках неідеальна. Зрозуміло, де б дитина не навчалась, викладачі, на превеликий жаль, не можуть в повній мірі дати той рівень знань, який потрібно дитині з точки зору конкуретно спроможності. У будь-якому випадку дитина потребує додаткового опрацювання. Коли постало питання, куди йти вчитися моїм синам, зрозуміло, була дискусія. Але ми розглядали не одне, а комплексне навчання. Отож, мова йшла не просто про вуз, а про їхнє фахове майбутнє. Відтак, і один, і другий син вже після 1 курсу жодного року не були на канікулах. Вони ще тоді стажувалися в міжнародних компаніях на безкоштовній основі, набираючись досвіду роботи.І якщо виникали якісь запитання - я сам був для них як економіст добрим консультантом. Крім того, у мене як батька дуже жорсткі вимоги щодо знань англійської мови. Отож, коли сини отримали дипломи, вже мали місце роботи. І така модель, на мій погляд, хоч і не досконала, проте ефективна.

- Як плануєте відсвяткувати Новий рік?

-Я обожнюю Новорічні і Різдвяні свята з дитинства. Цей рік був успішним, але досить важким, я, відверто кажучи, втомився. І, зрозуміло, хочеться затишку, спокою, теплоти і любові. Тому я із нетерпінням чекаю на свята. Як правило, їх ми зустрічаємо у родинному колі. Коли діти були маленькими то з дітьми, зараз із онучатами. У мене дві внучечки - моя радість і втіха. Також планую декілька зустрічей із студентськими друзями. Нікуди не поїду, буду на роботі.

- Чого Ви чекаєте від нового, 2017-го року?

- Я не те, що чекаю, я впевнений, що 2017 рік буде переломним у позитивному розвитку регіону. Для цього було закладено фундамент у 2016 році. Вже у січні працівники бюджетної сфери отримають підвищену заробітну плату. І це далеко не єдиний позитив, який чекає на нас у наступному році. Просто потрібно набратись терпіння і все буде добре.

- Що Ви побажаєте гайсинчанам у новому році?

-У наступному 2017 році я хотів би всім побажати святкового настрою, в здоров`ї і радості зустріти Новорічні та Різдвяні свята. Повірити у власні сили, адже нам самим робити, творити і рухати вперед наше місто, район, область і нашу країну. Бажаю впевненості, що все у нас буде добре, бо ми на це заслуговуємо. Ми повинні розвіяти ілюзію, коли країна-агресор говорить, що ми не можемо управляти своєю країною. Ми можемо управляти і ми це доводимо. Злагоди усім, миру, довголіття, добробуту і процвітання.

- Дякую за розмову.
Розмову вела Алла Плахотнюк, Гайсинська газета "Трибуна праці"


 

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Грудень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5