Зима – сувора пора року, яку часто не в змозі пережити птахи та звірі через відсутність їжі. Тому взимку одним із важливих завдань для лісівників Вінниччини є підгодівля диких тварин. Розпочинають її, як правило, з першим снігом і продовжують упродовж усієї холодної частини року, протягом 100-120 днів.
Мисливствознавці наголошують, що це має бути саме підгодівля, яка допомагає дичині вижити у сувору пору року, адже у засніжені та морозні зими погіршуються умови добування корму, тварини не можуть дістати з-під товщі снігу та криги ніякої поживи. Від’ємні температури вимагають витрат додаткових калорій. І це призводить до підвищення смертності або надмірного виснаження диких тварин. Вони тоді стають легкою здобиччю для хижаків, уразливі до хвороб. А ще підгодівля утримує дичину від міграції, дозволяє звірині успішно перезимувати та привести навесні здорове молоде потомство.
Неодмінною умовою зимової підгодівлі тварин є наявність спеціально облаштованих, постійних місць. Для цього лісівники виготовляють та встановлюють у лісах, далеко від трас та населених пунктів, підгодівельні майданчики та годівниці. Тварини знають ці місця, почувають тут себе спокійно, відвідують їх із року в рік. Смаколики розвозять щодня за сталим розкладом, щоб тварини звикали до режиму і знали, де можна завжди знайти поживу.Лісівники для розвезення кормів використовують відповідний транспорт або розвозять кормові смаколики на конику з возом. Крім того, у засніжені зими регулярно прочищають дороги і для себе, і для дичини.
Усього в лісових угіддях Вінницького ОУЛМГ є 1099 годівниць, 2073 солонці, 648 підгодівельних майданчиків. Усі ці об’єкти постійно наповнюють кормами майстри лісу, єгері, працівники лісництв, згідно із графіком розвезення, а особливо – у мороз та при великих снігопадах.
Кормову базу лісгоспи Вінницького ОУЛМГ заготовляють самостійно, власними силами, сіль закуповують. Тому, для проведення якісної зимової підгодівлі лісівники трудяться все літо та осінь.
У 2021 році держлісгопи Вінниччини для підгодівлі диких тварин заготовили більш як 300 тонн сіна, понад 120 тис. шт. гіллячкового корму, майже 200 тонн кукурудзи в качанах, 150 тонн зерна ячменю, вівса та зерновідходів, майже 180 тонн коренеплодів, для мешканців вольєрів – жолуді. Гіллячковий корм заготовляють з різних порід дерев та трав’яних рослин: липа, верба, кропива, топінамбур. Виставляють у годівниці і зернові снопики.
В угіддях створюють кормові ремізи – це спеціальні ділянки, де висівають для тварин багаторічні трави, зернові, які залишають для харчування тварин незібраними, приміром, кукурудзу, топінамбур. Тут звірина може самостійно добувати корм природним способом, не пошкоджуючи взимку молоді лісові культури.
