3 грудня - міжнародний день людей з інвалідністю

Згідно резолюції  Генеральної асамблеї ООН від 14 жовтня 1992 року, щорічно 3 грудня відзначається міжнародний день людей з інвалідністю.

В Україні право безперешкодного доступу для людей з інвалідністю гарантується низкою документів, зокрема:

- Конвенція ООН про права інвалідів;

- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- Закон України «Про будівельні норми»;

- Закон України «Про архітектурну діяльність»;

- Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України»;

- ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд”.

У відповідності з вищезазначеними документами держава зобов’язана  створити для людей з інвалідністю можливість вести незалежний та повноцінний спосіб життя, тобто вжити конкретних заходів для усунення будь-яких перешкод, що утруднюють або унеможливлюють доступ до споруд, транспорту, а також до інших об’єктів і послуг (школи, житлові будинки, медичні установи, аптеки, магазини та робочі місця).

У ст. 2 Закону України «Про архітектурну діяльність» зазначено, що держава має піклуватися про людей з інвалідністю шляхом створення безперешкодного життєвого середовища.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, також зобов'язані враховувати потреби людей з інвалідністю і забезпечувати для них доступність споруд.

Забезпечення доступності споруд може відбуватися тільки шляхом проведення конкретних заходів, що дозволяють пристосувати житлове і оточуюче середовище до потреб людей з інвалідністю з урахуванням індивідуальних особливостей фізичного обмеження і специфіки нозологій. Забезпечення таких потреб досягається через дотримання будівельних норм.

Лише через будівельні норми може бути забезпечено зазначені вимоги щодо доступності людей з інвалідністю на сучасному рівні.

Сьогодні використовуються ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд”. Саме вони передбачають всі необхідні технічні вимоги для забезпечення доступності споруд для людей з інвалідністю.

На виконання доручення голови Вінницької обласної державної адміністрації від 24 січня 2018 року № 01.01-13/496 щодо створення електронної бази даних доступності об’єктів фізичного оточення, розташованих на території населених пунктів області, до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення на офіційному сайті обласної державної адміністрації  створено розділ “Доступність об’єктів фізичного оточення до потреб осіб з інвалідністю”, через який є доступ до створених на сайтах усіх районних державних адміністрацій та міських рад міст обласного значення електронних баз даних, які наповнюються на постійній основі інформацією про об’єкти фізичного оточення, що пристосовані до потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

На сьогоднішній день, згідно реєстру, на території Вінницької області для потреб людей з інвалідністю адаптовано 7022 об’єкти містобудування.

 Окрім того, Управлінням містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації, під час розгляду проєктів містобудівної документації на архітектурно-містобудівній раді при Управлінні, перевіряється дотримання вимог безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів містобудування, передбачених містобудівною документацією. Без дотримання вищевказаних вимог проєкти до затвердження Радою не рекомендуються.

 Також при внесенні відомостей до бази даних містобудівного кадастру області,  видається містобудівна кадастрова довідка, яка містить містобудівні регламенти на забудову земельної ділянки, в тому числі обов’язкову умову щодо забезпечення  безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення згідно до вимог ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд”.

ДБН В.2.2-40:2018 розроблені для створення безбар’єрного простору для всіх категорій людей з інвалідністю: з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, розумової діяльності та інших маломобільних груп: людей похилого віку, вагітних жінок, батьків з дітьми та інших. Сьогодні 90% всіх збудованих пандусів є неправильно облаштованими, а переважна кількість людей взагалі не знають, що таке тактильна плитка. Так не має бути, і нові ДБН у першу чергу направлені на ефективне вирішення цієї проблеми.

Практична дія нових ДБН сприятиме створенню універсального громадського простору, доступного для кожного. ДБН встановлено що:

  • Усі наземні переходи пристосовувати для потреб людей з інвалідністю (рис. 1)

 

Рис. 1 – обладнання наземного пішохідного переходу

 

  • Вхідна площадка будівлі (рис 2) повинна мати: навіс, водовідвід як з поверхні площадки, так із покриття навісу. Поверхні покриття вхідних площадок і тамбурів повинні бути твердими, не допускати ковзання при намоканні і мати поперечний уклін у межах 1-2%.
  • Площадка біля сходів обов’язково має бути огороджена поручнями по усьому периметру.

Рис. 2 – Приклад обладнання сходів підйомником різного переміщення

 

  • Уклон зовнішніх пандусів на шляхах руку і біля входу по будівлі повинен бути не більше 8%, на коротких проміжках при перепаді висот поверхні на шляхах руху до 0,2 м і на з’їзді з тротуару на проїзну частину уклон приймається 10% (рис. 3). Ширина пандуса повинна бути в просвіті за однобічним рухом 1,2 м, за двобічним – 1,8 м. Максимальна висота одного підйому пандуса не повинна перевищувати 0,8 м. Після кожного підйому необхідне влаштування горизонтальних площадок глибиною не менше 1,5 м. У виняткових випадках допускається передбачати гвинтові пандуси. Зовнішні пандуси повинні мати двобічну огорожу з поручнями. Пандуси заввишки 3,0 м і більше допускається замінювати підйомними пристроями. Поверхня пандуса повинна бути шорсткою, чітко маркована кольором або фактурою, контрастною відносно суміжних горизонтальних поверхонь.

Рис. 3 – Уклон зовнішніх пандусів:

а – безпечний уклон, що не потребує додаткових влаштувань;

б – безпечний уклон в разі перепаду висот більше ніж 0,45 м, необхідно встановлення бортиків уздовж крайки горизонтальних поверхонь, або поручнів;

в – допускається при перепаді висот поверхонь на шляху руху до 0,2 м і менше.

 

  • На відкритих індивідуальних автостоянках біля закладів обслуговування слід виділяти не менше ніж 10 % місць (але не менше одного місця) для транспорту осіб з інвалідністю. Ці місця повинні позначатися дорожніми знаками та горизонтальною розміткою відповідно до Правил дорожнього руху з піктограмами міжнародного символу доступності.
  • Місця для паркування особистого автотранспорту осіб з інвалідністю, або транспорту який перевозить осіб з інвалідністю, рекомендується розміщувати поблизу входу до будівель і споруд але не далі ніж 50 м. Ширина зони для паркування автомобіля особи з інвалідністю повинна бути не менше ніж 3,5 м. (рис. 4).

Рис 4 – Стоянки індивідуального транспорту для осіб з інвалідністю:

а – габарити зон стоянки автомашин осіб з інвалідністю;

б і в – приклади організації паркувальних місць.